Запропонували гімн Росії замість українського: як 16-річна сирота з Дніпра виграла перше "золото" Олімпіади і стала зіркою в США

30 років тому 16-річна фігуристка Оксана Баюл прокинулася світовою зіркою, вигравши напередодні Олімпіаду-1994 у Ліллехаммері та першу золоту медаль Ігор для незалежної збірної України. Катаючись із травмою і на знеболювальних, тендітна, але цілеспрямована дівчина з Дніпра вразила суддів, а організатори, які не очікували такої розв'язки, більше 40 хвилин шукали "Ще не вмерла", пропонуючи замість цього включити гімн СРСР чи навіть Росії.

Відео дня

Ніхто з рідних Баюл не був пов'язаний із професійним спортом, як зазначала сама спортсменка, "звичайна робоча сім'я". Коли Оксана була ще зовсім крихіткою, мама розлучилася з батьком дівчинки та піднімала її сама на зарплатню вчительки французької мови. У молодості вона займалася танцями та мріяла, щоб дочка зробила кар'єру балерини.

"Але мені було чотири роки, коли бабуся сказала, що я надто товста, і в балетну школу мене не приймуть, натомість подарувала мені ковзани", – згадує Оксана. Тому більшу частину свого дитинства майбутня чемпіонка проводила не вдома, а на рідній ковзанці "Метеор" у Дніпропетровську. Хоча через зайву вагу Баюл спочатку записали до групи "Здоров'я".

Через рік після того, як не змогла добігти на відборі 30 метрів, дівчинка навчилася дуже високо стрибати. Нехай і падати було дуже боляче. І дуже швидко розсікала по льоду, намагаючись не пропускати занять: "Пам'ятаю, як вибігала на тренування, і, якщо не встигала застрибнути в автобус або трамвай, що йде, бігла за ним навздогін всю дорогу, тому що за запізнення лаяли".

Але потім дівчинці довелося дуже швидко подорослішати, коли у 13 років вона втратила маму, яку забрав рак, а через місяць померла і бабуся. "Знаєте, найбільша драма у моєму житті сталася, коли я втратила свою сім'ю в дуже молодому віці. Моя мама померла за два роки до розпаду Радянського союзу", – згадувала Оксана.

У дівчинки залишався вітчим, а також талановиту сироту взяв під свою опіку перший тренер Стас Коротек. А коли розвалився СРСР і наставник Баюл поїхав працювати до Канади, то Оксану та ще трьох спортсменів перевели з Дніпра до Одеси: "Там нас поселили у гуртожитку – кімнатках над ковзанкою "Крижинка".

В Одесі Оксана познайомилася з Валентином Ніколаєвим, який навчив її стрибати потрійні стрибки та з яким вона розпочала, як сама зізнавалася, таку професійну діяльність. Там самою наставницею Баюл також стала Галина Зміївська, яка згодом перевезе талант до США.

Баюл у своїх інтерв'ю не приховувала, що має непростий характер, і згадувала, як на першості Європи Миколаїв просив її перед довільною програмою: "Ти п'ятим потрійним не володієш, не стрибай". А вона не послухалася – і впала з нього, ставши другою на континенті. Натомість чемпіонат світу-1993 після цього пройшов гладко: "Ми вже каталися, як королі. А потім була Олімпіада".

Незважаючи на титул першої у світі, Оксана не була фавориткою в Ліллехаммері-1994, де і преса, і більшість уболівальників очікували на перемогу улюблениці Америки Ненсі Керріган, яка пережила напад за півтора місяці до Ігор. Справа в тому, що конкурентка Ненсі Тоня Хардінг дуже боялася не відібратися до збірної, тому під час чемпіонату США її колишній чоловік та охоронець підмовили знайомого Шейна Стента зламати ногу Керріган.

Однак нападник лише пошкодив ногу фігуристки телескопічною палицею, Ненсі відновилася і приїхала до Норвегії фавориткою з новими спонсорськими договорами та мільйонними контрактами за майбутні виступи. Тоді як Баюл навіть не спромоглася піти на церемонію відкриття Олімпіади через те, що їй не дісталося теплих штанів.

"Нам дала екіпірування компанія Adidas, але коли форма до мене дійшла, то вона була велика і там не виявилося рукавичок та теплих штанів. І на відкриття Олімпіади Зміївська мене не пустила. Вона сказала: "Оксано, вибач. У тебе немає теплих штанів, а там дуже холодно і треба чекати, доки ти виходиш і робиш коло стадіоном. Ти просто перемерзнеш. А якщо ти захворієш, то вся робота з трьох з половиною років, яку ми зробили, піде коту під хвіст", – згадала Баюл.

Конфлікт Хардінг та Керріган був однією і топових тем Ігор, тому на льодовій арені завжди було багато глядачів та представників ЗМІ. Кожен хотів подивитися бодай шматочок цього реаліті-шоу. Але Оксану це не бентежило, вона добре відкотила коротку програму, проте, на думку суддів, Керріган, яка виступала в костюмах від модного дизайнера Віри Вонг, впоралася зі своїм завданням краще. Американка лідирувала після першої половини боротьби, а українка йшла другою.

На жаль, між двома виступами з Оксаною Баюл стався інцидент, який ледь не вартував їй олімпійського "золота". Під час тренування на льоду вона зіткнулася з німкенею Танею Шевченко, коник якої порізав ногу українки: "Ми їхали задом і не бачили один одного. Я впала і була в шоці – взагалі не знала, що відбувається".

