Neuralink Ілона Маска дозволили вживити чип у мозок людини: попередні тести вбили понад 1500 тварин
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Компанія з виробництва імплантатів для мозку Neuralink Corp, співзасновником якої в 2016 році став Ілон Маск, заявила, що отримала офіційний дозвіл від американської влади на проведення тестів з людьми. Як обіцяють, такі чипи в майбутньому дозволять повернути зір сліпим, чи поставити на ноги людей з інвалідністю. Але наразі відомо лише про відносно незначні успіхи та загибель понад 1500 тварин, які були учасниками експериментів.
Дозвіл на те, щоб вживити мікрочіп в мозок живої людини нібито видалоУправління з контролю за продуктами і ліками США (FDA), але сам регулятор жодних заяв наразі не робив.
Компанія мільярдера стверджує, що не планує негайно оголошувати набір учасників для перших тестів. Тому, коли саме можуть бути розпочаті тестування мікрочіпів на людях, наразі невідомо. Neuralink пообіцяла надати більше інформації про тести в майбутньому.
Раніше Маск уже неодноразово звертався до FDA щодо отримання дозволу, але всі прохання закінчувалися нічим. Востаннє про відмову повідомлялося в березні 2023 року.
Що за мікрочипи виготовляє Neuralink
Компанія Neuralink має намір вживляти спеціально розроблені мікрочіпи, які дозволять допомогти людям із такими захворюваннями, як параліч чи сліпота. Також такі мікрочіпи дозволять людям із обмеженими можливостями використовувати комп'ютери та мобільні технології.
Технологія працює таким чином: чіпи отримують нейронні сигнали від мозку та інтерпретують їх, а після передають на інший пристрій за допомогою Bluetooth. Це виглядатиме так, ніби носій чіпу керує електронними пристроями за допомогою лише сили думки.
У Neuralink також вважають, що їхній пристрій з часом зможе відновити нейронну активність всередині тіла, що дозволить людям з травмами спинного мозку рухати кінцівками. Компанія також прагне вилікувати неврологічні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера та деменція.
Докази того, що чіпи справді працюють, у компанії існують. Зокрема, Neuralink публікувала кілька відео із мавпами, які керували комп'ютером силою думки. На одному із них піддослідна мавпа силою думки грала у пінг-понг.
Початково Neuralink планувала вживити перший мікрочип в мозок людини у 2020 році. Згодом дату змістили на 2022 року, але коли в грудні компанія отримала чергову відмову від FDA, експерименти на людях знову відклали.Однак Маск вважав, що експерименти на людях його компанія розпочне вже до червня 2023 року.
Тоді ж в мережу потрапили дані щодо порушення прав тварин під час проведення тестів.
Скандал із загибеллю тварин
Згідно з документами, які раніше отримав Reuters і джерелами, знайомими з розслідуванням і діяльністю компанії, Neuralink зіткнулася з федеральним розслідуванням щодо потенційних порушень добробуту тварин.
Співробітники компанії стверджували, що скаржилися на те, що тестування проводяться поспіхом і призводять до непотрібних страждань та смертей багатьох тварин. Повідомлялося, що внаслідок експериментів було вбито близько 1 500 тварин, у тому числі понад 280 овець, свиней і мавп. Однак точна цифра убитих тварин невідома, оскільки компанія не веде такого обліку. В перелік загиблих також не вносилися миші та пацюки, на яких також ставилися експерименти.
Разом із тим, сама кількість смертей ще нічого не означає, оскільки тестування на тваринах проводять багато компаній і дуже часто після експериментів тварин присипляють, аби їх можна було дослідити посмертно з науковою метою.
Однак діючі та колишні працівники Neuralink стверджували, що кількість смертей тварин є вищою, ніж потрібно. За їхніми словами, однією з причин таких результатів є вимоги Маска пришвидшити дослідження.
Reuters під час власного розслідування засвідчив, що компанія через поспіх часто допускала людські помилки, які призводили до того, що експерименти доводилося проводити на нових тваринах.
Один зі співробітників компанії у переписці також називав операції, які проводили на тваринах "халтурою".
Маск також тиснув на співробітників навіть у діловій переписці. На початку 2023 року він надіслав співробітникам новину про швейцарських дослідників, які розробили електричний імплантат, що допоміг паралізованому чоловікові знову ходити.
"Ми можемо дозволити людям використовувати свої руки і знову ходити в повсякденному житті!" – написав Маск співробітникам о 6:37 ранку. Через десять хвилин він написав, що компанія не рухається достатньо швидко і "це зводить мене з розуму!"
Він також просив співробітників уявити, що до їхніх голів прив'язано бомби і тому потрібно працювати швидше. Також Маск погрожував влаштувати Neuralink "ринковий крах", якщо компанія не досягне більших успіхів.
Уже не перші
Цікаво, що Neuralink заявила про отримання дозволу від FDA буквально наступного дня після того, як вчені зі Швейцарії повідомили, що завдяки мозковому імпланту їм вдалося поставити на ноги 40-річного голландця Герта-Яна Оскама, який був паралізований після аварії, яка трапилася 28 років тому.
Повідомлялося, що чоловікові вживили електронні імплантати в мозок, які бездротово передають його думки в ноги і ступні через другий імплантат на хребті.
Створена система, як повідомлялося, перебуває на експериментальній стадії, але її уже називають "дуже обнадійливою".
"Я відчуваю себе як малюк, який знову вчиться ходити. Це був довгий шлях, але тепер я можу встати і випити пива з моїм другом. Це задоволення, яке багато людей не усвідомлюють", – розповів Оскам в інтерв'ю BBC.
Чоловік тепер також здатен самостійно стояти і підніматися сходами.
Нейрохірургиня та професорка Жоселін Блок з Лозаннського університету, яка провела операцію з імплантації чипів, підкреслила, що система все ще перебуває на стадії фундаментальних досліджень і до того, як вона стане доступною для паралізованих пацієнтів, ще багато років.
Раніше OBOZREVATEL також розповідав про те, що американські вчені розробили спеціальні імпланти, які вживляються у мозок та здатні позбавити людину депресивного стану.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.