УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Дніпро посадять за ґрати?

345
Дніпро посадять за ґрати?

Доля прикиївської Кончі-Заспи може спіткати охоронні та заповідні території навпроти Чернечої гори. Земля навколо національного канівського заповідника вже нині під виглядом так званої оренди передається під удавані бази відпочинку, що чомусь перебувають за височенними парканами під пильним оком охоронців. Українська праріка і в цьому місці стає недоступною для маленьких українців.

- На початку 20-х років у Кончі-Заспі було створено заповідник, - зазначає голова фонду «Тарасова Земля» Михайло Іщенко. -Незабаром, майже одночасно, було започатковано і Шевченківський заповідник у Каневі. І нині Тх доля теж стає схожою - Кончу-Заспу вже продали, а тепер черга дійшла і до канівських земель. У селах Келеберда і Прохорівка, якраз навпроти могили Кобзаря, Дніпро від людей вже відгородили. Навіть вежі сторожові встановлено. Дуби столітні поспилювали, аби відпочивальники мали зручного пенька, щоб пити каву чи в карти грати. Навіть за радянських часів удалося переконати тодішніх можновладців відмовитися від будівництва промислового  гіганта  поблизу Чернечої гори. Та й раніше на землі української святині заборонялося посягати. Один з указів Симона Петлюри визначав охоронну зону навколо могили Кобзаря в радіусі п'яти кілометрів. Там дозволялося будувати лише звичайні сільські хати. А в нас і влада надзвичайно демократична, і Дніпра лишилося від Канева до Су-пою.

Аби припинити захоплення і варварську забудову берегів Дніпра, цвіт української інтелігенції звернувся до Президента України з відкритим листом, де висловлюється одне прохання - накласти мораторій на «прихватизацію» берегів Дніпра, «щоб наші діти і онуки мали змогу побачити живий Дніпро, вільно до Дніпра підійти і

Дніпровою водою вмитися». У разі неефективності такого звернення планується кілька акцій протесту. Перша відбудеться вже 27 червня під стінами Верховної Ради, наступна буде організована 18 серпня і останню, наймасштабнішу, заплановано на осінь.

Петро Тронько, академік НАН України:

-  Уперше мені довелося втрутитися у розв'язання проблеми забудови берегів Дніпра біля Чернечої гори років 20 тому. Тоді у влади був «добрий» намір забезпечити  канівчан  роботою на одному  з підприємств «Закордоненерго», а його корпуси з 45-метровою трубою мали б вирости якраз навпроти Кобзаревої могили. Дніпро має  бути   недоторканим. Його територію необхідно оголосити національним заповідником, а все, що побудоване без дозволу, треба знести.

Борис Олійник, голова Українського фонду культури:

-  Якщо ми патріоти не декларативно-декоративні, то необхідно це свавілля зупинити.  У  радянські  часи нам вдалося запобігти не тільки будівництву заводу в Каневі, а й зведенню двох атомних станцій - у Чигирині та Криму. За тодішнього жорсткого режиму ми знали, куди звертатися, а нині за влади демократичної знайти відповідального за цю справу неможливо. Тож нехай президент, прочитавши    нашого    листа, спростує чутки, що в Україні милій влади немає, та припинить забудову берегів. Бо таки дочекаємося, що Дніпро посадять за ґрати.

Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта»:

- Я маю сумнів великий стосовно того, що звернемося до «царя-батюшки» і все припиниться. Свого часу на парламентських слуханнях було ухвалено чимало відповідних постанов, що мали б стати керівництвом до дій, але все залишається незмінним. У Верховній Раді не має жодної політичної сили, що ставила б собі за мету розв'язання подібних проблем.

Сергій ЯКОВЕНКО, «Вечірній Київ»