Блог | Долгая игра FATF в "кошки-мышки" против России
В річницю повномасштабного вторгнення росії до України наша держава отримала ще одну "дипломатичну перемогу" у вигляді безстрокового виключення росії з маловідомої широкому обивателю, але достатньо вагомої у фінансових колах організації під назвою FATF. Остання, стоїть на сторожі дотримання та вироблення світових стандартів у сфері протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму.
Здавалося б, закономірне і виправдане рішення, зважаючи на визнання самої росії країною — спонсором тероризму, як на рівні Європарламенту, так і Парламентської асамблеї Ради Європи. Однак позбавлення членства, не означає занесення росії до "чорного", чи хоча би "сірого списку" цієї організації, що є на порядок сильнішим за своїми наслідками. Хоча і на той, і на той список Москва своїми діями давно напрацювала. І мова не лише про її нелюдські звірства в Україні.
Наприклад, Росія об'єднала свої системи міжбанківських комунікацій та переказів для обходу санкцій з Іраном, який є давнім учасником "чорного списку" FATF. У ще одного фігуранта відповідного списку - КНДР, по даним американської розвідки, Росія купила мільйони артилерійських снарядів та ракети ближнього радіусу дії, а М’янма, яка замикає трійку учасників "чорного списку" FATF, взагалі забезпечується Москвою зброєю. До речі не дивно, що хунта у відповідь на щедрі дарунки з Москви теж не забарилась із вдячністю, публічно підтримавши проведення росією військового вторгнення до України.
Ще один дзвіночок для FATF по росії - розробка найбільшим російським банком "Сбербанком" криптоплатформи DeFi, яка має повноцінно запрацювати уже до травня цього року. За даними фінансових оглядачів, це може стати зручним інструментом для обходу західних санкцій і появи нових ризиків відмивання грошей, з чим безпосередньо і має боротись FATF.
Водночас, попри все це, організація продовжує гратись в "кота мишку" з росією.
У квітні 2022 року вона визнала, що російське вторгнення суперечить основним принципам FATF. В червні виключила російських представників з керівних органів організації, відсторонила їх від будь-яких управлінських рішень, участі в експертних радах, встановленні стандартів, питань членства. В жовтні заборонила Росії брати участь у своїх поточних і майбутніх проєктах. Нинішнє ж рішення з безстрокового позбавлення росії членства у відповідній організації лишає росіян доступу до зустрічей і перевірок організації, документів, пов’язаних з FATF.
І все ж, це не "сірий" і не "чорний список", потрапляння до якого завадило б росії не просто мати токсичний характер для іноземного бізнесу, але й ускладнило процес ухилення від санкцій і, що найважливіше, уповільнило надходження в росію іноземної валюти. Адже перебування в таких списках, особливо "чорному", робить країну небезпечною для транзакцій з міжнародними банками, що не вигідно останнім ні з точки зору репутації, ні фінансів, так як вимагає додаткових витрат для проведення належних перевірок.
В чому ж причина такої політики організації?
Перше, останній рік яскраво довів, що крім протистояння Путіну, ще один ключовий виклик колективного Заходу - війна проти власних бюрократичних процедур. У FATF ця проблема теж присутня. Адже будь-яке рішення організації має ухвалюватися не більшістю, а консенсусно. Однак дійти цього консенсусу серед 36 країн і двох організацій, в числі яких такі геополітичні противники як США і Китай, вкрай складно. Більше того, поповнення списку, як і виключення з нього, здійснюється після ретельних та інтенсивних взаємних оцінок, що в нинішніх умовах ізоляції росії достатньо проблемно реалізувати процедурно.
Друге, FATF розглядає конкретну країну на предмет внесення її до того чи іншого списку, аналізуючи її по цілому переліку конкретних ризиків. Одним з них є те, що країна не бере участь у роботі регіонального органу FATF. Таких аж дев’ять. Натомість, якщо уважно прочитати рішення організації про позбавлення росії членства в ній, то росію при цьому залишили членом Євразійської групи з відмивання грошей (ЄАГ). Це той самий регіональний орган за типом FATF, не участь в роботі якого є однією з підстав до включення в "токсичні сірі, або чорні списки" організації.
