Курносова: в Білорусі з'явилися "чорні чоловічки" Кремля, протести можуть початися і в РФ

Масштаби протестів у Білорусі були недооцінені в Кремлі, незважаючи на те, що ФСБ відстежують ситуацію в країні. Керівництво Росії не буде надавати військову допомогу Олександрові Лукашенку, який обіймав пост президента Білорусі п'ять термінів поспіль, щоб допомогти в придушенні протестів. Кремль вибере іншу тактику.

Росіяни уважно стежать за розвитком подій у Білорусі та починають усвідомлювати, що зміни можливі і в їхній країні. Знаковим із позиції протестного потенціалу РФ стане єдиний день голосування, який пройде у вересні.

Про це та інше в бліцінтерв'ю на телеканалі Obozrevatel TV розповіла російська політична аналітикиня Ольга Курносова.

– Як думаєте, наскільки зараз "рука Кремля", про яку свого часу багато говорили, бере участь у подіях у Білорусі?

– Я не знаю, як щодо "руки", але те, що літак Кремля, який пов'язаний з директором Федеральної служби безпеки Бортниковим, у Білорусь прилітав – це вже точно. Тому я думаю, що там є якісь люди, насамперед із ФСБ, які відстежують ситуацію.

Я думаю, що Кремль дав їм прочуханку за те, що масштаб протестів і масштаб неприйняття фігури Лукашенка Кремлем був явно недооцінений. Усі думали, що Лукашенко досить легко здобуде перемогу. Нехай не з цим намальованим результатом 80%, але 52-55%.

Кремль не уявляв реального масштабу лукашенківської катастрофи.

Що стосується можливостей якоїсь військової наявності, то я не думаю, що вони є. Під час телефонної розмови Лукашенка з Путіним він прямо сказав, що військова допомога буде надана тільки в разі зовнішньої агресії.

Лукашенко був би радий, якби Путін на це пішов. Але, на мій погляд, Кремль зараз буде вибирати іншу тактику. Він намагається продати себе і Меркель, і Макрону як переговорника з Лукашенком. І в цьому сенсі йому зовсім не вигідно вводити війська.

Йому набагато вигідніше діяти тихою сапою – радники, переговорники – і торгуватися, можливо, навіть за умови відходу Лукашенка від влади. Мені здається, в цій ситуації Кремлю цікавіше спробувати пограти на дострокових виборах, підтримувати когось інформаційно або навіть фінансово, щоб досягти своїх економічних цілей, яких в останні пів року ніяк не вдається досягти.

Що стосується можливості появи, умовно кажучи, не "зелених", а "чорних чоловічків" – людей без розпізнавальних знаків, які перевозять ОМОН, – то цього виключити не можна. З урахуванням того, що в самій Білорусі приблизно 1,5 тисячі омонівців, якщо 500-600 осіб підвезуть із Росії, це буде досить помітно для країни.

На жаль, ми спостерігаємо, що знову починає зростати активність ОМОНу. Знову почалися затримання, знову почався недопуск людей в те чи інше місце. Тому ситуація продовжує загострюватися.

– Чи можуть застосовувати силу в найближчі вихідні, як у перші три дні протестів? Чи можуть знову бути репресії?

– Я думаю, що такого розмаху розгонів і застосування зброї, як це було з самого початку, не буде. Я думаю, що вже навряд чи людей будуть так жорстоко бити в автозаках і катувати їх.

Учора (18 серпня. – Ред.) в Бресті вдалося випустити всіх із в'язниці. В інших в'язницях, на жаль, це поки не вдалося. Ми знаємо про кількість зниклих безвісти. На жаль, не можна заперечити, що, може, не всі зниклі безвісти насправді загиблі.

Цей абсолютно жахливий випадок, коли один із членів виборчої комісії, який не підписав фальсифікований протокол – я, звичайно, не кажу, що я точно це знаю, – нібито наклав на себе руки. На мій погляд, це не є таким. Мені здається, у нього просто не було ніяких причин для самогубства.

Я боюся, що знову почнуться якісь затримання. Але сподіваюся, що такого жорсткача, який був спочатку, не буде.

– Як думаєте, в Кремлі вже визначилися, кого підтримувати на виборах?

– Я думаю, що вони будуть грати ситуативно. Вони спробують зробити максимум, щоб показати, як вони змогли відвести від влади Лукашенка. Вони спробують зробити якийсь перехідний уряд, де вплив Кремля буде досить серйозним.

Будуть дивитися на тих, хто висуватиметься, і вже вести переговори з ними. Я думаю, що Кремль ставитиме не на одного кандидата, а відразу на декількох, щоб гарантовано прийти до успіху.

– А на Тихановську Кремль може поставити?

– Я думаю, що сама Тихановська на дострокових виборах навряд чи буде балотуватися. Все-таки вони зосередяться на тому, щоб випустити політв'язнів. На цих виборах, імовірніше, буде балотуватися її чоловік, Сергій Тихановський, Бабарико і всі інші, які зараз перебувають у тюрмах.

Я думаю, до них до всіх будуть відправлені якісь посланці. А вже з ким домовляться, з ким ні, будемо бачити вже з того, хто як буде поводитися.

– В Україні деякі експерти вже зараз намагаються спрогнозувати подальший розвиток подій. Озвучується думка, що Лукашенко був не найгіршим варіантом, що може бути гірше. Що новий глава Білорусі, якщо такий з'явиться найближчим часом, може ще більш тісно взаємодіяти з Росією або зробить Білорусь ще більш залежною від РФ.

