Геній, якого Ейнштейн вважав дурнем: головні факти про Роберта Оппенгеймера, який став "руйнівником світів"

Роберт Оппенгеймер американський фізик-теоретик, який широко відомий як батько атомної бомби. Саме він керував розробкою цієї страшної зброї під час так званого Манхетенського проєкту. Створена бомба була настільки потужною і зловісною, що Оппенгеймер згодом сказав, що побачивши її вибух пригадав рядок із індуїстського священного писання Бхагавад Гіти: "Тепер я став Смертю, руйнівником світів".

Відео дня

Саме винахід Оппенгеймера, який, як вважалося, покладе край усім війнам, було скинуто на японські міста Хіросіму та Нагасакі. Внаслідок того бомбардування загинули близько 200 000 людей.

Однак, варто визнати, що у біографії фізика були й інші моменти, які не наводять такого жаху при згадці про них. OBOZREVATEL розповідає факти про Роберта Оппенгеймера.

Передбачив існування чорних дір

За своїм характером Оппенгаймер був дуже допитливою людиною, тож коли його щось зацікавлювало, він починав безупинно досліджувати цей предмет. Так само сталося й з астрофізикою.

Він настільки захопився темою, що врешті написав декілька теоретичних статей, про об'єкти, які ще навіть не були відкриті, але, як вважав Оппенгеймер, повинні були існувати.

Найсміливішим його передбаченням була ідея про те, що в далеких глибинах космосу повинні існувати "вмираючі зірки, гравітаційне тяжіння яких перевищує їхнє виробництво енергії". Така його ідея з'явилася в 1939 році у статті "Про безперервне гравітаційне стиснення", яку фізик написав у співавторстві зі своїм студентом Гартлендом Снайдером.

Лише згодом, коли було відкрито існування чорних дір, фізики зрозуміли, що саме їх мав на увазі вчений.

Дурень і комуніст

Оппенгеймер, безумовно, був генієм. Але мав проблеми із емоційною незрілістю, які були очевидними навіть попри його величезні знання. А також, він був відверто наївним у політичному плані.

Саме прихильність до комуністичних ідей (в партію фізик так ніколи й не вступив) призвела до того, що Оппенгеймера хотіли позбавити доступу до секретної інформації.

Якось зустрівшись із Альбертом Ейнштейном, він поскаржився йому на складну ситуацію у якій опинився. На це Ейнштейн порадив колезі просто піти і не змушувати себе до виснажливого розслідування і суду Комісії з атомної енергії.

Але Оппенгеймер відповів, що від нього буде більше користі зсередини вашингтонського істеблішменту, ніж ззовні, і вирішив залишитися і боротися.

Ейнштейн, вислухавши його аргументи, зайшов до свого кабінету і, кивнувши на Оппенгеймера, сказав своїй секретарці: "а ось і нарр (дурень – в перекладі з ідишу)".

Згодом битву Оппенгеймер таки програє і це позначиться усьому його житті.

Намагався отруїти свого професора

Навчаючись в в Кавендішській лабораторії в Кембриджі (Англія) Оппенгеймер переживав важкі часі і, через емоційні проблеми та відчуття ізоляції, навіть перебував у стані глибокої депресії.

Ситуацію не покращував його науковий керівник Патрік Мейнард Стюарт Блекетт, який був обдарованим фізиком-експериментатором. Блеккету все вдавалося настільки легко, що Оппенгеймер відверто йому заздрив і намагався аби що завоювати його схвалення.

Коли всі дії Оппенгаймера виявилися марними він, як стверджував давній друг Френсіс Фергюссон, обробив яблуко шкідливими хімікатами і залишив його на столі Блекетта. На щастя, науковий керівник до яблука не торкнувся або ж його просто хтось вчасно прибрав. Окрім слів Фергюссона жодних доказів цієї історії не існує.

