Блог | Закон про Антикорупційний суд. Чому наші правки – принципові?
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Цього тижня парламент розгляне і, найімовірніше, ухвалить закон "Про антикорупційний суд". Ситуація не з простих. З одного боку, країна задихається від корупції, а система боротьби з нею залишається незавершеною без окремої судової структури. З іншого, окремі учасники процесу підготовки законопроекту мають різне бачення того, яким саме буде остаточний механізм. Ми з експертами теж критично проаналізували документ, який виноситься на розгляд парламенту, і вважаємо, що Антикорупційний суд не зможе повноцінно функціонувати без урахування наших правок.
На початку лютого, коли розпочалися перші жваві обговорення долі президентського законопроекту 7440, я вже детально описував усі ризики, які несе цей документ. За кілька місяців консультацій, ці застереження викристалізувалися у системні поправки, які дозволять суттєво поліпшити систему антикорупційних органів.
Перша принципова поправка, на якій потрібно наполягати, стосується загальної ідеології функціонування Спеціалізованого антикорупційного суду.
Наявним законопроектом пропонується, аби цей суд працював на постійній основі. Однак це прямо протирічить ключовим завданням судової реформи – перезавантажити всю судову систему, аби всі суди – а не лише спеціалізований – були чесними, прозорими, справедливими, і могли боротися з корупцією як на побутовому рівні, так і серед топ-чиновників. Ми з експертами вважаємо, що Антикорупційний суд повинен створюватися тимчасово,щонайбільше на 5 років. Це достатній строк для того, щоб налагодити таку систему роботи інших судів, щоб підвищити до них довіру і зробити боротьбу з корупцією тотальною. Так само на п’ять років має обиратися і Громадська рада експертів.
Другий блок принципових правок стосується відбору суддів до Спеціалізованого антикорупційного суду. У нинішній версії законопроекту воза поставлено попереду коня. Основною вимогою визначено наявність досвіду міжнародної антикорупційної роботи. І вже після цього – юридичний або науковий стаж та інші чесноти. Експерти неодноразово застерігали: такий підхід суттєво звужує коло потенційних кандидатів, адже ці вимоги ще суворіші, ніж до суддів Верховного суду. А САКС, нагадаю – це лише один зі спеціалізованих судів, а не автономний і незалежний від решти системи судочинства орган. Якщо коло вузьке – то про реальну конкуренцію годі говорити. Відтак ми пропонуємо зробити міжнародний антикорупційний досвід одним із можливих критеріїв відбору, поруч із п’ятирічним досвідом суддівства чи семирічним – наукової діяльності в сфері права.
Також, на нашу думку, звузить коло потенційних кандидатів на посаду члена САКС і вимога виключати із переліку претендентів усіх, хто мав будь-які трудові чи інші договірні відносини із політичними партіями. Ми переконані, що заборона брати участь в конкурсі для членів керівних органів політичних партій – цілком достатній бар’єр. Натомість, залишивши поточний варіант, можемо залишити за бортом високопрофесійних фахівців, які могли бути навіть разовими консультантами для політсил.
Важливе застереження маємо і щодо Громадської ради експертів – окремого органу поважних міжнародних фахівців, які будуть сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у відборі суддів до САКС. Чинним варіантом законопроекту пропонується, щоб одним із критеріїв добору членів такої ради був щонайменше 5-річний досвід реалізації міжнародних антикорупційних проектів або роботи в цій царині. Утім ми переконані, що цього недостатньо і цей ценз потрібно підвищити до 10 років досвіду. Адже ми хочемо, щоб до цієї Ради експертів був найвищий рівень довіри. Тому вона має стати зразком професіоналізму і компетенції
Ще дві надважливих позиції стосуються способу контролю за діяльністю суддів САКС.
Нині пропонується, щоб моніторинг доброчесності суддів, відповідності рівня життя та наявного майна одержаним доходам, перевірка на наявність у конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення відбувалися також і на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації. Ставлюся з повагою до журналістів, які здійснюють розслідування незаконного збагачення чиновників та політиків. Проте ми не можемо виключати ситуації, в яких такого роду матеріали можуть бути замовними. Більше того, у разі наявності прямої норми у законі, такі матеріали можуть навмисне продукуватися задля дискредитації суддів САКС, у тому числі – на замовлення прокуратури. Тому ми пропонуємо відмовитися від прямої норми в спеціальному законі, пам’ятаючи, що в будь-якого слідчого поліції є право внести відомості про злочин до відповідного реєстру на підставі публікації в ЗМІ.
Ще один ризик, закладений у сьогоднішній редакції документу – це необхідність проходити поліграф для суддів САКС для виявлення злочинних намірів чи конфлікту інтересів. При цьому за медичними показаннями цю процедуру можна не проходити. Наші західні партнери були дуже здивовані, коли я в деталях розповів їм можливі схеми обходження або формального виконання цієї норми. Передусім – створення чи придбання центру перевірки на поліграфі, а також масова купівля-продаж медичних довідок для його уникнення. На жаль, в Україні це реальність. І – аби не провокувати ухилення від виконання цих норм – ми пропонуємо їх виключити і не займатися окозамилюванням.
Якщо суттєво не доопрацювати законопроект, він стане профанацією, а корумпована влада зможе поставити його собі на службу та перетворити на інструмент боротьби із опонентами.
А внесення цих поправок до законопроекту дозволить наблизити до цілей і задач, які були від початку задекларовані, знизить ризики для самих суддів і підвищить довіру до Спеціалізованого антикорупційного суду у звичайних громадян.