Отож, те, чого так довго чекали і на що покладали сподівання, завершилось. У Вільнюсі відбувся саміт Східного партнерства. З різними для різних країн наслідками та здобутками. Молдова парафувала Угоду про Асоціацію з ЕС, Грузія – її підписала. А Україна… А Україна повертається з Європи в Європу з порожніми руками. Але це поки що, запевняє президент Віктор Янукович.
Меседжі Януковича
Україна розраховує на підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в найближчій перспективі, говорить він. Мовляв, на шляху довжиною у шість останніх років лишилось зробити останні кроки. "Мова йде про необхідність підготовки передумов, які забезпечать максимальні результати від імплементації Угоди. Його головним завданням повинно бути здійснення програми спільних заходів, спрямованих на адаптацію економіки України до нових реалій", - сказав Янукович.
Економіка України – це наразі той стрижень, довкола якого обертаються всі перемовини. На жаль, обертаються вони аж… останні кілька днів. Попередні тижні й місяці (ба навіть роки!) мова не йшла про оцінку ризиків для господарства України у зв’язку з переходом до євростандартів. Має рацію екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, який покладає рівну відповідальність за сьогоднішню ситуацію і на європейський істеблішмент, і на українську опозицію.
За півтора роки візитів в Україну місії Кокса і Кваснєвського акцент зі сторони євроемісарів традиційно робився на політичній ситуації, а конкретніше – на ув’язненні Юлії Тимошенко. Українська ж опозиція лише підігрівала подібні настрої, навіть не намагаючись розширити коло обговорюваних питань. В результаті "маємо те, що маємо" – євроінтеграцію, поставлену на паузу.
Янукович підкреслив, що для початку Україна має готуватися не тільки до своєчасної імплементації Угоди, але й до мінімізації негативних наслідків початкового періоду, які відчують на собі найменш захищені українці. За його словами, така програма має стати результатом спільних зусиль України та країн Євросоюзу.
"Впевнений, що в результаті цієї роботи будуть зняті існуючі протиріччя, що дозволить підписати Угоду і рухатися певним стратегічним шляхом європейської інтеграції без серйозних втрат для економіки України" , – сформулював завдання Янукович. Водночас із тим він висловив сподівання на підтримку ЄС у врегулюванні проблем в торгово-економічній співпраці з Росією.
Меседжі Європи
Між тим президент Литви Даля Грибаускайте висловила сподівання, що до Ризького саміту Східного партнерства, який відбудеться у 2015 році, Україна ухвалить рішення, вигідні в першу чергу їй самій.
Журналіст заявив, що такий варіант Януковичу запропонували глава Ради Євросоюзу Герман ван Ромпей і глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. "Віктор Янукович не погодився", – говорить Потятковський. Його співрозмовники на умовах анонімності сказали йому, що така позиція свідчить про те, що президент України завдяки досягнутій раніше домовленості з керівником РФ Путіним їхав до Вільнюса з переконанням, що він не підпише цю угоду.
Хай там як, але заключна Декларація, прийнята на саміті Східного партнерства, говорить про те, що Україна і Євросоюз таки продовжуватимуть рух у напрямку Асоціації. В офіційному документі жодних дат підписанти не вказали. В тексті Декларації говориться про те, що бажання України тимчасово призупинити процес підготовки до підписання "взято до уваги". Але прихильність такому підписанню сторони підтвердили.
На тому, власне, й розійшлися. Саміт завершився, а протести в Києві тривають. Що буде далі – невідомо. Опозиціонери, котрі повертаються в Україну, переконують, що мають "чіткий план" з приводу подальшої долі євромайдану. Але це вже – окрема тема, не пов’язана напряму з підсумками вільнюського саміту. Зате дотична до дієвості української опозиції і її здатності розставляти правильні пріоритети. Про цю здатність ми дізнаємось вже у найближчі часи.
Коментарі
Володимир Макеєнко, народний депутат від Партії регіонів:
Прийнята спільна декларація на саміті Східного партнерства свідчить про те, що в березні 2014 Угода про асоціацію з ЄС буде підписана. Те, що євроінтеграційний курс і підписання угоди залишається для України незмінним та пріоритетним, підтвердив і Президент. Зараз важливо вирішити і зняти всі проблемні питання. І, як ми знаємо, вже найближчим часом Україна та Європейська комісія повернуться до їх обговорення.
Кость Бондаренко, політолог:
Я не вважаю, що, як казав Кутузов, з втратою Москви Росія буде втрачена. Я вважаю, що з втратою Вільнюса ЄС для України втрачений не буде. Особливо, якщо врахувати останні заяви про те, що підписання, можливо, відбудеться навесні.
