УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Стратегічний курс міста Києва

441
Стратегічний курс міста Києва

Розвиток підприємництва — найпотужніший ресурс для подальшого зростання економіки Києва і України. Це добре розуміє муніципальна влада. Зокрема, в її діяльності Київський міський голова Леонід Черновецький виокремлює три напрямки — АНТИКОРУПЦІЮ, АНТИБЮРОКРАТИЗМ, АНТИМАРНОТРАТСТВО,— на яких має базуватися демократична, європейська модель взаємодії і співпраці мерії міста та ділової громадськості, формування реального народовладдя, громадського контролю за владою та лобіювання інтересів територіальної громади. Рівні умови для всіх учасників ринку, підтримка ділової ініціативи, інвестиційної діяльності, повага до приватної власності — ось пріоритети, які виведуть українську столицю на нові економічні обрії.

У розвинутих європейських державах будь-хто розпочинає свою справу за власним бажанням, а в Україні на це потрібно, так би мовити, ще й бажання влади. Втім, у Києві останнім часом ситуація дещо покращилася. Скажімо, спрощено порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. За розпорядженням Київського міського голови Леоніда Черновецького розпочато конфіскацію неліцензійних ігрових автоматів, створюють загальноміський реєстр вільних комунальних площ та земельних ділянок з орендними ставками на них... Мер має намір створити в Києві спеціальні умови для бізнесу. А відтак і столична казна наповнюватиметься значно швидше.

Як нині реалізується в Києві державна регуляторна політика? Як вирішуються проблеми дозвільної системи в сфері господарської діяльності? Яких результатів досягнуто під час впровадження Київської міської державної програми сприяння розвитку підприємництва на 2005—2006 роки? Саме про це йтиметься 17 липня на форумі “КИЇВСЬКА ПЕРСПЕКТИВА”, що відбудеться у Національному палаці “Україна”. Через інтенсивні громадсько-експертні обговорення важливих аспектів у цій сфері (як, приміром, податковий тягар, проблеми фінансово-кредитної підтримки, брак належної інфраструктури для залучення інвестицій) підприємці та посадовці спільно шукатимуть шляхи їх розв’язання. Адже не тільки влада, а й бізнес-спільнота має сформулювати свої чіткі і зрозумілі вимоги щодо пріоритетів економічної та соціальної політики, а також впроваджувати ті існуючі або майбутні ініціативи задля дотримання задекларованих принципів та вимог. За результатами форуму буде підписано Хартію соціального партнерства між Київським міським головою та громадськими об’єднаннями підприємців столиці.

Основним інструментом діяльності місцевих органів влади з підтримки підприємництва є розробка та реалізація дворічних міських програм сприяння розвитку підприємництва. Цю практику започатковано 1996-го. Зараз діє Київська міська програма сприяння розвитку підприємництва на 2005—2006 роки, затверджена рішенням Київради від 28 грудня 2004-го № 1059/2469 (далі Програма), яка забезпечує організацію виконання ряду державних програм та указів Президента України. Програму оприлюднено в газеті “Хрещатик” та на сайті “Столичний діловий портал”. Розпочато розробку наступної міської програми на 2007—2008 роки.

Забезпечено фінансування заходів Програми за рахунок коштів міського бюджету. Сума коштів, виділених зі столичної скарбниці на реалізацію заходів Програми у 2005 році (а це 55,7 мільйона гривень) становить 78,6 відсотка загальної суми по всіх регіонах України. На адресну фінансово-кредитну підтримку підприємців спрямовано 88,5 відсотка коштів із міського бюджету. Зростає фінансування з районних бюджетів заходів районних програм підтримки підприємництва. У 2005 році з бюджетів чотирьох районів міста: Голосіївського, Печерського, Святошинського і Солом’янського використано понад 460 тисяч гривень. У 2006-му передбачено фінансування з бюджетів п’яти районів — Голосіївського, Печерського, Подільського, Святошинського і Солом’янського — на суму 660 тисяч гривень.

Реалізація державної регуляторної політики

Це одне з найважливіших завдань Програми, яке втілюється у столиці системно.

Розроблено та оприлюднено міські та районні плани діяльності з підготовки регуляторних актів на 2006 рік. Проекти регуляторних актів з аналізом регуляторного впливу розміщуються у засобах масової інформації, на Internet-ресурсах міської та районних держадміністрацій. Проводяться громадські обговорення, відстежується результативність регуляторних актів.

Перелік регуляторних актів Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, стосовно яких надійшов строк здійснення повторного та періодичного відстеження їх результативності, а також графік здійснення відповідних заходів із відстеження результативності на 2006 рік розміщено для оприлюднення на веб-порталі “Столичний діловий портал”.

Створеною у 2005 році робочою групою (до її складу увійшли представники міської влади, громадських об’єднань підприємців, науковців) із прискореного перегляду регуляторних актів Київської міськдержадміністрації та Київради проведено аналіз понад 100 регуляторних актів на їхню відповідність принципам державної регуляторної політики. За результатами роботи скасовано 16 та внесено зміни і доповнення до 6 регуляторних актів, перелік яких розміщено на web-сайті “Столичний діловий портал”. Таку ж роботу проведено і в районах міста.

