Відео дня
Справжній прорив чи шалений ризик? Як виглядає чип Neuralink, який вперше вживили в мозок людини. Фото
Американська нейротехнологічна компанія Neuralink, заснована мільярдером Ілоном Маском, вперше вживила бездротовий чіп у людський мозок. Дослідники вже тривалий час працювали над чіпом, у тому числі проводили випробування високотехнологічного імпланту на тваринах.
Однак лише майже через три роки робіт і досліджень компанія Neuralink зважилася на вживлення чіпу в мозок людини. OBOZ.UA з'ясував, яку вигоду від чіпу Neuralink може отримати людство, як саме виглядає цей імплант і чи є ризики для людей, які зважилися на вживлення у свій мозок сучасних технологій.
Від випробувань на тваринах до вживання чіпу в мозок людини
Варто зазначити, що американський винахідник Ілон Маск ще наприкінці 2022 року заявив про намір вживити в мозок людини чіп, який дозволить дистанційно керувати смартфоном та ноутбуком. Тоді ж він запевнив, що чіп допоможе людям із певними захворюваннями. Зокрема технології Neuralink будуть націлені на відновлення зору людини. Також компанія працювала над інтерфейсами для мозкових чіпів, які дозволять пацієнтам з обмеженими можливостями рухатися та знову спілкуватися.
Компанія Neuralink, що займається розробкою інтерфейсів для взаємодії між мозком людини та електронним пристроєм, розпочала свою діяльність у 2016 році, проте була представлена Маском у березні 2017 року. Декілька років винахідники проводили випробування на тваринах і домагалися схвалення Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) для початку клінічних випробувань на людях.
Революція в лікуванні раку та інших тяжких захворювань
Лише майже через 5 років FDA дозволило компанії Neuralink провести перше випробування імпланту на людях. 30 січня 2024 року Маск заявив, що вживлення чіпа в мозок людини пройшло успішно. Тепер вчені хочуть оцінити функціональність інтерфейсу, що дозволяє людям з тетраплегією (параліч усіх чотирьох кінцівок) своїми думками заново керувати тілом.
Дослідники з компанії Neuralink впевнені, що їхня революційна розробка допоможе в лікуванні різних захворювань – як уроджених, так і набутих. На думку вчених, чіп дозволить у майбутньому повністю відновлювати життєдіяльність людей, які перенесли інсульт чи інфаркт та онкологічні захворювання. Зокрема, у Neuralink заявили, що їхня розробка дозволить подолати такі проблеми як хвороба Альцгеймера, Паркінсона та деменція.
Маск робить ставку на штучний інтелект
За словами винахідника Ілона Маска, команда Neuralink насамперед буде націлена на вирішення проблем, пов'язаних із захворюваннями людського мозку. Однак наступним етапом стане розробка інтерфейсу "мозок-машина", який дозволить досягти людству симбіозу зі штучним інтелектом.
В одному зі своїх виступів Маск розповів, що у людського мозку є лімбічна система, яка відповідає за первісні потреби, бажання та емоції. У той же час моторна кора відповідає за розумовий процес, до того ж до цих природних "технологій" компанія Neuralink прагне долдати цифровий надінтелект.
При цьому Маск підкреслив, що нічого нового створювати не доведеться, адже цей цифровий надінтелект вже є у людини – смартфони, комп'ютери та інші подібні гаджети. За його словами, ахіллесовою п'ятою у "з'єднанні" технології та людського мозку є різна швидкість взаємодії.
Він пояснив, що швидкість виведення інформації з мозку дуже низька порівняно із сучасними технологіями і навів приклад, що основна частина людей друкує лише двома пальцями, а люди пишуть однією рукою. У той же час швидкість доставки інформації в мозок набагато швидше через особливості роботи зору та інших органів чуття.
Тому головне завдання компанії Neuralink на шляху до синхронізації мозку та штучного інтелекту полягає в адаптації швидкості отримання інформації людьми.
Як виглядає чіп і чи потрібно "ставити на зарядку" мозок?