Зараз у ЄС немає відповіді на багато питань України. Тому вважаю це оптимальним варіантом. Президент, у свою чергу, міг би зробити заяву про те, що ми не йдемо в МС або на союз з Росією. Це означає те, що ми все-таки підпишемо угоду з ЄС після того, як стане ясно, яким буде подальший розвиток відносин.
Протягом 2005-2012 років переговори велися таким чином. Ми говорили ЄС: дайте нам перспективи членства. ЄС говорив, що перспектив немає. Ми торгувалися за політичну складову, ЄС - за економічну. Ми зараз поставили питання - що ж Україна отримає у разі підписання? ЄС до цього питання виявився не готовий і визнав, що припустився низки помилок, сконцентрувавшись на справі Тимошенко і інших моментах. Зараз, умовно кажучи, є три місяці, щоб виправити ці помилки і зрозуміти, яким буде подальше співробітництво.
Ірина Геращенко, народний депутат ("Батьківщина"), член парламентського комітету з питань євроінтеграції:
Вільнюс перевершив найгіркіші сподівання найбільш песимістичних українців. Президент сплутав свою особисту залежність від Росії з незалежністю нашої держави. Він забув, що наша держава – це об’єкт міжнародного права, суверенна щодо інших країн. Позиція Януковича неприпустима, вона принижує мільйони українців.
Позитив лише у тому, що своїм кроком Янукович перекреслює власну історію євроінтеграції, але не зупиняє рух України до ЄС. Українці ментально почувають себе європейцями, і жоден глава держави не зупинить цей поштовх і цей рух. Але такий рух буде продовжуватися вже за іншої влади. Тому Янукович як партнер вже перекреслив себе в очах європейських політиків. Жодного серйозного діалогу з ним більше ніхто не стане провадити.
Володимир Горбач, фахівець Інституту Євроатлантичного співробітництва:
Повернення до питання євроінтеграції в березні і продовження "торгів" з Європою, в принципі, не є нереалістичним сценарієм. Але для торгів потрібні дів сторони. Якщо одна торгується, а інша не бере участь у цьому процесі, то торгів нема.
Поки що можна констатувати, що європейські лідери розчаровані поведінкою Януковича і, напевно, ігноруватимуть його. Більш реалістичний шлях – це, якраз, припинити торги. Тим більше, що предмет торгів – надуманий, тому що ніхто нікому ніяких грошей не винен.
Компенсація збитків (і у побутовому, і у юридичному розумінні) має на увазі, що попередньо такі збитки були нанесені. Але Євросоюз не наносив жодних збитків Україні, а ті втрати, про які говорить Янукович, є втратами від Росії, а не від Європейського союзу.
При всіх торгівельних війнах, розв’язаних Росією, Європа абсолютно однозначно стає на наш бік, тож говорити при цьому про нульову допомогу зі сторони ЄС означає плювати європейцям в обличчя. Тож, підсумовуючи: ЄС ще може повернутися до розгляду українського питання, але робитиме це не через симпатію до Януковича і не через бажання допомогти йому особисто.
Володимир Огризко, екс-міністр іноземних справ:
Враження з одного боку сумні, а з іншого – такі, що налаштовують на оптимістичний лад. Тому що влада свій шанс не використала, вона його провалила й тим самим поставила на собі хрест. А мобілізація громадянського суспільства, яка має місце зараз, показала, що все буде добре.
Тому питання навіть не в тому, що станеться в березні, питання в тому, що Україна таки буде частиною європейської спільноти. Оце і є той позитив, які переважає решту вражень. Чи сядуть європейці за стіл переговорів саме з Януковичем? Все залежить від того, чи захоче цього сама українська сторона.
Читайте:
Итоги саммита. Первые комментарии ОНЛАЙН
Між тим відповідальність за сьогоднішню ситуацію лежить і на європейській стороні – з її заангажованістю тією темою, яка насправді не була надважливою. Забагато уваги приділялось політичним, і замало – практичним питанням. Від цього наразі виграє лише одна сторона – та, що знаходиться на схід від нас. Це – урок для всіх й, зокрема, для нашої опозиції, але все на краще...
Щодо європейців, то під "практичними питаннями" я маю на увазі не мільярди, про які говорить Янукович, а механізми застосування угоди, й в тому числі через певні схеми фінансової допомоги. Так, наша економіка перебуває зараз в такому стані, що вона ледь дихає, тому певні розумні механізми мають бути визначені.
Але цим можна було б займатися у спокійному ритмі, якби вся увага не приділялася одній проблемі, яка, до речі, так і не розв’язана. Тому хотілося б, щоб наші "мудрі" опозиційні діячі нарешті зрозуміли: в певні моменти історії мають вирішувати не індивідуальні, а державні питання.