"Я взагалі болю не відчула, але дивлюся на свою ногу, а у мене тут кров, і я очманіла. До мене під'їхала Катаріна Вітт, підняла мене під пахви, щоб я посередині льоду не сиділа. І вона відвезла мене до борту, до моїх". тренерам.Коли я до них під'їжджала, у мене в голові була одна думка: "О, Господи Боже, невже я докаталася, невже все, невже я довиступалася?" podrobnosti.ua.

Фігуристці не відразу змогли зупинити кров, а коли це вдалося зробити, тренерський штаб української збірної розумів, що Олімпіада для неї закінчена. Але все добре обміркувавши, Оксана вирішила виступати і повідомила про це своїх наставників – Миколаєва та Зміївська. Лікарям довелося постаратися, щоб біль під час прокату не був таким явним.

Виступ Баюл у довільній програмі на Олімпіаді-1994 за ці 30 років став фактично культовою історією: українка впевнено виконала всі елементи та вже збиралася завершувати програму потрійним стрибком, коли звернула увагу на тренера. Зміївська відчувала, що Оксана все ще поступається американці і тому прокричала їй: "Тобі потрібна комбінація!"

І ось за 15 секунд до кінця прокату Баюл ризикує змінити програму, додавши замість одиночного стрибка каскад подвійний аксель-подвійний кожух. І лише українка завершує її, як музика затихає: "Закінчився виступ, і буквально світ зупинився. Я відчувала: "Я це зробила, я переступила через себе, я відкатала свій найкращий виступ". Тоді я справді була щаслива. А потім пішла до кімнати. і просто почала плакати, бо все, через що довелося пройти, дуже давило".

Поки Баюл чекала на свої оцінки, ніхто не міг упевнено сказати, обійде вона Керріган чи ні. У результаті четверо з дев'яти суддів віддали перемогу американці, ще четверо – Оксані. Все вирішив німецький суддя, колишній чемпіон світу Ян Гоффманн, який поставив Баюл найкращі оцінки за артистизм.

Тодішні організатори не розраховували на перемогу України, тож ніхто не підготував запис гімну нашої держави. На його пошуки пішло понад 40 хвилин. Замість "Ще не вмерла" вони пропонували поставити гімн СРСР чи Росії,, але українська делегація відмовилася. Ситуація врятувала начальник команди Людмила Михайловська, яка поїхала за гімном до олімпійського села.

"Я, чесно кажучи, у свої 16 років не розуміла важливості того, що зі мною відбувалося", – пізніше зізнавалася Баюл, яка в одну мить стала світовою зіркою.

У США новій олімпійській чемпіонці з історією "Попелюшки" відразу ж почали пропонувати виступи та контракти з безліччю нулів. І Зміївська вирішила скористатися цим моментом, щоб перебратися разом з Оксаною та своєю групою на чолі з олімпійським чемпіоном-1992 Віктором Петренком у США. Хоча Миколаїв просив її залишити Баюл у любителях ще на один олімпійський цикл, адже дівчинці було лише 16.

У такому юному віці Оксана не була знайома з культурою вживання спиртного, і це зіграло з нею злий жарт. Вперше вона скуштувала алкоголь у 1993 році у своєму першому професійному турі в США, де була хедлайнером.

"Окрім мене, майже всі фігуристи в автобусі були дорослими, і він був заповнений алкоголем. Більшість із них були російськими та американцями, і майже всі вони пили. Я була зовсім молодою дівчиною з абсолютно іншою культурою, не знала правил, ніхто нічого мені не розповідав, ніхто мене не вчив мене. Я думала, що це норма - адже у підлітковому віці ніхто не хоче відриватися від колективу", - зазначала пізніше Баюл.

Великі гроші, слава та алкоголь стали для Оксани непростим випробуванням для юної сироти. Дійшло до того, що під градусом вона потрапила в автомобільну аварію, а потім добряче напилася під час турне. Американські ЗМІ просто розпинали колишню "Попелюшку", але українка пройшла реабілітацію і знайшла сили, щоб скинути зайву вагу і повернутися до нормального життя. Знову виступати і бути затребуваною.

Не одразу чемпіонка знайшла і своє особисте щастя. Говорили, що перший чоловік хотів, щоб вона зав'язала з виступами і стала "кухонною дружиною", другий – взагалі не цікавився фігурним катанням та інтересами Баюл, а ось із третьої спроби Оксані нарешті пощастило знайти люблячого та турботливого супутника в особі американського бізнесмена з американським корінням, менеджера Карло Фаріни.

Карло, який свого часу співпрацював зі Стінгом і Майклом Джексоном, з'явився у житті Баюл у 2010 році. За словами спортсменки, він відкрив їй очі на обман її колишнього менеджера та Зміївської, які свого часу обкрадали дівчину – отримували за її виступи одні суми, а Оксані віддавали значно менші. До того ж, за спиною фігуристки в Україні під її ім'ям вівся бізнес, зокрема, салони краси OksanaBaiul.

2015 року у пари народилася дочка, і зараз Баюл абсолютно щаслива в особистому житті. А ще, незважаючи на всі образи на українську владу, Оксана виявилася справжньою патріоткою. Вона відкрито підтримала Майдан та не боялася називати АТО війною з Росією.

А коли 2022-го почалося повномасштабне вторгнення РФ, фігуристка забула, що так і не отримала премію за свою золоту медаль ОІ-1994: "Гроші подарували, але мені в руки нічого не дали". Вона забула, що її, першу чемпіонку, не запросили на святкування 30-річчя незалежності та емоційну відмову від паспорта з тризубом.

Оксана самовіддано виступила на підтримку України, ставлячи на місце Росію та її спортсменів типу Навки, які поширюють пропаганду Кремля. Чемпіонка разом із своєю родиною ходила на демонстрації, закликаючи допомогти її батьківщині.