За кілька років роботи у компанії Neuralink змогли створити чіп на основі процесора N1 розміром 4х5 мм. У ньому спочатку помістилося 1024 електроди, але потенціал дозволяє в майбутньому довести кількість електродів до 10 тисяч. Для порівняння аналітики розповіли, що найсучасніша система стимуляції мозку пацієнтів із хворобою Паркінсона, схвалена Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США, містить лише 10 електродів. При цьому електроди чіпа N1 приблизно в десять разів тонші за людське волосся і за розміром зіставні з нейроном. Для вживлення чіпа в людський мозок необхідно зробити отвір діаметром 2 мм, який розширюється до 8 мм.
Крім того, для вживлення електродів у голову людини у Neuralink розробили спеціального робота. Науковці зазначили, що для вживлення чіпа такого розміру потрібна висока точність. В іншому випадку існує ризик пошкодити судини головного мозку.
У Neuralink запевнили, що інтерфейс "мозок-комп'ютер" повністю імплантуємий, косметично невидимий і призначений для того, щоб людина могла керувати комп'ютером або мобільним пристроєм. Також у компанії зазначили, що імплантат N1 герметично запечатаний у біосумісному корпусі, який витримує фізіологічні умови у кілька разів суворіші, ніж в організмі людини.
Очевидно, що, як і всій техніці чіпу Neuralink, необхідна електроенергія. Дослідники пояснили, що імплантат N1 живиться від невеликої батареї, що заряджається від бездротової мережі зовні за допомогою компактного індуктивного зарядного пристрою.
Удосконалені, спеціальні малопотужні чіпи та електроніка обробляють нейронні сигнали, передаючи їх бездротовою мережею до програми Neuralink, яка декодує потік даних у дії та наміри людини. Крім того, за допомогою 1024 електродів імплантат N1 записує нейронну активність, розподілених по 64 ниткам. Ці надзвичайно гнучкі, ультратонкі нитки є ключем до мінімізації пошкоджень під час імплантації та після неї.
Чи безпечний мозковий імплант Neuralink?
На початку 2023 року некомерційна організація охорони здоров'я "Комітет лікарів за відповідальну медицину" заявила, що Neuralink має задокументований послужний список жорстокого поводження з тваринами. Група заявила, що отримала внутрішні записи з докладним описом хворобливих та смертельних експериментів, проведених Neuralink на мавпах, що спонукало федеральні агенції США провести розслідування.
У свою чергу Ілон Маск запевнив, що жодна мавпа не померла внаслідок імплантації імплантату Neuralink. У свою чергу, професор медицини та керівник відділу нейробіології в Університеті Центральної Флориди Кімінобу Сугаї заявив, що основним ризиком мозкового імплантату для людини є ризик інфікування. Він зазначив, що пристрій знаходиться на поверхні мозку, але може викликати деяке запалення та імунну відповідь.
При цьому розслідування американського наукового видання WIRED показало, що компанія Neuralink нібито приховує наслідки своїх досліджень. За даними видання, піддослідні мавпи вмирали під час експериментів.
Зокрема, в розслідуванні сказано, що в одному з випадків стався витік токсичного клею з імпланту, розробленого компанією Neuralink, що призвело до смерті тварини.
Розтин показав, що всередині черепа мавпи сильно зріс тиск, через що її мозок деформувався та розірвався. Причиною назвали токсичний клей самого чіпа, що був прикріплений до черепа тварини.
Більше того, видання WIRED з'ясувало, що у записах, оприлюднених державному університеті Каліфорнії в Дейвісі, відсутні чимало фотографій та відеозаписів приматів з 2018 по 2020 роки. Аналітики вважають, що така висока таємність викликана побоюваннями реакції суспільства на досліди над тваринами.
Нагадаємо, у травні 2023 року компанія Neuralink заявила, що отримала офіційний дозвіл від американської влади на проведення тестів з людьми. Як обіцяють, такі чіпи в майбутньому дозволять повернути зір сліпим або поставити людей з інвалідністю на ноги. Але поки що відомо лише про відносно незначні успіхи та загибель понад 1500 тварин, які були учасниками експериментів.
Раніше Маск похвалився, що перша людина у світі отримала імплант від стартапу мозкового чіпа, розробленого компанією Neuralink. Американський винахідник заявив, що ця людина успішно проходить відновлення.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!