У всіх районах міста з першого липня 2005 року запроваджено державну реєстрацію суб’єктів підприємництва та постановку їх на облік в органах податкової служби, статистики, пенсійного та соціальних фондів за принципом “єдиного вікна”, завдяки чому ці процедури значно спрощено. Не пізніше трьох робочих днів після надання документів на державну реєстрацію підприємець отримує свідоцтво про державну реєстрацію з пакетом документів для відкриття рахунку в банку. Протягом 2005 року зареєстровано понад 32 тисячі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а за перше півріччя 2006 року 16,5 тисячі. Кожен четвертий новостворений в Україні суб’єкт підприємництва—юридична особа реєструється в Києві.

Спрощення дозвільних процедур

Воно здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”, який набув чинності з п’ятого січня цього року. Роботу з упорядкування дозвільної системи у Києві було розпочато ще до виходу Закону, завдяки чому забезпечено його своєчасне впровадження.

В усіх десяти районах міста прийняті рішення про організацію дозвільних центрів, працюють такі центри у восьми районах (крім Голосіївського, у Подільському роботу тільки розпочато). Для організації їх роботи затверджені Положення про адміністратора, порядок взаємодії місцевих дозвільних органів, сформовано реєстри документів дозвільного характеру, які видаються адміністраторами.

Інформацію щодо організації дозвільних центрів та розпорядку їх роботи розміщено у районних газетах, мережі Internet та на інформаційних стендах.

Всього районними дозвільними центрами на перше липня 2006 року видано чотири тисячі документів дозвільного характеру, надано п’ять тисяч консультацій. Для забезпечення цього процесу, визначення проблем та шляхів їх вирішення проводяться наради, круглі столи та обмін досвідом. Всього проведено 32 таких заходи.

Питання матеріально-технічного забезпечення діяльності дозвільних центрів та адміністраторів найкраще вирішені у Печерському, Солом’янському та Шевченківському районах. У Голосіївському та Подільському відсутнє належне матеріально-технічне забезпечення.

Задля залучення та використання міжнародного досвіду були підписані Меморандум про співпрацю з Міжнародною фінансовою корпорацією та договір з проектом БІЗПРО Агентства США з міжнародного розвитку. За сприяння проекту БІЗПРО обладнано дозвільний центр в Солом’янському районі, впроваджено необхідне програмне забезпечення у всіх дозвільних центрах, проведено підготовку та обмін досвідом фахівців таких центрів.

Конкретні пропозиції щодо оптимізації дозвільних процедур, в тому числі про внесення змін до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” стосовно видачі документів дозвільного характеру на міському рівні, направлені до Кабінету Міністрів України та Держпідприємництва.

Фінансово-кредитна підтримка підприємців

У Києві вона здійснюється шляхом компенсації відсотків за користування банківськими кредитами. Впродовж 2005-го з міського бюджету на такі цілі перераховано понад 49,3 мільйона гривень, що у півтора раза більше, ніж у 2004-му. Банком “Хрещатик” надано кредитів на суму понад 203 мільйони гривень.

У першому півріччі 2006-го з міського бюджету за статтею підтримки малого та середнього підприємництва на відшкодування відсотків перераховано 22,4 мільйона гривень, що у півтора раза більше, ніж за відповідний період 2005-го. Банком “Хрещатик” укладено кредитних договорів на суму 55,5 мільйона гривень.

Реалізація такого механізму дала змогу створити 2097 нових робочих місць на підприємствах, що отримали фінансово-кредитну підтримку протягом 2004 — першого півріччя 2006 років.

Для впровадження інших сучасних форм фінансово-кредитної підтримки підприємців налагоджується співпраця з комерційними банками та небанківськими фінансовими установами. У 2005 році проведено три “круглі столи” за участю представників міської влади, підприємців, банківських установ та кредитних спілок, громадських організацій підприємців та роботодавців, на яких визначено чинники, що перешкоджають цим процесам, та шляхи забезпечення умов розвитку кредитування й мікрокредитування суб’єктів малого і середнього бізнесу. Напрацьовано пропозиції до проекту закону про мікрокредитування.

Зростають обсяги кредитів, наданих комерційними банками підприємцям Києва. Збільшується та активізується у столиці діяльність кредитних спілок, якими у 2005 році надано суб’єктам малого підприємництва 23,6 мільйона гривень кредитів (це 11 відсотків загальної суми по кредитних спілках України). Проте розвиток небанківських установ та мікрокредитування іде повільно через недосконалість законодавства, що регулює цю сферу.

Задля підвищення інвестиційної привабливості підприємництва столиці інвестиційні проекти і пропозиції Києва були представлені на міжнародних виставках, бізнес-форумах, самітах. Проведено Дні економіки Києва у Відні та Кракові. Це сприяло збільшенню обсягів іноземних інвестицій в економіку міста, які складають 24,3 відсотка загальних обсягів по Україні.

Надання в оренду або у власність нежитлових приміщень комунальної власності міста

Протягом 2005-го та першого кварталу 2006 року суб’єктам підприємництва надано в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності Києва та його районів загальною площею 488 тисяч квадратних метрів, у власність — 196,4 тисячі квадратних метрів.