– Якщо диктатор веде війну з власним народом і вбиває людей, куди вже гірше? Що стосується залежності білоруської економіки від російської, то вона й так досить серйозна.

Зрозуміло, що Лукашенко намагався лавірувати й загравати одночасно і з Росією, і з Заходом, особливо останні кілька місяців. Одна історія з "вагнерівцями" чого варта. Це була розводка – спочатку він їх затримав, а потім передав.

На мій погляд, гірше Лукашенка бути не може. У будь-якому разі, якщо це кандидат, який обирається на демократичних виборах, він залежить від народу, від своїх виборців. Зараз Лукашенко, як ми бачимо, ні від кого не залежить.

Якщо брати загалом ставлення білорусів до Росії, то взагалі-то воно непогане. Зокрема й тому в сьогоднішній ситуації Росії не варто ескалувати ці відносини.

Питання навіть не стільки економічних залежностей, скільки залежностей політичних. Мені здається, що все-таки президент, обраний на чесних виборах, повністю під Кремль ніколи не ляже, тому що тоді він програє вибори наступні.

– Деякі бачать у ситуації з Білоруссю позитив. Мовляв, Кремль відволічеться, і українське питання, можливо, вдасться просунути в позитивному для Києва напрямі.

– Безумовно, позитив тут є в різних напрямах. Зокрема, багато людей у Росії затамувавши подих стежать за подіями в Білорусі, трохи поглядаючи на Хабаровськ. Що реальні зміни можливі.

Зрозуміло, що Лукашенко сидить біля влади 26 років, Путін – 20. Різниця в 6 років у політиці має дуже велике значення. Але все одно це такий розмах протестів, який став несподіваним для зовнішнього спостерігача і навіть для білорусів.

Мені здається, якби не було такого звірства в перші дні протесту, то, може, і протест би не досяг такого розмаху. По-моєму, цей емоційний спусковий гачок для протестів був багато в чому таким же, як і в Києві. Коли побили студентів на Майдані, і наступного дня вийшов весь Київ, а потім підтяглася і вся Україна.

І тут – коли побили дітей, матері і батьки почали вставати на страйк. Це така солідарність батьків зі своїми дітьми. Багато в чому вона була саме такою.

Особливо сильно хвиля піднялася, коли увімкнули інтернет, і люди побачили на власні очі, що відбувалося. Подивившись на це, залишитися байдужим, сидіти вдома просто неможливо. Люди почали виходити на вулицю.

І коли люди в Росії починають розуміти, що взагалі-то зміни можливі, це може запустити певні процеси і в самій Росії.

– Через 4 роки – вибори президента РФ. Путін однозначно буде балотуватися, тепер він має на це право. За цей час багато чого може трапитися, але ми вже бачимо протести в Хабаровську. Виборча кампанія і можлива незгода росіян із її результатами можуть спровокувати подібні білоруським події?

– Я не була б настільки впевнена в тому, що Путін буде балотуватися в 2024 році. Він захотів мати таку можливість, щоб не бути кульгавою качкою. Тому що пошуки наступника почалися ще минулого року. Це почало вносити такий дисбаланс в елітах, що було вирішено піти саме на такий крок і мати можливість Путіну знову балотуватися.

– Але ж це не унеможливлює процес пошуку наступника, правильно?

– Звичайно. Він може балотуватися, а може не балотуватися. Вибори можуть відбутися своєчасно, а можуть пройти достроково. Але я б звернула увагу ще на інше.

У вересні в Росії єдиний день голосування, і треба дивитися, як події в Хабаровську і Білорусі вплинуть на позицію виборців. Цілком можливо, що вони будуть стимулювати людей на більш активне протестне голосування. Це своєрідне соцопитування у вигляді голосування людей за депутатів різних рівнів і губернаторів буде дуже важливе.

– Тобто вже у вересні в Російській Федерації можуть початися великі протести?

– Якщо обираються опозиційні губернатори, навіть якщо це люди з умовної ЛДПР, КПРФ або "Справедливої Росії", як ми бачимо на прикладі Хабаровська, навіть це може серйозно впливати на події.

– Тобто ситуація, як у Хабаровську, коли люди вийшли за свого губернатора, може повторитися і в інших регіонах?

– Спочатку потрібно обрати опозиційного губернатора. А потім, якщо, наприклад, вибори будуть фальсифікувати і обраного губернатора не визнають, можуть початися протести.

– Якщо не одне місто, а кілька ходитимуть протестами, якщо це буде ближче до Москви, які заходи вживатимуть?

– Ця білоруська історія повинна показати Кремлю, що надмірна жорстокість не рятує. Надмірна жорстокість може призвести до зворотного результату.

Ми знаємо, що звичайна відповідь Кремля – це придушення. Насамперед акцій протесту в Москві. Але в Хабаровську на них просто не звертали уваги, бо Хабаровськ далеко. Людей ходило дуже багато, а втім, влада на них не реагувала.

Якщо будуть акції протесту в регіонах, якщо вони будуть досить численними, імовірніше, буде така ж реакція, як у Хабаровську – не помічати.

Думаю, поки протести не дійшли до Москви або до Санкт-Петербурга, їх постараються не помічати. Але люди на це зважають. Тож протести завжди і всюди важливі.