Блог | Ставка на Китай
З 14 по 16 травня в Китаї проходила масштабна міжнародна зустріч на тему амбітного проекту "Один пояс - один шлях".
В рамках переговорів з українською делегацією було досягнуто згоди про фінансування Китайською стороною будівництва мосту в Кременчуці, також Китай виявляє зацікавленість у виробництві електровозів на території України, розглядається можливості інвестування в інфраструктурні проекти.
Якщо подивитись на карту амбітного китайського проекту "Шовковий шлях", то можна побачити, що Китай планує будівництво важливої гілки через територію України з Півночі на Південь. І якщо в Україні буде забезпечено реконструкцію та розвиток магістральних шляхів в цьому напрмку, то подальший шлях може пролягати через Балтійські країни з виходом до тамтешніх морських портів. Для цього і Росія буде не потрібна, що без сумніву відповідає українським інтересам.
У своїй промові під час виступу на Форумі "Один пояс – один шлях" лідер КНР Сі Цзіньпінь говорив про те, що Китай вже інвестує мільярди доларів в інфраструктурні проекти, будівництво шляхів, наукове співробітництво. Глобальний розвиток.
Україні варто вітати будь-які успіхи китайської сторони в напрямку реалізації цього проекту, надавати посильну допомогу і підтримку. Потрібно розуміти, що з часом більшість територій на далекому Сході Росії будуть поглинуті Китаєм, активна експансія китайськими бізнесменами і населенням вже йде там кілька років. Нехай це в і найближчі перспективі не відбудеться де-юре, але точно де-фатко, бо КНР через бізнес і населення матиме серйозний вплив на політичну ситуацію в Росії. А відтак, Китай стає нашим найбільгим партнером на Сході.
Хтось може сказати, що такі плани нереальні та ілюзорні. Але подивіться як поводить себе Росія в питанні поки що своїх далекосхідних територій. Вони постійно намагаються комусь запропонувати фінансування розвитку цих територій, то Японії, то Китаю, створюючи якісь агенції спільні проекти тощо. Яка фактично стримана реакція російського керівництва на загострення довкола Північної Кореї. Тобто, Росія не дуже переймається долею територій на Далекому Сході, їх більше цікавить Арктика.
На цьому тлі для України вигідне налагодження стосунків між США та КНР. Принаймні, багато представників китайської еліти цього щиро прагнуть та бажають. Хочеться сподіватись, що курсом на розвиток співпраці направляє президента США Дональда Трампа Генрі Кіссінджер, котрих вже не раз помічали за розмовами поруч. Саме Кіссінджер у 1972 році переконав тодішнього президента Ніксона знайти порозуміння з Мао Цзедуном і Китай фактично взяв курс на підтримку США, не дуже шануючи СРСР, незважаючи на спільні комуністичні ідеали.
Після нещодавньої зустрічі Сі Цзіньпіня і Дональда Трампа у Флориді з'явилась надія на "потепління" стосунків між двома країнами. А отже і для нас виникають сприятливі умови.
Адміністрація США покладає великі надії на Китай в тому щоби саме КНР переконало Ким Чен Ина в тому, що слід забути про ядерну програму в Північній Кореї. Однак, як бачимо в повній мірі Китаю це зробити поки що не вдається.
Щодо позиції України у взаємовідносинах з КНР, то вона є не дуже зрозумілою і визначеною. Це стосується як політичних так і економічних взаємовідносин. Наприклад, дуже часто коли йде мова про розширення складу учансиків Нормандського формату, то в першу чергу згадають США, при цьому не говорячи про КНР, хоча Китай в свій час виступав із заявою на підтримку Будапештського меморандуму. До речі, Леонід Кучма говорив в одному зі своїх інтерв'ю відкрито, що волів би бачити представників Китаю в складі Нормандського формату. Чому б нам не звернутись офіційно до КНР і активно провести консультації з цього приводу. Нехай навіть до формату не долучаться, але китайське честолюбство це потішить і дивіденди з цього Україна отримає. Можна подумати, що українське політичне керівництво не хоче бентежити американців підігруючи і підкреслюючи велич Китаю, але чи відповідає це національним інтересам? Не думаю... Ті ж американці знаходять спільну мову і активно співпрацюють з КНР коли це в їх інтересах.
Кілька тижнів тому посол Китаю в Україні Ду Вей зазначив, КНР готова розглянути можливість створення зони вільної торгівлі з Україною в разі надходження пропозиції від України. Гадаю таку пропозицію потрібно готувати якнайшвидше не зволікаючи. Поки що Україна є не дуже привабливою для китайських інвестицій. За офіційними даними, з інтернет-сторінки Посольтва України в КНР: "відповідно до даних української статистики, станом на 01.10.2016 р. в економіку України залучено 17,8 млн. дол. США інвестицій з Китаю (з початку року цей показник скоротився на $0,8 млн.)" ( http://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/trade). Тобто, як ми розуміє для такої економічної потуги як Китай цифри 17,8 млн. є доволі мізерними, майже нічого.
Погодьтесь, нам є над чим активно працювати для розвитку співпраці з Китаєм, залучення серйозних інвестицій так і посилення політичного діалогу, як бачимо роботи "непочатий край". Безумовно західний європейський вектор руху є переважаючим в політиці держави. Але, не слід при цьому недооцінювати і нехтувати Східними горизонтами Китаю. Для України це вкрай важливо.
Головне зараз налагодження відносин між США та КНР а також зупинити наміри Північної Кореї, інакше якщо з КНДР почнеться війна, про будь-які інфраструктурні проекти та інвестиції доведеться забути.