Згідно з рішеннями міської та районних рад встановлені пільгові орендні ставки за приміщення комунальної власності, що надаються в оренду суб’єктам малого підприємництва, які займаються виробничою діяльністю, а також підприємствам побуту, інвалідам.

Передбачається забезпечити відкритий доступ суб’єктів підприємництва через офіційний сайт київської міської влади до інформації про комунальне майно, яке пропонується до передачі в оренду або відчуження.

Удосконалюється система інформаційної підтримки суб’єктів підприємництва.

Діють інтернет-портали “Столичний діловий портал” “Майдан електронної торгівлі”.

В рамках “Столичного ділового порталу” створена та установлена в місцях реєстрації суб’єктів господарювання Автоматизована інформаційна система для допомоги підприємцям-початківцям.

Для оперативного вирішення конкретних проблем підприємців керівники міста та його районів регулярно проводять телефонні “гарячі лінії”. Крім того, кожну другу середу місяця проводиться “гаряча лінія” Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва (телефон 417-61-94). За результатами вживаються заходи щодо усунення негативних фактів, за необхідності — з виїздом на місце. Також в рамках виконання Програми щоденно діє “гаряча лінія” з питань підприємництва на базі громадської організації “Об’єднання підприємців XXI століття” (телефон 332-79-12).

Виходять в ефір спеціалізовані телепрограми з питань підприємництва: “Старт”, “Бізнесовий сектор” (у рамках економічно-аналітичної програми “Форсайт”) — на Першому Національному каналі; репортерська програма “Бізнес-ситуація” (в рамках телевізійної програми “Економічний вісник”) — на каналі ТРК “Київ” та ТРК “Заграва”. Для допомоги підприємцям з актуальних питань підприємницької діяльності видаються довідники. Протягом 2005 року — першого півріччя 2006-го видано та безоплатно розповсюджено десять посібників (загальним накладом 6400 екземплярів) та 4 компакт-диски (загальним накладом 600 екземплярів).

Розширюється мережа об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва, які зорієнтовані на організаційну, інформаційно-консультативну, фінансову, ресурсну та кадрову допомогу. У Києві зосереджено третину всіх бізнес-центрів, більше половини лізингових компаній, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій України. Створені та працюють Київський міський бізнес-центр, Молодіжний бізнес-центр Київського молодіжного центру праці, районні інформаційні центри сприяння підприємництву.

Розвиток міжрегіональних та міжнародних зв’язків

Цьому сприяє діяльність Міжрегіонального маркетингового центру, проведення виставок продукції підприємств міста, в тому числі у Всеросійському виставковому центрі у Москві.

Виконувалися заходи Програми, спрямовані на підтримку туристичної галузі, як одного з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку столиці. Проведено маркетингове дослідження потреб туристичного ринку, розроблено план організації прийому іноземних туристів, пакет екскурсійних маршрутів по Києву “Київ старовинний”.

Соціально спрямовані заходи

На web-сайті “Столичний діловий портал” в мережі Інтернет у розділі “Вакансії компаній” розміщено інформацію для тих, хто шукає роботу. Кожне підприємство має змогу безоплатно публікувати інформацію про вакантні робочі місця. У розділі “Київський реєстр бізнесу” містяться адреси столичних підприємств та їхні реквізити.

Реалізується комплексна програма навчання, профорієнтації і працевлаштування молоді “Освіта. Робота. Бізнес”, в рамках якої щорічно проводиться Муніципальна виставка для молоді, на якій відбувається інформування про послуги організацій, які сприяють у започаткуванні та веденні підприємницької діяльності, про перелік спеціальностей, на які існує найвищий попит, наявні вакансії, заклади освіти тощо.

Залученню молоді до підприємницької діяльності сприяє міський конкурс “Молодий підприємець року”. Проведено три таких конкурси, з початку їх проведення кількість учасників збільшилась в 1,5 раза. Чотири переможці міських конкурсів 2004 та 2005 років стали переможцями Всеукраїнського конкурсу “Молодий підприємець року” у 2005-му. Проводиться підготовка IV міського конкурсу.

Знайти себе у бізнесі безробітним громадянам допомагають Київський міський та районні центри зайнятості. За їх направленням у 2005 році та І півріччі 2006 року було охоплено професійним навчанням з основ підприємництва 1900 безробітних. Одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи отримали 1600 осіб на суму 11,9 мільйона гривень.

Виконання заходів Програми сприяє розв’язанню проблем зайнятості та створенню у 2005 році в усіх сферах економічної діяльності 83,7 тисячі робочих місць. За січень—червень 2006 року створено 30,2 тисячі робочих місць, в тому числі 14,4 тисячі — юридичними особами, 15,8 тисячі — фізичними особами.

Підвищення доступності бізнес-освіти

Набуває розвитку міська освітня програма для підприємців та управлінських кадрів у сфері підтримки підприємництва. Її складовими є бізнес-програми для управлінських кадрів, професійні бізнес-програми, в тому числі з інвестиційного, фінансового, корпоративного менеджменту, управління якістю та природоохоронною діяльністю, блоки тренінгів. Основні бізнес-програми відповідають міжнародним стандартам комплексної підготовки керівників вищої та середньої ланки.

