УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

На якій відстані можна пережити ядерний вибух: вчені пояснили всі нюанси

3 хвилини
18,9 т.
На якій відстані можна пережити ядерний вибух: вчені пояснили всі нюанси

Ядерна зброя для ведення війни використовувалася лише двічі в історії людства – 1945 року, коли США підірвали бомби над японськими містами Хіросіма та Нагасакі. Наслідки були настільки жахливими, що з тих пір більше ніхто не вдавався до такого.

Відео дня

Однак від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну уже неодноразово звучали заяви російських високопосадовців з погрозами застосування ядерної зброї. Це не може не викликати остраху, оскільки саме РФ має в своєму розпорядженні найбільший арсенал ядерної зброї в усьому світі.

Тож, не дивно, що багато хто хоче знати, які шанси вижити в разі ядерного удару. Науковці із каналу AsapSCIENCE розібрали цю тему та пояснили, як можна вжити в разі ядерної війни.

Варто зазначити, що дати чіткий і точний прогноз дуже складно, оскільки потрібно врахувати не лише потужність ядерної бомби, яка вибухне, але є багато інших факторів. Зокрема:

  • якою буде погода в день вибуху і куди дутиме вітер;
  • в який час доби вона вибухне;
  • де знаходиться місце вибуху – рівнина, гори і таке інше;
  • чи вибухне вона на землі або в повітрі.

Та все ж, певні прогнози можуть бути зроблені.

Найперше, що загрожуватиме людині після ядерного вибуху – це ймовірність спалахової сліпоти. Вона може виникнути у тих, хто безпосередньо спостерігає вибух, оскільки близько 35% енергії ядерного вибуху вивільняється у вигляді теплового випромінювання, яке поширюється приблизно зі швидкістю світла. Зазвичай така втрата зору є тимчасовою і триває декілька хвилин.

В експерименті дослідників розглядався вибух 1-мегатонної бомби – це у 80 разів більше за бомбу, підірвану над Хіросімою, але набагато менше, ніж багато сучасних ядерних боєприпасів.

Внаслідок вибуху такої бомби в ясний день сліпоту відчули б люди на відстані до 21 км. Якби ж вона вибухнула вночі – тимчасова сліпота загрожувала б усім на відстані до 85 км.

Наступною була б теплова хвиля, яка загрожувала б легкими опіками першого ступені усім в зоні до 11 км. Люди, які знаходитимуться за 8 км від вибуху отримали б опіки третього ступеня – такі, що руйнують і покривають пухирями шкірні тканини. Такі опіки можуть бути причиною смерті, якщо постраждалий вчасно не отримає допомогу.

Цікаво, що люди одягнені у білий одяг будуть більш захищеними від теплової хвилі, оскільки тканина такого кольору здатна відбити частину енергії. Тим, хто буде одягнений у темний одяг – пощастить менше.

Але все це не матиме значення для тих, хто опиниться у епіцентрі вибуху, де температура сягне сотень тисяч градусів. В Хіросімі поблизу з вибухом температура, за оцінками, сягнула 300 000 градусів за Цельсієм. За такої температур люди майже миттєво перетворилися на найпростіші елементи, такі як вуглець.

Ще одна загроза – вибухова хвиля. Вона не лише руйнує усе на своєму шляху, але й створює руйнівні перепади атмосферного тиску.

У радіусі 6 км від епіцентру вибуху хвиля створить 180 метричних тонн сили на стіни невеликих  будівель, а швидкість вітру досягне 255 км/год. За кілометр від зони вибуху піковий тиск буде в чотири рази більшим, а швидкість вітру може сягнути 756 км/год.

Попри те, що з технічної точки зору це не смертельно для людини, масштабні руйнування залишать мало шансів на виживання.

Тим, хто переживе все це, доведеться мати справу з радіаційним отруєнням та ядерними опадами, розповсюдження яких прогнозувати надзвичайно складно через фактори, які вказувалися вище. При цьому, якщо бомба вибухне в повітрі, радіація розсіється, а якщо на Землі - то її розповсюдження буде меншим.

Варто враховувати той факт, що нещодавнє дослідження виявило залишки радіоактивного вуглецю від випробувань ядерних бомб часів Холодної війни аж у Маріанській западині, найглибшій точці світового океану.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про вчених, які показали, як би виглядала ядерна війна між США і Росією.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.