Завтра у Вільнюсі: бути чи не бути?

Нині Україна нагадує богатиря на коні, що стоїть перед традиційним казковим перепуттям. Прямо їхати – в Євросоюз заїхати, причому вже завтра, яким би неймовірним це не здавалось. Направо повернути – здобути відстрочку і відтермінувати підписання Угоди (принаймні до березня наступного року). Наліво збочити – відкласти євроінтеграцію у довгий ящик.

З першим та останнім варіантом все більш-менш зрозуміло. Найбільше роздумів викликає другий, "проміжний", але почнемо ми з того, котрий виглядає найгіршим. Отож, сценарій номер один:

Читайте: Саммит в Вильнюсе начался с разговоров об Украине

Янукович не підписує Асоціацію ані завтра, ані в 2104-му, ані до кінця своєї каденції. Це малоймовірний варіант. Чому? Тому що президент України не раз озвучував тези, які спростовують ймовірність такого розвитку подій. У Вільнюс Віктор Федорович вирушив із наступними меседжами:

1) Від європейського вектору ніхто й не думав відмовлятися,

2) Ми пройшли значний шлях, але актуальними лишаються економічні проблеми,

3) Ці економічні проблеми можуть спричинити втрату робочих місць, проблеми з соціальними виплатами (пенсіями, стипендіями, зарплатами бюджетникам тощо),

4) Економічні складнощі можуть потягти за собою суспільні негаразди, а Янукович цього не хоче, він виступає за "мир та спокій",

5) Відтак ніхто не повинен Україні "заважати" (читай: нав’язувати сценарії, здатні зашкодити),

6) Остаточні рішення мають бути збалансованими та вигідними для України,

7) Навіть якщо Асоціацію буде відкладено, і президент ризикуватиме "бути незрозумілим", це не означає, що на європейському майбутньому держави буде поставлено хрест. Тому що… - див. пункт перший.

Читайте: Фюле: вопрос Тимошенко не будет снят даже после Вильнюсского саммита

Вся ця "нарізка" послань взята з недавнього виступу президента перед народом. Хочеться вірити і самому Януковичу, і чисельним експертам, які кажуть: Янукович ніколи НЕ піде до Росії (чи то пак до Митного союзу), Янукович таки дотримуватиметься взятого курсу (в найгіршому випадку, додають скептики, він балансуватиме між Європою та Росією, все таки роблячи "па" у бік Євросоюзу).

Отож, подібний сценарій можна відкинути. Щоправда, тут є одне "але". До кінця президентської каденції лишаються максимум два саміти Східного партнерства. Так, час терпить, але не надто. Як каже наш сьогоднішній експерт Олексій Гарань, "зберігається можливість підписання Угоди і в березні наступного року, але ситуація надто динамічна, вона швидко змінюється…". Тож зволікати не рекомендується. Інакше ЄС дійсно домовлятиметься вже з наступником чинного президента.

Читайте: Глава МИД Швеции подозревает, что Кремль блокирует отношения Украины с ЕС

Сценарій номер два:

Угоду підпишуть в березні. Чому саме в березні? Бо навесні пройде черговий саміт Східного партнерства. Тож бажано було б усі спірні моменти "утрясти" до того часу, тим паче, що в травні чинний Європарламент складає повноваження й країни-члени ЄС переходять до обрання нового складу ЄП (яким буде цей новий склад і що це дасть Україні – прорахувати наразі складно, говорити про це будемо ближче до дати виборів).

Про які ж спірні питання йде мова? Проблема звільнення Тимошенко до їх числа вже, на щастя, не входить. Мова йде про хліб насущний, про розв’язання тих самих економічних завдань, які згадував Янукович. Іншими словами: про механізм компенсацій, докладно розписаний "Обозревателем" у нашому недавньому матеріалі. Там йшлося про те, що чи не вперше представник євромісії Олександр Кваснєвський акцентував увагу не на "вибірковому правосудді", а на тому, як витягти Україну з фінансової кризи.

"Якщо росіяни, використовуючи жорсткі методи, спровокували втрати в економіці України, постає питання, як може допомогти Європа чи світ?" – запитує він. Кваснєвський додає: нині ЄС формує пакет економічної допомоги для України, хоча із цим Євросоюз, напевно, вже запізнився, вважає Кваснєвський, адже самміт у Вільнюсі вже розпочав свою роботу.

