Після того, як директор ТК “Київ” Валерій Ткачук звільнив з роботи свого заступника і призначив на його місце іншого, новий мер відсторонив від виконання службових обов’язків самого директора, а звільненого заступника призначив виконувачем директорських обов’язків і поставив його на чолі комісії, яка має розібратися з неналежним виконанням директором Ткачуком цих директорських обов’язків. Людина, призначена на місце звільненого, тепер не знає, який має статус. Заплутано, але нічого не поробиш.

Видео дня

Негайно ж виникли проблеми: голова комісії, він же виконувач обов’язків, – він хто? Його звільнено чи не звільнено? І чи має право міський голова призначити звільнену людину виконувачем обов’язків того, хто його звільнив? І чи можна давати звільненій людині ключі від директорського кабінету, печатку та всі інші директорські клейноди? І якщо відсторонений від виконання обов’язків директор, ще не будучи відстороненим, наказав не пускати звільнених на поріг, то як бути в цьому випадку охороні?

Про цю пікантну колізію ми розповідали. І про те, що в різних юристів на цю колізію діаметрально протилежні погляди, розповідали теж. І що директор Ткачук лежить у реанімації, ви також чули. І що справа так чи інакше розглядатиметься в суді, ви зрозуміли.

Тепер і сам мер, і члени його команди ходять до працівників телеканалу “Київ” і розтлумачують, що за існуючим законом, по завершенню каденції Київради-4, директора Ткачука все одно треба було звільняти, а тоді вже Київрада-5 мала б або поновити з ним контракт, або ні.

Але ж тепер справа зовсім не в цьому. Тепер доведеться сперечатися, скоріше за все, в судах: чи мав право мер поновлювати звільненого і чи може він втручатися в справи установи, яка має свого керівника, і чи може цей керівник вирішувати кадрові питання самостійно, чи на рівні заступника це – справа вищої інстанції?..

Скандал.

Чи міг новий мер не доводити до скандалу? Міг, і для цього існували принаймні два варіанти.

Варіант перший, назвемо його “Давайте жить дружно”. Мер викликає до себе обидві конфліктуючі сторони і в м’якій чи жорсткій формі, залежно від характеру мера, пропонує їм працювати, а не "ламати Ваньку". Після чого призначається комісія, перевіряється стан справ, хто в чому винен і все таке інше. І в – залежності від висновків комісії – приймаються кадрові рішення.

Другий варіант: “Васал мого васала не мій васал”. За порадою боса звільнена людина або йде у відпустку, або, якщо це неможливо, а бос вважає звільненого хорошим працівником, одержує іншу роботу, може, тимчасову, поки бос не розбереться з шефом, оскільки працює комісія, йде перевірка і все таке інше. І в залежності від результатів перевірки звільнений або працює в іншому місці, або тріумфально повертається чи до свого кабінету, чи до кабінету директора, уже вчорашнього.

Обидва варіанти взято з життя. За свою довгу кар’єру я мав можливості спостерігати за розвитком як першого, так і другого, і щоразу переконувався, що переможений міг ображатися, скаржитися друзям, але до масштабного скандалу справа не доходила і до судів теж, і колектив не трусило. Не було підстав.

Зараз вони є.

А могло б не бути.

Володимир ЗАМАНСЬКИЙ, спеціально для "КИЯН"