Третє, є й фінансова сторона питання. Адже включення росії до "сірого", а особливо "чорного списку" країн зробить торговельні та фінансові операції з нею ризикованими не лише для Заходу, але й для всіх інших її торговельних партнерів. А це закономірно призведе до подорожчання бізнесу, що не вигідно тим членам FATF, хто на фоні західних санкцій проти росії вдало збільшив обсяг товарообороту з нею. Наприклад, Китаю. Його товарообіг з Росією у 2022-му році зріс на 29,3% і досягнув $190,27 млрд. Те саме стосується й Індії, яка за минулий рік більш ніж у два рази збільшила товарообіг з росією, з $13,5 млрд. у 2021 році до $32,4 млрд за підсумками 2022-го. Не менше використовує ситуацію і Бразилія, ще один член FATF. Вона довела торгівлю з Москвою майже до $10 млрд., збільшивши її порівняно з 2021 роком на 7%. І це не кажучи вже про Туреччину, яка попри те, що сама перебуває в "сірому списку" FATF, досягла рекордних для себе показників товарообігу з росією у майже 70 млрд.дол.
Тому, як би нам не хотілось, але включення росії до "сірого", чи "чорного списку" FATF в нинішніх умовах достатньо складне процедурне і геополітичне рішення. Хоча з іншого боку, це не заважає порушувати питання про включення до відповідних списків FATF тих країн, які допомагають росії обходити санкції, але при цьому не є членами даної організації і політичні компроміси по яким більш вірогідніші. Сюди можна було б включити перш за все Білорусь, Грузію, Казахстан, Вірменію, Узбекистан, Таджикистан. Адже в умовах ізоляції росії вони все частіше стають гаванями для відмивання кривавих російських грошей та обходу західних санкцій.
Наприклад, за даними Нацбанку Грузії, протягом 2022 року Грузія отримала $4,37 млрд грошових переказів, близько $2 млрд з яких надійшло з Росії. У Казахстан за минулий рік росіяни відправили близько 775,4 млн доларів, що у 7 разів більше показників 2021 року, в Киргистан - $2,5 млрд, Вірменію - понад $3 млрд, а в Узбекистан перевели за рік рекордні $14,5 млрд. Ці ж країни є також популярними напрямками так званого "карткового туризму", коли росіяни та їх бізнес оформляють в місцевих банках картки і тим самим обходять заборону в самій росії користуватися іноземними платіжними сервісами, а значить і знижують ризики санкцій. Наприклад, в Таджикистані число карт за рік рекордно виросло на +45,5%, Киргизстані (+37%), Узбекистані (+26%), Вірменії (+19%), Азербайджан (+18,3%), Білорусії (+14,9%), Казахстан (+8,3%), Грузії (+4,6%).
Більше того, за минулий рік достатньо поширеною стала практика, коли саме за рахунок "паралельного імпорту" зі значної частини цих країн росіяни постачали на свій ринок техніку і обладнання, комплектуючі з якого в подальшому використовувались у військових цілях. А Грузія взагалі виявилась причетною до ремонту російських літаків і модернізації ракет на потужностях Тбіліського авіаційного заводу. То що це, як не колабораціонізм в інтересах держави терориста, який в тому числі потребує реакції і санкцій FATF.
Звичайно, по деяким країнам може зіграти свою роль вище згадана геополітика. Бо Китай, наприклад, явно не захоче такими рішеннями політично відштовхнути від себе країни глобально важливого для себе регіону Центральної Азії. Але ж ОАЕ та Туреччину вдалося помістити до "сірого списку" FATF? Значить можливі компроміси й по іншим країнам. Тому переконаний, що тактика ударів по "антисанкційним сателітам Кремля" може компенсувати ті недоліки і процедурні затримки, які продовжують мати місце на Заході щодо самої росії.
