Розкрито таємницю "залізних" зубів тихоокеанських "м'ясних" молюсків

У зубах найбільшого з панцирних молюсків, відомого як тихоокеанський кріптохітон Стеллера або "блукаючий м'ясний рулет", вчені виявили сантабарбараїт – рідкісний мінерал заліза, який до цього не зустрічався в живих організмах.
Він являє собою водний фосфат тривалентного заліза з гідроксилом. Раніше його знаходили лише на скелястих берегах. Відповідне дослідження вчених було опубліковано 31 травня в провідному науковому журналі США Праці Національної академії наук.
Зокрема, Дерк Джостер, доцент кафедри матеріалознавства та інженерії Північно-Західного університету, Іллінойс, і його колеги вивчили зуби кріптохітона за допомогою рентгенівського випромінювання з удосконаленого джерела фотонів в Аргонській національній лабораторії.
У результаті біля основи зубів молюска дослідники виявили наночастинки сантабарбараїту. Тепер учені мають намір шукати сантабарбараїт у кутикулі комах і бактеріях, які відчувають магнітні поля.
З використанням наночастинок подібного мінералу дослідники також надрукували міцні та легкі матеріали різного ступеня твердості й жорсткості, які вони сподіваються згодом застосовувати для створення м'якої робототехніки.
Як відомо, кріптохітон Стеллера має кілька десятків рядів зубів на радулі – гнучкому, що нагадує язик, відростку. Ними він зскрібає з каменів водорості, якими харчується. При цьому раніше вчені з'ясували, що зуби кріптохітона покрито магнетитом – найжорсткішим і найтвердішим з відомих науці біомінералів.
Тихоокеанський кріптохітон може виростати до 43 см у довжину, а його вага може досягати 2 кг. Зовні він нагадує "повзучий" шматок м'яса, через що в англомовних країнах за ним закріпилося прізвисько "блукаючий м'ясний рулет".
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше вчені знайшли ключ до уповільнення старіння на Амазонці: представники племені цімане з півночі Болівії відрізняються невеликою кількістю когнітивних порушень і низьким ризиком недоумства.











