Сьогодні в Києві прощалися з актором Віктором Степановим

Народний артист України та Росії Віктор Степанов пішов із життя на 59-му році. Згідно з повідомленнями близьких друзів Степанова, він останнім часом дуже тяжко хворів, медики поставили йому діагноз: рак кісток.

Видео дня

Кілька днів тому актор повернувся з Москви, де проходив курс протипухлинного лікування. Попри всі зусилля лікарів, напередодні ввечері стан Степанова різко погіршився, і медицина, на жаль, виявилася безсилою.

Віктора Степанова любили мільйони глядачів, його знають за фільмами «Михайло Ломоносов», «Холодне літо п`ятдесят третього...», «Дежа вю», «Єрмак» і десятками інших картин.

Акторській справі Степанов віддавав усього себе, сцена і знімальний майданчик були для нього найголовнішим у житті.

Євген Шишкін, режисер: «С ним настолько легко было работать. При том, что он был очень больным человеком. Последние дни его буквально привозили и увозили со съемочной площадки. Это просто трагедия для киноискусства всех стран СНГ, потому что это - человек-глыба, человек-история. Это один из последних народных артистов СССР. Большой друг многих людей. Тысячи и тысячи людей сегодня скорбят».

Акторську кар’єру Степанов почав 20 років тому, хоча за освітою був режисером. По-справжньому знаменитим зробила його робота в кінокартині «Михайло Ломоносов».

Віктора Степанова за правом вважають рекордсменом з виконання історичних ролей. Окрім Ломоносова і Єрмака, він зіграв Петра Великого, Федора Шаляпіна, Малюту Скуратова.

Богдан Ступка, Народний артист України: «Порожнє місце залишилося в акторській братії. І ніхто його не займе, ніхто не буде таким, як Віктор Степанов. Життєлюб був. Видатний актор, людина з великої літери».

Володимир Ямненко, актор: «Мы дружили. По-настоящему дружили. Находили в этом общий язык. К сожалению, позавчера я должен был быть у него дома. Но не получилось. Так распорядилась жизнь. Не успел попрощаться. Вот пришлось прощаться навсегда. Светлая память этому человеку и дай бог, чтобы мы не забывали этих людей».

Віктора Степанова поховали на київському цвинтарі «Берківці». Кажуть, що актори, музиканти й поети ніколи не вмирають, а лише йдуть у далечінь вищих світів. У наших серцях, у своїх творах, у душах людей вони житимуть вічно.