Половина вартості послуг, обраних підприємцями для підвищення рівня бізнес-освіти, сплачується з міського бюджету.

Підвищення рівня бізнес-освіти по міській освітній програмі завершила 301 особа. Ще 107 продовжують підвищення рівня бізнес-освіти у 2006 році.

Навчання за окремими бізнес-програмами є підготовкою для проходження подальшої сертифікації на рівні міжнародних професійних стандартів, у 2005 році сім учасників міської освітньої програми отримали сертифікат Університету Семфорд (США).

Здійснюються заходи з реалізації програми перепідготовки управлінських кадрів у сфері підприємництва “Українська ініціатива”. У 2005-му за сприяння міськдержадміністрації закінчили навчання 60 осіб. Ще 193 цього року продовжують навчатися в Київському національному економічному університеті та Київському національному торговельно-економічному університеті за зазначеною програмою. Пройшли стажування за кордоном 22 київських підприємця, рекомендації для проходження стажування надано ще 7 підприємцям. Для оптимального використання потенціалу випускників освітніх програм створюється міський ресурсний центр. Інформація розміщена на Столичному діловому порталі у мережі Інтернет.

Впровадження сучасних систем управління

У відповідності до завдань Указу Президента України “Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики”, Київською торгово-промисловою палатою на шести підприємствах — дипломантах програми “Київська якість” — проаналізовано стан виробництва, розроблено проекти процедур для систем менеджменту якості згідно із стандартами ISO-9000 та проведено навчання керівників, спеціалістів та внутрішніх аудиторів.

Загальна кількість суб’єктів підприємництва, зареєстрованих як платники податків, становила станом на перше січня 2006 року 305,07 тисячі суб’єктів. З них сплачують податки 232,6 тисячі суб’єктів (100,3 тисячі юридичних осіб та 132,3 тисячі фізичних осіб-підприємців).

Зростають надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів. Від суб’єктів підприємництва за 2005 рік до Зведеного бюджету Києва надійшло 22,76 мільярда гривень, що у 1,7 раза більше, ніж за відповідний період попереднього року. До бюджету міста — 3,87 мільярда гривень, що у півтора раза перевищує надходження 2004 року.

За кількістю малих підприємств Київ стабільно посідає перше місце серед регіонів України. За даними Держкомстату України станом на перше січня 2006 року у місті діяло 52,6 тисячі малих підприємств або понад шоста частина їх загальної кількості по Україні. Кількість малих підприємств у столиці у 2005 році збільшилася порівняно з попереднім роком на 10,3 відсотка (для порівняння: у 2004 році — на 8,7 відсотка).

Всього у сфері малого підприємництва зосереджено 202,2 тисячі суб’єктів (малих підприємств та підприємців-фізичних осіб). У розрахунку на 10 тисяч осіб наявного населення це — 751 одиниця, що відповідає рівню розвинених країн світу. За цим показником Київ випереджає інші регіони України, зокрема Харківську область — в 1,4 раза, Дніпропетровську — в 1,6 раза, а також столицю Російської Федерації — Москву в 1,7 раза.

Розвиток підприємництва є вирішальним чинником соціально-економічного зростання, яке характеризується наступними показниками.

За результатами січня—травня 2006 року обсяги промислового виробництва у Києві зросли порівняно з відповідним періодом попереднього року на 11,9 відсотка (по Україні — на 2,4 відсотка), приріст обсягів будівництва складав 8,8 відсотка (по Україні — 8,2 відсотка).

За січень—квітень підприємствами міста реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на 7,10 мільярда гривень або на понад 5,3 відсотка від загальних обсягів по Україні.

У столиці виконано 29,3 відсотка загальнодержавного обсягу будівельних робіт.

Обсяги роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за січень—травень зросли порівняно з відповідним періодом 2005 року на 45,4 відсотка (по Україні — на 27,2 відсотка). На одного киянина припадає в середньому за місяць обсягів роздрібного товарообороту у 3,5 раза більше, ніж по Україні. Рівень середньомісячної заробітної плати на підприємствах столиці є найвищим серед регіонів та становив у січні—травні 1568,7 гривні (по Україні — 947,9 гривні), що на 37,9 відсотка більше, ніж за відповідний період торік. Реальна заробітна плата зросла у місті на 25,8 відсотка (по Україні — на 23,4 відсотка). Середня сума нарахованої у травні одному штатному працівнику заробітної плати у Києві перевищувала прожитковий мінімум у 3,3 раза, а середній рівень по Україні — в 1,6 раза.

Рівень зареєстрованого безробіття в Києві є найнижчим серед регіонів: на перше травня — 0,4 відсотка проти 2,9 відсотка по Україні. Порівняльний аналіз показників безробіття в столицях країн Європи та в Києві свідчить, що рівень безробіття в Києві нижчий, ніж у Берліні в 4 рази, ніж у Мінську — в 2 рази, в Москві — в 1,5 раза, у Варшаві — на 24 відсотка. Рівень зайнятості населення працездатного віку в столиці України перевищує досягнутий рівень зайнятості в цілому по Європейському Союзу та, зокрема, у 13 країнах, в тому числі Бельгії, Франції, Греції, Іспанії, Італії, Польщі.

