Древній метеорит 2,29 млрд років тому змінив Землю і міг сприяти появі життя: що дізналися вчені

Найстаріше із відомих вченим падінь метеорита на Землю, яке відбулося 2,29 мільярда років до нашої ери, могло створити умови для зародження раннього життя на планеті. Воно також змінило хімічний склад земної кори.

Про це йдеться в дослідженні опублікованому в журналі Earth and Planetary Science Letters. Автори дослідили те, що залишилися від найстарішого у світі відомого ударного кратера Яррабубба в Західній Австралії.

"Ми знайшли докази того, що гаряча вода циркулювала в тріщинах породи після удару, можливо, тому, що удар розтопив частину льоду, який покривав більшу частину планети в той час", – розповіли у статті для The Conversation кандидат наук Андреас Заметцер і його колега – професор геохронології Кріс Кіркланд із Університету Кертіна (Австралія).

За їхніми припущеннями, вода в тріщинах гірських порід могла створити нішу для ранніх форм життя.

"Її присутність також має значення для нашого розуміння того, як формуються поклади металевих руд у земній корі", – додали дослідники.

По всій планеті задокументовано близько 200 великих місць падіння метеоритів, але в Яррабуббі знаходиться найстаріше з них. Понад два мільярди років тому космічний камінь врізався в континентальну кору в Яррабуббі, яка зазнала інтенсивних змін внаслідок удару.

В результаті падіння метеорита утворився кратер діаметром близько 70 км, який на сьогоднішній день розмитий до розмірів невеликого пагорбу.

Проводячи дослідження для того, щоб визначити вік ударного кратеру, вчені виміряли співвідношення ізотопів урану та свинцю, "яке діє як секундомір, що відраховує час відтоді, як мінерал утворився".

Різні ізотопи елемента поводяться однаково в хімічних реакціях, але вони містять різну кількість нейтронів всередині атома. Це робить деякі ізотопи нестабільними: з часом вони радіоактивно розпадаються на різні елементи. Таким чином, вимірювання ізотопів дозволяє визначити вік, оскільки уран з часом розпадається на свинець, і вчені знають, з якою швидкістю відбувається цей розпад.

Дослідники проаналізували ізотопний склад свинцю в мінеральних зернах з кори, що оточує кратер в Яррабуббі і змогли встановити склад рідини, з якої мінерал виріс.

"Ми виявили широкий спектр ізотопних складів свинцю, а також нові урановмісні мінерали, які виросли в тріщинах зерен під час удару, запустивши нові секундоміри", – заявили вчені.

Єдиним правдоподібним поясненням такої хімічної зміни у корі, як вважають дослідники, є те, що удар створив мережі циркулюючої гарячої води, яка просочилася в тріщини по всій породі.

"У випадку з Яррабуббою вода цілком могла з'явитися від удару метеорита об льодовиковий щит, оскільки 2,29 мільярда років тому більша частина світу була вкрита льодом", – зазначили вчені.

На їхню думку, системи з гарячою рідиною, які утворилися внаслідок удару, могли сприяти виникненню раннього життя.

"Дослідники продемонстрували, що мікробні спільноти можуть розквітати там, де тепло, вода і поживні речовини зустрічаються з подрібненою гірською породою: саме такі умови можуть створювати зіткнення. Дехто навіть припускає, що зіткнення є фундаментальною частиною планетарної еволюції, необхідною для створення придатної для життя планети", – зазначили вчені.

Зауважимо, що найбільш ранні форми життя утворилися на Землі приблизно 3,8 млрд років тому.

Вчені також зазначили, що їхнє дослідження дало розуміння того, як гаряча вода, що утворюється при зіткненнях, може переносити метали, утворюючи рудні родовища.

Такі родовища зазвичай утворюються там, де є геологічна структура, наприклад, тріщина в гірській породі, в яку метали можуть бути переміщені флюїдами.

"Удари, безумовно, руйнують земну кору, але вони також забезпечують циркуляцію гарячої води. Якщо в породах є метал, ця гаряча вода може переносити і концентрувати ці метали в багатшому родовищі", – заявили вчені.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про дослідження вчених, які припускали, що життя на Землі могло зародитися завдяки радіоактивному метеориту.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.