Блог | Ліцензія Китаю на мир в Україні: чому відклали й як пришвидшити

2 грудня в Москві Путін запізнився майже на три години до Зятя Трампа, а також Віткоффа не тільки тому, що хотів їх демонстративно принизити, хоча й це було для нього дуже важливо (за приниження Клінтоном, який відмовився прийняти Росію до НАТО, що було нанесене чверть століття тому, він мститься Заходові досі).

Відео дня

Тут була ще й мета суто дипломатична, причому не факт, що саме за його власною ініціативою, – надати можливість Кушнерові "перетерти" без нього з Міністром іноземних справ КНР: Ван І там теж раптово опинився й теж "чекав на Путіна", але напевно міг це "очікування" навіть і організувати.

Однак недосвідчений Зять і недоумкуватий Віткофф момента не оцінили й до розмови з "не Головним" китайцем не зійшли, хоча б мали здогадатися, що його, такого поціновувача ритуалу й церемоніальних нюансів, "примусили очікувати" не випадково.

У підсумку – маленький Ван І (а також весь китайський народ у його особі) був американцями брутально принижений, що для КНР значно більш образливо, ніж було б навіть для Росії, – от і відбулася потім довга розмова "ні про що": китаєць образився й лізензії на мир не надав, ну а РФ, безумовно, не дуже її й хотіла.

Україні варто терміново взяти ініціативу на себе й гучно заявити, що дуже високо цінує миротворчі зусилля Китайської Народної Республіки й особисто Ван І під керівництвом мудрого Сі Цзіньпіна щодо втілення в життя чіткої, зрозумілої й послідовної позиції Китаю стосовно територіальної цілісності України, адже в сучасному біполярному світі саме спільний гуманістичний підхід Сполучених Штатів [Трампампам…] і КНР [Піньпіньпінь…] здатний найефективніше наблизити досягнення в Україні бажаного миру.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...