Інформацію спеціально для “Хрещатика” підготував Віктор БІЛИЧ, начальник Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва 

Хартия  про співпрацю київської міської влади та підприємницької громадськості столиці

Ця Хартія є фундаментальним договірним громадсько-політичним актом між київською міською владою, в особі Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича з одного боку та провідними громадськими об’єднаннями підприємців та організаціями роботодавців міста Києва з іншого боку (далі — Сторони).

Правовою основою цієї Хартії є статті 38 та 42 Конституції України, що визначають громадянські права на участь в управлінні державними справами та на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а також інші положення національного законодавства, що регулюють відносини держави, суб’єктів господарювання і громадян.

І. Стратегічні цілі співпраці

1.1. Ця Хартія проголошує, що в сучасних умовах громадянське суспільство нарівні з владою виступає повноцінним суб’єктом управління соціально-економічними відносинами, а тому відносини в трикутнику “підприємництво-громадськість-влада” мають стати визначальними функціональними засадами сталого й пропорційного соціально-економічного розвитку міста Києва, гармонійного людського розвитку кожного мешканця столичної територіальної громади. Адекватне й ефективне розв’язання проблем розвитку підприємництва, що мають складну системну будову й цілий комплекс причин і наслідків, можливе лише на підставі рівноправної й партнерської взаємодії влади, громадськості та бізнесу.

1.2. Ця Хартія проголошує, що в сучасній ринковій конкурентній економіці всі прояви й форми бізнесу (від самозайнятого підприємця — до транснаціональної корпорації) мають однаково важливе значення для суспільного розвитку, а тому заслуговують на повноцінне представництво їхніх інтересів у системі влади. Організація відкритого й цивілізованого лобіювання інтересів підприємницької громадськості є визначальним фактором подолання корупції в системі влади, викорінення ганебних адміністративних і економічних причин існування хабарництва та неправомірних втручань влади у підприємницьку діяльність.

1.3. Ця Хартія проголошує, що побудова системи громадського контролю за владою є обов’язковим важелем демократизації й дебюрократизації адміністративного управління, перетворення його на інститут професійного служіння суспільним інтересам, побудови сучасної системи державного менеджменту, спрямованої на гармонізацію інтересів та надання громадянам якісних адміністративних послуг. Будь-які посадові особи, наділені владними повноваженнями й доступом до бюджетних ресурсів, мають бути готові до постійного нагляду й контролю за своїми діями з боку суспільства й громадськості та діяльності в режимі прозорості, відкритості, підзвітності й підконтрольності перед народом, як єдиним джерелом влади.

1.4. Ця Хартія проголошує, що запровадження практики договірних відносин між керівниками місцевих органів влади та підприємницьким середовищем сприяє підвищенню стабільності й передбачливості відносин влади й бізнесу, розвитку їх взаємодовіри і взаємовідповідальності за темпи й результати місцевого розвитку. Столиця України місто Київ має стати добрим прикладом для інших територій нашої країни у створенні європейської моделі влади й управління та демократизації її відносин з підприємницькою громадськістю.

1.5. Ця Хартія проголошує, що професійна політика вдосконалення регуляторного середовища для ведення бізнесу й стимулювання приватних підприємницьких ініціатив є визначальним фактором сталого соціально-економічного розвитку країни та її регіонів і населених пунктів, формування демократії й конкуренції, наповнення місцевих бюджетів і впровадження ефективних бюджетних соціально-економічних програм, забезпечення територіальних громад якісними товарами й послугами, подолання бідності й безробіття, економічного забезпечення гармонійного людського розвитку.

1.6. Ця Хартія проголошує, що корупція, бюрократизм та марнотратство суспільних ресурсів — це спільні загрози як для держави, так і для бізнесу. Усунення й унеможливлення таких масштабних загроз — надійна основа для стратегічного партнерства влади й підприємницького середовища, для побудови й реалізації програм їх спільних дій.

ІІ. Основні принципи співпраці

Сторони цієї Хартії зобов’язуються будувати свою співпрацю на засадах таких основних принципів:

2.1. Передумовами сталого суспільного розвитку й конкурентного ринку є ефективний розподіл соціально-економічних функцій і завдань між ринком, владою, громадянським суспільством та конкретним громадянином. Необхідно формувати методологію економічно виправданого й цивілізованого співіснування та взаємодії демократичної влади й конкурентного ринку. Ринок має працювати там, де влада виявляється неспроможною. Держава, в свою чергу, повинна зберігати свої адміністративні впливи в тих сферах, де дія стихійних ринкових сил призводить до негативних соціально-економічних ефектів й не сприяє ефективній реалізації суспільних інтересів. Економічна влада має бути чітко відмежована від влади політичної. Між владою й бізнесом повинні бути встановлені процедурні межі й засоби регулювання конфлікту державних і приватних інтересів. Політична влада мусить бути перетворена на прикладне адміністративне знаряддя соціально-економічного розвитку суспільства.