Був плаксієм

Оппенгеймер був дуже переконливим і впевненим у собі, коли доводилося працювати чи виступати у невимушеній обстановці, але достатньо було задіяти хоч трохи тиску і він одразу ж ламався.

Через два місяці бомбардування Хіросіми та Нагасакі Оппенгеймер зустрівся з президентом США Гаррі Труменом, аби висловити занепокоєння щодо можливої майбутньої ядерної війни з СРСР. Президент вислухав фізика і просто відмахнувся від нього, заявивши, що Радянський Союз ніколи не зможе створити атомну бомбу.

Оппенгеймера обурила така заява і він, заламавши руки, тихо сказав: "пане президенте, я відчуваю, що на моїх руках кров".

Трумена така поведінка фізика настільки розлютила, що він негайно закінчив зустріч, заявивши, що у нього самого на руках "вдвічі більше крові", але немає сенсу ходити й нарікати на це.Своєму держсекретареві Діну Ачесону Трумен згодом різко сказав: "Я не хочу більше бачити цього с*чого сина в цьому кабінеті".

Докази цього містяться у переписці президента з Ачесоном, де він каже, що батько атомної бомби був "вченим-плаксієм".

Улюбленець студентів

Попри те, що на людей свого кола Оппенгеймер складав неоднозначне враження, студенти, яким він викладав фізику, були просто зачаровані рівнем його лекторських вмінь. Його риторичні здібності та ерудиція на теми, що виходили далеко за межі фізики, робили його захоплюючим оратором.

Оппенгаймер був настільки обдарований у створенні красивих речень – часто на льоту – що зачаровував студентів, яким читав лекції. Дійшло до того, що деякі з них почали вдягатися як їхній кумир – сірий костюм і незграбні чорні черевики і навіть курити його улюблені сигарети.

Розмовляв шістьма мовами, зокрема стародавнім санскритом

Оппенгеймер вирізнявся тим, що мав неабияку здатність вбирати інформацію. Тож не дивно, що він володів шістьма мовами: грецькою, латиною, французькою, німецькою, голландською (яку вивчив за шість тижнів заради лекції в Нідерландах) та давньоіндійською мовою санскрит.

У 12 років прочитав лекцію у Нью-Йоркському мінералогічному клубі

Жага до геології з'явилася у юного Роберта у віці 7 років. Тоді він захопився кристалами, а згодом почав фанатично колекціонувати мінерали. Трохи згодом він навіть почав писати листи на друкарській машинці місцевими геологами. Рівень знань хлопчика так вразив одного з геологів, що він запросив Оппенгеймера прочитати лекцію в Нью-Йоркському мінералогічному клубі не підозрюючи, що запрошує дитину.

Коли хлопчик таки прийшов прочитати лекцію, його зустріли гучним сміхом, але допомогли виступити, принісши дерев'яний ящик, щоб він міг дотягнутися до трибуни.

Оппенгеймер виголосив настільки вражаючу промову, що зал вибухнув оплесками.

Назвав перше випробування атомної бомби на честь померлої коханки

Оппенгеймер зустрів Джин Тейтлок у 1936 році і, попри те, що уже був одружений із Кетрін П'юнінг, закрутив роман із новою пасією. При цьому одне кохання не заважало іншому, тож стосунки з Тейтлок продовжувалися аж до її смерті у 1944 році від передозування наркотиками. Ввважається, що вона вчинила самогубство через постійні напади депресії.

Цікаво, що саме Тейтлок зацікавила фізика комуністичними ідеями і навіть вмовила його зробити пожертву у фонд партії аби побороти бідність у США. Згодом через це ФБР почало стежити Оппенгеймером та прослуховувати його телефонні розмови.

На честь одного з її улюблених віршів Оппенгеймер присвоїв кодове ім'я "Трійця" першому випробуванню атомної бомби.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, на якій відстані можна пережити ядерний вибух.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram, Viber і Threads, щоб бути в курсі останніх подій.