Зачарувала диктатора Куби та вразила світ "чоловічими" стрибками: українська гімнастка прославила СРСР та випередила час

У вересні 1960 року українська гімнастка Маргарита Ніколаєва підкорила весь світ на Олімпійських іграх у Римі. І хоч у багатоборстві вона залишилася без медалі, чудово виступила у команді та опорному стрибку, дивуючи глядачів своїми складними програмами. До двох золотих нагород італійських Ігор вона пізніше додала запрошення на конкурс краси від Фіделя Кастро.

До гімнастичного гуртка в Одесі Маргарита Петрова записалася вже у 13 років, а через рік перейшла до спортшколи. Щоправда, брати її туди не надто хотіли, адже вважалося, що в такому віці починати вже пізно. До того ж дівчинка була надто високою для гімнастики. Тренер Олександр Сафронюк навіть радив вибрати їй легку атлетику.

Майбутня чемпіонка спочатку пішла, але за 10 днів повернулася і заявила, що хоче бути лише гімнасткою. Під натиском Маргарити тренери здалися та записали її до групи новачків. Яке ж було їхнє здивування, коли через тиждень вона зробила шпагат, швидко обставила всіх у групі, а лише через два роки почала займатися за програмою професіоналів.

"Не раз був свідком, як після уроків Рита поспішала до спортзалу. Чого-чого, а працьовитості її вистачило б на цілу команду. Вона дуже талановита людина, але насамперед я б виділив її працездатність та самостійність", – згадував одеський журналіст Євген Горілюк.

Після виграшу у 15 років на чемпіонаті України серед школярів Маргарита штампувала перемоги та дісталася збірної СРСР. Вона була дуже гнучкою і наполегливою, а також швидко і легко освоювала найскладніші елементи свого часу. І саме тому вона вирішила втекти від тренера. Спортсменці здавалося, що Сафронюк не приділяв їй достатньо уваги, займаючись іншими гімнастками.

До того ж наставник не хотів ставити складні програми з новими елементами, віддаючи перевагу перевіреній класиці. Тому Миколаєва стала сама собі коучем, причому часто тренувалася разом із чоловіками, "позичаючи" у них елементи.

Також допомагав чоловік, майстер спорту з акробатики Юрій Ніколаєв. Після роботи він приходив у спортзал і розучував із Ритою найскладніші елементи, а потім казав: "Ну далі вже ти сама... Мені бігти треба".

Казали, що Сафронюк причаїв образу на ученицю та не включив її до команди Одеси на республіканську Спатакіаду. А там формувалася збірна УРСР на чемпіонат Союзу, який був відбірним на Олімпіаду-1956 у Мельбурні.

Однак у тренерському штабі збірної України було чуто про Маргариту і запросили її на Спартакіаду, а потім відібрали для підготовки до першості СРСР. 22-річна одеситка знаходилася у чудовій формі і майже напевно поїхала б на Ігри до Австралії, але після Спартакіади дізналася, що вагітна.

Замість участі в Олімпіаді Маргарита стала мамою, але дуже швидко повернулася у форму, починаючи потроху тренуватись ще на прогулянках з дитиною. У 1958 році Миколаєву запросили на всесоюзний тренувальний збір до Москви, де вона вразила тренерів опорним стрибком "вліт", який на той момент не виконували жінки, та скоком фляком із колоди.

У 1960 році Миколаєва поїхала на Олімпіаду до Риму, де виграла "золото" у команді та коронному опорному стрибку, ставши першою жінкою, яка здала його "вліт". Також вона першою показала стійку на одній руці на колоді. На жаль, у багатоборстві одеситка стала четвертою, але глядачі та фахівці були підкорені складністю та унікальністю програми, а також її зовнішністю.

"Миколаєва була чудова! Її опорний стрибок - справжній політ. Щоб його якісно виконати, потрібна сила, а Рита при цьому зуміла домогтися і граціозності, і м'якості виконання. Цей стрибок справляв приголомшливе враження", - захоплювався українкою дворазовий чемпіон світу з стін Нікандров.

А преса і коментатори по всьому світу обговорювали "запаморочливі стрибки, стійки і скоки, які передбачили нову, акробатичну гімнастику, що йде на зміну тій, де переважала виключно грація".

ЗАПРОШЕННЯ КАСТРО. Після командної зустрічі зі США 1961 року радянські спортсменки вже збиралися повертатися додому, але літак несподівано розгорнули у бік Куби. Виявилося, що з главою СРСР Микитою Хрущовим зв'язався сам Фідель Кастро із проханням влаштувати гастролі гімнасток на Острові Свободи.

На Кубі чемпіонки пробули два тижні та користувалися особистим літаком Кастро, щоб пересуватися островом. Але найбільше команданті подобалася Ніколаєва, яка, безперечно, була привабливою дівчиною. Лише Маргаріті він подарував власний бюст, диплом та фотографії з автографами.

"Кастро навіть запросив її на конкурс краси "Міс Куба", але взяти в ньому участь було неможливо", - пізніше зізнався чоловік спортсменки Юрій Ніколаєв. А ось Маргарита про стосунки з кубинським вождем розсудливо не поширювалася.

АПЕНДИЦИТ І КІНО. Миколаєва збиралася взяти участь і в Олімпіаді 1964 року, а щоб підтягнути форму та результати звернулася за допомогою до відомого українського фахівця Юрія Тихонова. Для підготовки та постановки програм залучили акробатів та хореографів оперного театру. Маргарита була однією з фавориток національної Спартакіади.

Проте за півтора місяці до змагань у одеситки стався напад апендициту. Спортсменку прооперували і вона навіть знайшла сили виступити на Спартакіаді, але ще не відновилася до кінця, щоб виконувати найскладніші вправи. І на Олімпіаді довелося поставити хрест. Хоча через роки аналіз показав, що такі "просунуті" елементи, як у програмі Маргарити, світові лідери почали виконувати тільки на початку 70-х.

У 31 рік Миколаєва завершила кар'єру, але без роботи не лишилася. Ще під час спортивної кар'єри вона встигла здобути в Одесі дві вищі освіти: у технологічному інституті харчової та холодильної промисловості та у державному педагогічному інституті імені Ушинського. А коли припинила боротися за медалі, вирішила сама почати тренувати.

1971 року Маргарита Миколаївна доклала руку до створення в Одесі СДЮСШОР зі спортивної гімнастики. Також українська красуня за плечима мала акторський досвід – ще під час спортивної кар'єри вона почала зніматися у фільмах у Євгена Матвєєва.

23 вересня 1992 року Миколаєвій виповнилося 57 років, а через три місяці вона раптово померла в рідній Одесі, яка дуже пишалася своєю зіркою.