2.2. Необхідно послідовно, але в прискореному темпі переносити центр ваги з адміністративного регулювання — на соціальне й економічне саморегулювання, з дріб’язкової бюрократичної опіки й адміністрування — до нагляду й надання адміністративних послуг, які в умовах конкурентного ринку є пропозицією держави на соціальний попит у збалансуванні інтересів. Там, де суспільство набуває достатніх можливостей для саморегулювання власним соціально-економічним розвитком, влада має рішуче згортати активність свого адміністративного апарату й передавати важелі управління незалежним професійним інститутам, здатним забезпечувати ефективне саморегулювання соціально-економічного розвитку.

2.3. Створити систему адміністративного управління, орієнтовану на суспільно корисний, заздалегідь встановлений й очікуваний кінцевий результат владних дій, а не на бюрократичний процес й самоцільні правила. Влада повинна впроваджувати програмно-цільові методи управління, під час яких мають чітко окреслюватися цілі діяльності управлінських інституцій, ефективні програми досягнення таких цілей, визначатися й виділятися необхідні ресурси, запроваджуватися дієві механізми моніторингу й контролю досягнутих результатів. Це дасть можливість якісно концентрувати й ефективно використовувати можливості місцевого розвитку та спрямувати зусилля управлінського апарату на досягнення максимальної ефективності у використанні обмежених ресурсів. Влада, як регулятор ринку, для ефективного виконання своїх функцій повинна насамперед сама поводитися, як ринковий суб’єкт,— на основі ретельного економічного аналізу своїх намірів, планів і дій та їх ретельної оцінки в порівнянні з можливими альтернативами.

2.4. Влада в Україні повинна вбачати в громадянському суспільстві свого надійного партнера та запоруку власної ефективності. Інститути громадянського суспільства поряд з владою є повноцінними регуляторами соціально-економічних відносин. Тому взаємодія влади з громадянським суспільством, запровадження прямих методів демократії, народовладдя й місцевого самоврядування є стратегічними пріоритетами підвищення ефективності й відкритості влади та забезпечення сталого і всебічного розвитку міста Києва.

2.5. Людина — найвища соціальна цінність. Влада має цілеспрямовано відходити від політики безпосереднього, командно-адміністративного управління людиною. В кожній людській особистості на генетичному рівні діє програма її саморозвитку й самореалізації. Влада має стати лише зовнішнім приводом, що створюватиме сприятливі зовнішні умови для дії внутрішньої генетичної програми саморозвитку кожної людини, закладатиме збалансовані й гармонійні орієнтири й стимули для становлення зрілої, відповідальної людської особистості.

ІІІ. Завдання і зобов’язання київської міської влади

Підписуючи цю Хартію, київська міська влада бере на себе зобов’язання виконувати наступні завдання:

3.1. Запровадити дієві механізми контролю виконання державними службовцями виконавчих органів влади міста Києва вимог законів України про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва, про державну підтримку підприємництва, про ліцензування певних видів господарської діяльності, про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про засади державної регуляторної політики та про дозвільну систему в сфері господарської діяльності.

Запровадити ефективний адміністративний та громадський моніторинг і контроль за дотриманням службовцями виконавчих органів влади й місцевого самоврядування міста Києва вимог законодавства про державну реєстрацію та про дозвільну систему в сфері господарської діяльності.

3.2. Будувати регуляторну політику на засадах доцільності, відкритості, соціально-економічної ефективності та оптимального й економічно виправданого поєднання ринкових і адміністративних регулювань та забезпечення мотивації підприємців до розширення бізнесу, створення нових робочих місць, впровадження інновацій та підвищення соціальної відповідальності. Планувати й проводити за рахунок коштів місцевих бюджетів навчально-освітні заходи для представників регуляторних органів і громадськості, спрямовані на підвищення їх професійної кваліфікації та навичок адміністративного регулювання й організованого лобіювання інтересів.

3.3. Створити інтегровану адміністративно-громадську модель моніторингу й контролю реалізації державної регуляторної політики органами й посадовими особами виконавчої влади та місцевого самоврядування міста Києва, а також запровадити критерії оцінки якості регуляторного середовища й механізми адміністративної й політичної відповідальності службовців за недотримання вимог законодавства. Посилити контроль за процедурами розгляду і врахування регуляторними органами громадських ініціатив, зауважень і пропозицій. Зобов’язати їхніх службовців чітко обґрунтовувати факти їх відхилення й неврахування та в стислі терміни інформувати юридичних і фізичних осіб, які розробили й надали відповідні зауваження й пропозиції.

3.4. Запровадити звітність виконавчих органів міської та районних рад міста Києва перед громадськими об’єднаннями підприємців щодо стану реалізації ними засад державної регуляторної політики у сфері господарювання, формування сприятливого конкурентного й регуляторного середовища для стимулювання приватних економічних ініціатив. Запровадити практику проведення щоквартальних слухань з питань розвитку підприємництва у відповідних комісіях Київської міської ради та районних рад.

3.5. Активно використовувати під час розробки і впровадження Київської міської державної програми сприяння розвитку підприємництва сучасні програмно-цільові й індикативні методи, постійно залучати до підготовки й реалізації цієї програми підприємницьку громадськість, яка повинна стати її головним замовником і виконавцем.

