Вчені навчилися "читати" людські думки: як їм це вдалося

Дистанційне читання думок вважається абсолютно фантастичним і недосяжним. Однак, схоже, вчені впритул наблизились і до цього.

Як пише видання Live Sciene, нещодавнє дослідження зуміло досить точно встановити, яка саме інформація проходила через мозок його учасників. Опис експерименту був опублікований наприкінці вересня, він ще не пройшов наукове рецензування, але вже викликав неабиякий науковий інтерес.

Для "читання думок" дослідники скористались методом функціональної магнітно-резонансної томографії (ФМРТ). Він не передбачає вживлення у мозок піддослідного електродів, як це робилось у раніших дослідження. Людину просто кладуть у томограф і спостерігають за потоком насиченої киснем крові через мозок. Оскільки активним клітинам мозку потрібно більше енергії і кисню, це дозволяє непрямо виміряти активність органу.

Важливо зазначити, що активність мозку при цьому фіксується не напряму – електричні сигнали, що випускаються його клітинами, рухаються значно швидше потоку крові. Але навіть настільки недосконалі побічні свідчення дозволяють декодувати семантичне значення думок людей. Звісно, це не дослівний їх "переклад", втім з результатів досить детально можна вичленити, про що думав піддослідний.

Участь у випробуваннях взяли одна жінка та двоє чоловіків у віці від 20 до 30 років. Кожен учасник прослухав загалом 16 годин різних подкастів та радіопередач за кілька сеансів у сканері. Потім команда завантажила ці скани у комп’ютер, де алгоритм-декодер порівняв патерни в аудіо з патернами у записаній активності мозку.

Цей алгоритм може створювати історії на основі отриманих даних, і вчені стверджують, що отримані від нього висновки "досить добре" збігатись з оригінальним сюжетом подкасту чи радіопередачі. Іншими словами, декодер міг зробити висновок, яку історію чув кожен учасник, ґрунтуючись на активності мозку людини.

Помилки при цьому траплялись. Наприклад, алгоритм плутався у займенниках або часом міняв місцями першу особу з третьою. Тим не менше, його висновки були досить точними.

У додаткових тестах алгоритм міг досить достеменно пояснити сюжет німого фільму, який учасники дивилися, лежачи в томографі. Він міг навіть переказати історію, яку учасники представляли у своїх головах. У довгостроковій перспективі дослідницька група прагне розробити цю технологію, щоб її можна було використовувати в інтерфейсах мозок-комп'ютера, призначених для людей, які не можуть говорити або друкувати.

Як писав OBOZREVATEL, вчені знайшли 1000 генів, які відповідальні за відмінності роботи мозку у чоловіків та жінок.