Патріотична агонія республіканців

Був час, коли делегати Демократичної та Республіканської партій США, вирушаючи на передвиборні з’їзди, могли лише гадати, хто кінець кінцем стане кандидатом у президенти. Тоді національні з’їзди були місцем дебатів та переговорів. Сьогодні ж невизначеність щодо особи кандидата оцінюється не інакше, як ознака слабкості та розколу партії. Виборча кампанія все більше розтягується в часі, і партійні з’їзди, які раніше розпочинали кампанію, опинились на її фінішні. Однак найрадикальніше партійні з’їзди змінило телебачення: конгрес партійних делегатів перетворився на ретельно відрежисоване, розважальне шоу.

Здається, що в США не телебачення працює для політиків, а політики працюють на телебачення. Вони - актори і від переконливості їхньої гри залежить успіх усієї вистави. Вибори президента США - це свого роду різновид реаліті-шоу, лише замість телефонного голосування глядачам пропонується визначити переможця на виборчих дільницях. Партійні з’їзди, підготовка яких займає до восьми місяців та супроводжується масивною рекламною кампанією, є квінтесенцією цього абсурду.

По суті, передвиборні з’їзди Республіканської та Демократичної партій, як вже зазначалось, є цілком церемоніальними. Їх основна ціль – офіційно висунути кандидатів на посади президента та віце-президента США - лише формальність. Після напружених багатомісячних праймеріз особи кандидатів уже відомі, а виборча кампанія уже в розпалі. Тоді навіщо весь цей галас? Навіщо викидати сотні мільйонів на підготовку? Окрім того, що з’їзд дає кандидату безкоштовний піар у всіх американських ЗМІ, масштабний партійний конгрес має об’єднати партію навколо її нового лідера та продемонструвати її силу. Це не місце для нудних промов, довгих звітів та сумнівів.

З’їзд Республіканської партії, який проходив з 28 по 30 серпня на одному зі знаменитих курортів Флориди, Тампі, вражав своєї емоційністю та патріотичністю. Сотні делегатів зі всіх куточків Америки, як один, скандують ім’я Ромні, обурюються злочинними діями Обами, плачуть та сміються під час виступів численних партійних представників. Організатори добилися своїх цілей - республіканці підтвердили реноме затятих консерваторів, безкомпромісних "оборонців американських цінностей". Однак подекуди виникало відчуття ірраціональності того, що відбувається. Республіканці створюють свою власну паралельну реальність, наповнену страхом та смертельними загрозами.

Мітт Ромні підійшов до національного з’їзду з непоганими показниками. Він все ще трохи відстає від діючого президента, але дедалі більше американців готові довірити йому вирішення економічних проблем країни. Економіка залишається головним питання цих виборів. Держаний борг США росте, рівень безробіття не зменшується, і чимало американців вважає, що Обама мав достатньо часу, щоб змінити цю негативну динаміку. Головний лозунг Обами 2008 року "Change" ("Зміни"), на їх думку, так і не був втілений в життя; тепер прийшов час нового лідера і нових рішень. Це і є козир Ромні, який активно використовує його штаб. Його успіх у бізнесі вселяє надію в американців, що він більш компетентний в економіці ніж Обама. Однак справа не лише у знаннях. Обама і Ромні кардинально розходяться у принципах. Ромні, нагадуючи про одвічно американські цінності (самостійність та свобода підприємництва), обіцяє згорнути соціальні програми Обами, знизити податки та державне регулювання бізнесу, збільшити кількість робочих місць, збільшити внутрішній видобуток нафти. Коротко ідея така: якщо Обама субсидіював американців, то Ромні дасть їм можливість самим заробляти. Як це нагадує закон Дарвіна - "виживе найсильніший"!

Чи варто дивуватись, що серед малозабезпечених верст населення популярність Ромні близька до нуля. Така ж ситуація з нацменшинами та афроамериканцями. Вони не вірять, що Ромні захищатиме їхні інтереси. Тому головним завданням передвиборчого штабу Ромні стало зробити його образ більш "людяним", зрозумілим та близьким простим американцям. При цьому, коли молода афроамериканка і сенатор латиноамериканського походження зі сцени пристрасно переконували в лідерському потенціалі Ромні, в залі сиділи тільки "білі" американці. А справжньою зіркою з’їзду стала потенційна перша леді Енн Ромні, яка розповідала, за що варто полюбити її чоловіка. Виступ досі непублічної дружини Ромні, яка все життя займалась лише домашнім господарством, став сенсацією. Її емоційний заклик до жіночого електорату, безперечно, збільшив кількість його прихильниць.

Ромні не надто харизматична особистість, однак надзвичайно амбіційна. З допомогою політтехнологів він став таким, яким республіканці хочуть бачити лідера партії. Його власні погляди, принципи, думки залишаються невідомими навіть після 10 місяців кампанії. Не випадково, навіть його конкуренти з республіканського табору називали його "коньюктурщиком", який скаже все, щоб перемогти. Ромні - не Джон МакКейн, він представник партії, а не її лідер. Йому поки вдається балансувати між ірраціональними радикалами в Республіканській партії та поміркованим крилом, але яким він буде у разі обрання - загадка. Чому так? Ціль республіканської виборчої кампанії 2012 року не зробити президентом Ромні, а викинути з Білого Дому Обаму. Саме особа Барака Обами була топ-темою всіх виступів на з’їзді, хоча організатори і намагались уникати "жорстких нападок" на опонента.

Після поразки на президентських виборах 2008 року радикальне крило Республіканської партії взяло верх, а для них Обама уособлення всього "антиамериканського". Діючого президента змальовують як соціаліста та ісламського фундаменталіста, який руйнує велич американської держави. Готовність легалізувати шлюби між геями - що це як не нівелювання американських сімейних цінностей? Дружнє спілкування з російським лідером - що це, як не здавання національних інтересів? Список обвинувачень довгий. Обама в рекламній кампанії республіканців стає втіленням зла, замаскованого, а тому ще більш небезпечного. За словами Ромні, лише сповідування консервативних американських цінностей поверне велич США, в тому числі на міжнародній арені. Показовим у цьому плані є фільм, який потрапив у американський прокат незадовго до з’їзду "Америка Обами: 2016". Автори фільму за допомогою потужних емоційних образів переконують виборців, що вони не знають "справжнього Обами", його цілей та ідеалів.

Критика Обами має якийсь ірраціональний характер, адже його дії та погляди повністю відображають позицію всієї Демократичної партії. В період криз завжди загострюються протиріччя та посилюються радикальні настрої, саме це зараз відбувається в США. Республіканський з’їзд показав одну "Америку" - консервативну, суперпатріотичну, з великими міжнародними амбіціями, самовпевнену та часом не дуже далекоглядну. Цього тижня висувати свого кандидата в президенти будуть представники "іншої" Америки – ліберальної, менш успішної, толерантної та мультикультурної. 4 вересня у Шарлотті (Північна Кароліна) розпочнеться національний з’їзд Демократичної партії, на якому Обама спробує переконати, що він не менший патріот і американець, ніж Ромні.