3.6. Планувати в місцевих бюджетах міста Києва відповідні фінансові заходи, необхідні для своєчасної й комплексної реалізації державної регуляторної політики органами виконавчої влади й місцевого самоврядування.

3.7. Запровадити послідовну, логічну, відкриту й прозору систему прийняття адміністративних рішень щодо відведення земельних ділянок (зокрема, під забудову) та надання в оренду комунального майна для здійснення підприємницької діяльності, що забезпечить максимально ефективне використання земельних ресурсів і майна для забезпечення сталого і всебічного розвитку територіальної громади міста Києва.

3.8. Сприяти якнайшвидшому законодавчому врегулюванню відносин у сфері державного контролю і нагляду за господарською діяльністю та розв’язувати проблеми необґрунтованого втручання влади в підприємницьку діяльність на рівні міста Києва в межах наданих законом повноважень. Виявляти й надавати правоохоронним органам факти примусового стягнення службовцями з підприємців коштів у різноманітні позабюджетні благодійні фонди, формування яких повинно відбуватися лише на добровільних засадах.

3.9. Постійно покращувати державну фінансову підтримку малого й середнього бізнесу, відкриваючи йому доступ до вигідних кредитно-інвестиційних ресурсів. Надавати підприємцям пільгові умови щодо сплати відсотків за кредити в разі, якщо вони спрямовують такі кредитні ресурси на комерціалізацію нових технологій і впровадження інновацій, модернізацію виробництва, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації своїх працівників, інші важливі соціально-економічні цілі. Активно розвивати в місті Києві систему мікрофінансування й мікрокредитування, як визнаний у цілому світі метод боротьби з бідністю й забезпечення людського розвитку.

3.10. Вміло використовувати інформацію в якості динамічного засобу адміністративного регулювання господарських відносин. Розширювати мережу інформаційно-консультаційної підтримки підприємницької діяльності на рівні міста Києва. Поширювати сучасні принципи ведення бізнесу й управління, менеджменту якості й ефективного господарювання в ринкових умовах.

3.11. Розбудовувати в місті Києві інфраструктуру підтримки розвитку підприємництва, активно використовувати технології бізнес-інкубування для відтворення й стимулювання підприємництва, подолання безробіття, створення нових робочих місць, перекваліфікації й ефективного використання професійних кадрів.

3.12. Активно впроваджувати в місті Києві сучасні кластерні технології розвитку підприємництва. Всебічно стимулювати розширення господарської інтеграції великого й малого бізнесу з метою забезпечення економічної ефективності й конкурентоспроможності підприємств, підвищення якості й розширення асортименту їх продукції.

3.13. Створити систему моніторингу й контролю правомірності дозвільних процедур для започаткування й ведення бізнесу, а також — якості адміністративних послуг. Адміністративні послуги повинні бути перетворені на засоби збалансування інтересів та реалізації прав і свобод громадян, а не на корупційне вилучення у платників податків додаткових коштів.

3.14. Створити спільно з підприємницькою громадськістю міста Києва загальноміський ресурсний центр підтримки розвитку громадянського суспільства, який узагальнюватиме кращий міжнародний досвід кооперації влади й громадськості, розроблятиме механізми стимулювання громадської самоорганізації, надаватиме необхідні інформаційно-методичні й консультаційні послуги громадським організаціям міста Києва.

3.15. Створити Дім підприємця для організації консолідованого функціонування ділових асоціацій та спілок у різних секторах підприємницької діяльності, для стимулювання громадської самоорганізації ділового середовища міста Києва.

3.16. Створювати належні і всебічні умови для діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері бізнесу міста Києва на основі принципів, задекларованих Міжнародною організацією праці.

3.17. Запровадити систему ефективної і всебічної взаємодії між органами влади, громадськими об’єднаннями підприємців і роботодавців та профспілками з метою розв’язання на засадах соціального партнерства пріоритетних соціально-економічних питань розвитку міста Києва.

3.18. Забезпечити збалансування інтересів у сферах підприємницької діяльності, які містять потенційні негативні ефекти й наслідки для територіальної громади міста Києва, зокрема, у сферах грального бізнесу та стихійної й нелегальної торгівлі.

3.19. Активно залучати підприємницьку громадськість і приватні економічні й творчі ініціативи для перетворення міста Києва на провідний центр міжнародного туризму.

ІV. Завдання і зобов’язання підприємницької громадськості Києва

Підписуючи цю Хартію, підприємницька громадськість міста Києва бере на себе зобов’язання виконувати наступні завдання:

4.1. Переходити від ганебної практики індивідуального вирішення проблемних питань з конкретним чиновником — до відкритого, консолідованого й організованого лобіювання інтересів підприємницької громадськості.

4.2. Системно й комплексно користуватися громадськими правами на участь в реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Представляти в консультативно-дорадчих органах міста Києва від імені підприємницької громадськості узгоджені й збалансовані позиції, а не власні комерційні чи корпоративні інтереси.