"Офіційна пропозиція від ЄС була така: один мільярд євро на сім років, потім вже говорили про мільярд на кожен рік. Вчора Кваснєвський сказав, що ЄС мусить не постояти за ціною і знайти 20 мільярдів для України", – говорить "Обозревателю" депутат Володимир Олійник. Пауза, взята до березня, буде виправданою в тому разі, якщо подібні торги триватимуть і закінчаться успішно.

Та поки що Україна і Європа застрягли на півдорозі. Янукович не бажає виконувати вимоги МВФ, говорячи, що "ми не малі діти, на цукерки ми не йдемо" (між тим ціна питання – 610 мільйонів євро, але, щоб отримати кредит МВФ, потрібно запровадити жорсткі санкції на кшталт збільшення тарифів для населення і заморозки пенсій та заробітних плат. "Ми на це ніколи не підемо", – заявляє президент України).

Читайте: Меркель в Вильнюсе встретится с Януковичем

Без кредиту від МВФ і без компенсацій затрат, які вимагатиме "підтягування" України до стандартів Європейського Союзу, нам всім буде вельми несолодко. Здається, мало-помалу усвідомлення цього простого факту доходить і до європейських політиків, говорить "регіоналка" Олена Бондаренко. Міністр іноземних справ Швеції Карл Більдт також відзначив те, що "Україна нині потребує грошей".

Гроші для України можна шукати у два способи: швидко і повільно. "Повільні гроші" дорівнюють відтермінуванню Угоди про Асоціацію до початку (або до кінця) 2014 року. Швидке ж розв’язання фінансового питання здатне подарувати нам всім справжнє диво, або ж – сценарій номер три:

Читайте: Тимошенко призвала ЕС подписать Ассоциацию, если Янукович попросит

Угода про Асоціацію України з ЄС буде підписана 29 листопада. Так, це трохи нереалістичний варіант, і все ж… "Була б політична воля", як не одноразово казали Україні євроемісари. Час повернути їм їхні ж слова і перевірити здатність ЄС легко і безболісно прощатися з грошима, якщо це потрібно для спільної благої цілі.

"Я тримаю кулаки", – говорить Олена Бондаренко. "Все може вирішитися і в останній момент", – додає її колега Володимир Олійник. Пакет (економічних пропозицій) можна підготувати й дуже швидко – бувають такі форс-мажорні обставини, коли діяти слід оперативно. Головне зараз – окреслити певні речі, а відтак перейти до їхнього виконання", – підхоплює хвилю депутат від опозиції Сергій Сас.

Читайте: От Януковича ждут "последнего слова" на саммите в Вильнюсе

Отож, надія є. Інколи для останнього ривка дійсно вистачає однієї ночі (як це було у 1996-му, коли Рада в муках народжувала першу українську Конституцію). Загалом оптимізм парламентарів від провладної фракції надихає: можливо, це не лише райдужні надії, а цілком конкретні (щоправда, не опублічені достатньою мірою) підстави сподіватись на те, що свій підпис під Угодою Віктор Янукович поставить вже завтра. (Недарма політтехнолог Тарас Березовець казав в інтерв’ю "Обозревателю", що відповідні перемовини тривають постійно).

Словом, і такий сюжет не виключається також. Добре, принаймні, що на остаточну ясність чекати вже недовго – не більше доби. Завтра ми знатимемо, чим завершилась драма під назвою "Вільнюський самміт". А поки що – читаємо коментарі від експертів та політиків.

Анна Герман, народний депутат та радник президента України:

Щоб робити прогнози щодо рішення, яке буде прийнято Україною на самміті Східного партнерства у Вільнюсі, потрібно керуватися засадничим принципом: президент вибере найбільш вигідний для України варіант.

Чи готова до цього Європа? Чи готова Україна до євроінтеграції? Однозначно можна сказати одне: найбільш готовою до євроінтеграції виявилася українська молодь.

Щодо результату Вільнюського самміту скажу так: президент не закриє для України європейську перспективу.

Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій:

Так чи інакше, а заходи такого масштабу, як самміт Східного партнерства, завершуються прийняттям заключної резолюції, де буде вказано, яким чином будуватимуться відносини України та Європейського союзу в разі не підписання Україною Асоціації.

До 24 листопада я не дуже вірив в те, що у випадку непідписання угоди можливе швидке повернення до цього питання.

Але після Євромайдану, який, до речі, дуже широко висвітлили найбільш поважні західні ЗМІ; після заяв міністрів закордонних справ Польщі та Німеччини, заяви канцлера ФРН Ангели Меркель про те, що вони й надалі підтримуватимуть євроінтеграцію, з’явилася надія, що повністю двері в Європу перед Україною не зачинятимуться. Але на підписання Асоціації наші партнери швидше за все розраховуватимуть вже з іншою владою.

Олексій Гарань, політолог, історик-міжнародник:

Виглядає так, що підписувати Угоду Янукович не збирається. На превеликий жаль, бо так втрачається чимало козирів, зокрема, й у стосунках з Росією.

А та аргументація, на котрій акцентує влада, до певної міри штучна: Угода про Асоціацією була парафована Україною ще два роки тому, і зробив це той самий уряд Азарова.

Тобто Кабмін її вже схвалив, тож проблема, як бачимо, не в самій Угоді, а в тому, що Янукович піддався тиску Росії. Водночас зберігається і можливість підписання Угоди і в березні наступного року, але ситуація надто динамічна, вона швидко змінюється…

Крім того, якщо Янукович зараз піддався Росії, то що зміниться у березні? Потрібно мати стрижень…

Олена Бондаренко, депутат від ПР:

Які прогнози підписання?... Тримаю кулаки, щоб не зурочити… Зі списку Фюле ми виповнили всі пункти, окрім двох: лишилось друге читання закону "Про вибори" і закон "Про прокуратуру". А щодо так званого "пункту Тимошенко", але його з нас вже давно зняли.

Нарешті європейці замислились про фінансову сторону питання, і не дарма. Бо самміт як називається? "Східне партнерство", тобто ми маємо бути партнерами, домовлятися на взаємовигідних умовах. На завершальних етапах переговорного процесу, коли ми зрозуміли, що до нас ставляться не як до повноцінних партнерів, нам довелось вжити опір. І слава богу, що цим вдалося вивести зі сплячки європейське співтовариство. Нарешті вони зрозуміли, що вимагали від України забагато. Але все може бути виправлено навіть в останню ніч і нам можуть бути забезпечені механізми компенсації.

Володимир Олійник, депутат від ПР:

Потрібно врегулювати мінімум дві речі. По-перше, питання економічної взаємодії з Росією і, по-друге, з Євросоюзом. Офіційна пропозиція від ЄС була така: один мільярд євро на сім років, потім вже говорили про мільярд на кожен рік.

Вчора Кваснєвський сказав, що ЄС мусить не постояти за ціною і знайти 20 мільярдів для України. Не для кого не секрет, що всі країни, які вступали до ЄС, отримали певні компенсаційні механізми. І ми ж не просимо "христа ради", ми просимо на реформи…

Хіба європейці не розуміють, що може бути соціальний вибух, якщо не надати компенсації?.. Так, все може вирішитися і в останній момент – президент має повноцінний мандат на вирішення цього питання. Він працює як лідер держави, а опозиціонери – як звичайні політики, які дбають про свій піар.

Сергій Сас, депутат від "Батьківщини":

Хочемо сподіватися, що Асоціація буде підписана. Президент, думаю, буде виходити з власної вигоди. А його вигода полягає, зокрема, й у тому, щоб прислухатися до думок, які звучать на майданах, зважити на настрої, які панують у суспільстві. Все це разом взяте має сприяти укладанню Угоди.

А ще свою роль відіграє той пакет економічних пропозицій, який, за словами Кваснєвського, готується зараз. А пакет цей можна підготувати й дуже швидко – бувають такі форс-мажорні обставини, коли діяти слід оперативно.

Головне зараз – окреслити певні речі, а відтак перейти до їхнього виконання. Словом, я все таки сподіваюсь, що все буде добре – не хочеться вірити, що президент зважиться вбити надію мільйонів українців.