У п'ять разів гарячіша за Сонце: шість дивовижних фактів про блискавку, які ви могли не знати

Таке атмосферне явище, як блискавка, проявляється у вигляді потужного електричного розряду і виникає переважно під час дощу. Для більшості людей це досить сезонне явище, яке можна помітити лише кілька разів на рік.

Відео дня

Однак насправді щодня блискавка вдаряє в середньому 8,6 мільйона разів, причому найгарячіша точка у світі знаходиться у Венесуелі. OBOZ.UA зібрав найцікавіші та найдивовижніші факти про блискавку, які ви не знали.

Блискавка в 5 разів гарячіше за Сонце

У момент удару у Землю блискавка випускає величезний розряд електрики, що призводить до колосального підвищення температури. Тому в момент удару вона стає вп'ятеро гарячішою за Сонце. Температура удару блискавки може досягати 29,7 тис. градусів за Цельсієм, тоді як температура поверхні Сонця лише близько 5800 градусів за Цельсієм.

Але середній удар блискавки триває лише 30 мікросекунд, тому така величезна температура в більшості випадків не призводить до трагічних наслідків.

Вчені відзначають, що екстремальна різниця температур підкреслює неймовірну енергію, що виділяється під час удару блискавки, яка на короткий час затьмарює навіть температуру поверхні Сонця.

Мільйони ударів блискавки за день

Щодня блискавка вдаряє у поверхню нашої планети мільйони разів. Вчені підрахували, що йдеться про 8,6 мільйонів розрядів блискавки на день. Найгарячіша точка блискавок у світі – озеро Маракайбо у Венесуелі.

Якщо ви колись вирішите туди поїхати, з ймовірністю 80% на вас чекає нічна гроза. Унікальні географічні та метеорологічні умови озера Маракайбо створюють середовище, в якому грози та блискавка винятково часті та інтенсивні, завдяки чому озеро вважається світовою столицею блискавок.

Майже 90% людей переживають удари блискавки

Удари блискавок – це короткі, але неймовірної сили спалахи, які можуть спричинити опіки. Напруга блискавки може коливатися від 100 мільйонів до 1 мільярда вольт, тому, здавалося б, один удар блискавки може стати фатальним для людини.

Але це не обов'язково призводить до смерті. Часто так відбувається тому, що блискавка не уражає людину безпосередньо, а в основному в безпосередній близькості.

Отже, навіть після ураження блискавки більшість людей зберігають високі шанси на виживання.

Блискавка збагачує ґрунт азотом

Блискавка – це електростатичний розряд, що виникає через іонізоване повітря. 78% повітря складається з азоту, що утримується у вигляді N2.

Блискавка розщеплює N2 на NO2, який потрапляє у ґрунт із утворенням нітратів, потім людський організм використовує цю форму азоту з рослин.

Цей процес фіксації азоту є частиною азотного циклу. В цілому, кругообіг азоту має вирішальне значення для життя, оскільки він перетворює N2 на корисні сполуки.

Виверження вулканів викликають удари блискавок

Блискавка зазвичай виникає синхронно з виверженнями вулканів. Коли попіл вулкана піднімається вгору, він створює статичну електрику так само, як це роблять хмари.

Взаємодія між блискавками та виверженнями вулканів обумовлена викидом електрично заряджених частинок та газів під час вулканічної активності.

Це створює умови, що сприяють утворенню блискавок усередині вулканічних шлейфів – електризуючого видовища, здатного висвітлити навіть темне небо.

Блискавка знаходить найшвидший шлях до Землі

Блискавка завжди йде шляхом найменшого опору. Він знаходить найшвидший шлях, ухиляючись від перешкод. Уявіть, що удар блискавки – це ніби ви йдете крізь юрбу людей. Ви не можете пройти прямо крізь натовп, але ви лавіруєте, знаходячи проломи. Так працює шлях найменшого опору.

По суті, шлях найменшого опору, багато в чому схожий на рух крізь натовп, являє собою шлях, яким слідує електрика в пошуках найбільш ефективного і провідного шляху між двома точками, підкоряючись фундаментальним принципам електрофізики.

Саме цим чинником пояснюється робота громовідводів, які встановлюються якнайвище порівняно з найближчими об'єктами.

Раніше повідомлялося, що людський шлунок здатний розчинити лезо бритви, а найвизначніша архітектурна пам'ятка Парижа – Ейфелева вежа щоліта "виростає" на 15 сантиметрів.

Нагадаємо, OBOZ.UA розповідав, що трапилося б, якби Земля насправді була плоскою, а не мала форму еліпса, як є насправді. Очевидно, що життя на планеті було б зовсім іншим: зникла б гравітація, небо було б чорним, а подорожі тривали "вічно".

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!