4.3. Брати активну участь в процедурах підготовки, обговорення, відстеження результативності регуляторних актів. Самостійно здійснювати моніторинг регуляторного середовища у секторах своєї підприємницької діяльності, чітко визначати існуючі регуляторні бар’єри або прогалини, проводити власні відстеження результативності діючих регулювань, що мають пріоритетне значення для соціально-економічного розвитку міста Києва.

4.4. Постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію щодо підготовки альтернативного аналізу регуляторного впливу проектів, відстеження результативності діючих регуляторних актів, належного обґрунтування й лобіювання громадських пропозицій та ініціатив, здійснення громадського контролю за їх розглядом і врахуванням регуляторними органами.

4.5. Запроваджувати механізми ефективної кооперації зусиль і ресурсів громадських об’єднань підприємців та наукових і дослідницьких організацій і установ міста Києва з метою налагодження більш ефективного лобіювання інтересів підприємницької громадськості.

4.6. Брати активну участь в розробленні та впровадженні Київської міської державної програми сприяння розвитку підприємництва, відстежувати результативність її заходів та ефективність використання бюджетних коштів.

4.7. Сприяти неухильному дотриманню суб’єктами господарювання вимог законодавства, підвищенню рівня їх правової обізнаності і культури.

4.8. Сприяти розв’язанню проблем соціального захисту та підвищенню соціальної відповідальності бізнесу за формування місцевого бюджету, створення нових робочих місць, вирішення інших питань всебічного й сталого розвитку міста Києва.

4.9. Стимулювати розвиток в підприємницькому середовищі ділової етики й культури, пропагувати переваги використання сучасного менеджменту якості та інноваційних технологій у виробництві й управлінні. Посилювати серед територіальної громади міста Києва мотивацію до громадської й економічної ініціативності, підприємливості й самоорганізації.

4.10. Сприяти підвищенню рівня знань і професійних навичок підприємців, активному залученню до підприємницької діяльності молоді, підвищенню кваліфікації професійних кадрів.

V. Прикінцеві положення

5.1. Підписуючи цю Хартію, сторони публічно визнають, що дотримання і реалізація положень цієї Хартії є гарантією сталого й послідовного соціально-економічного розвитку міста Києва та формування сприятливого підприємницького й інвестиційного клімату.

5.2. Ця Хартія є відкритою для підписання для всіх зацікавлених громадських об’єднань та приєднання до неї нових учасників.

5.3. Кожен підписант цієї Хартії може запропонувати зміни й доповнення до неї та винести їх на обговорення на загальних зборах підписантів Хартії.

5.4. Функції депозитарію цієї Хартії покладаються на Раду підприємців при Київському міському голові, яка здійснює громадський контроль за дотриманням її принципів і положень.

5.5. Хартія набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Сторони, що підписали Хартію:

Київський міський голова Леонід Черновецкий

Громадські об’єднання підприємців, організації роботодавців Києва

Адреси довіри

Про підтримку підприємців дбають у кожному районі столиці

 довідкове бюро

Телефонні “гарячі лінії” “Київ — підприємцям” — проводять щомісячно, в тому числі:

кожну другу середу місяця — заступник голови Київської міської державної адміністрації

Денисюк Людмила Всеволодівна, тел. 279-40-59

кожну четверту середу місяця — начальник Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

Білич Віктор Олександрович, тел. 417-61-94

“Гаряча лінія”, роботу якої організовано “Об’єднанням підприємців ХХІ століття” — проводять щоденно, тел. 332-79-12

Заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань підприємництва

Денисюк Людмила Всеволодівна, тел. 270-72-71

Радник Київського міського голови з питань підприємництва

Кужель Олександра Володимирівна, тел. 536-09-77, тел./ф. 241-98-11

Секретаріат Київської міської ради, тел. 561-48-05

Приймальня громадян Київської міської державної адміністрації, тел. 254-16-63

Постійна комісія Київської міської ради з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики

Голова — Яковчук Михайло Юрійович, тел. 279-88-88

Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Начальник — Білич Віктор Олександрович,

тел./ф. 425-83-90

Уповноважений з питань захисту прав підприємців у місті Києві

Ліпецький Валерій Станіславович, тел. 250-31-12, 522-87-94

Представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у місті Києві

Голова — Апостолов Віталій Євгенович, тел./ф. 501-01-72

Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація

Голова — Ягодка Вадим Сергійович, тел. 418-89-65

Заступники голів районних у місті Києві державних адміністрацій з питань підприємництва

Голосіївська РДА — Толстоног Віктор В’ячеславович, тел. 522-84-06

Дарницька РДА — Гич Михайло Миколайович, тел. 564-90-03

Деснянська РДА — Олійник Олександр Миколайович, тел. 515-93-75

Дніпровська РДА — Бойко Ганна Володимирівна, тел. 559-92-42

Печерська РДА — Кондрашова Наталія Михайлівна, тел. 280-40-80

Подільська РДА — Давидюк Анатолій Миколайович, тел. 417-67-75, 417-12-27

Святошинська РДА — Севостьянов Андрій Олександрович, тел. 424-23-97

Солом’янська РДА — Якимович Микола Григорович, тел. 207-09-50, 243-26-04

Шевченківська РДА — Денисенко Михайло Олександрович, тел. 234-75-26

"Хрещатик"