Рік тому, 25 листопада 2020 року Дієго Марадона , якого називають найкращим футболістом двадцятого століття, помер у своєму будинку в Буенос-Айресі. Йому було 60 років.
Відео дня
Марадона увійшов в історію як культовий гравець, однак його кар'єра виявилася нетривалою через наркотичну залежність. Двічі футболіста було засуджено: 1991 року – за зберігання кокаїну і 1999-го – за стрілянину по журналістах з пневматичної гвинтівки. Що він сам думав і говорив про своє життя – читайте далі в OBOZREVATEL .
У мене дві мрії: перша – зіграти на чемпіонаті світу, а друга – стати чемпіоном.
(Ці слова Марадона сказав 1970 року, коли вперше з'явився на телебаченні. Тоді він грав у нижніх рядах "Архентінос Хуніорс").
Багато хто каже, що я робив це (забив гол, – ред.) своєю рукою. Я кажу, що я робив це головою і рукою Бога.
Я був неправий, і я заплатив, але м'яч не заплямовано.
Мессі не потрібно вигравати чемпіонат світу, щоб стати найкращим у світі.
Кріштіану Роналду забиває голи і продає вам шампунь. Нормальний бізнес.
Якщо чесно, я б хотів, щоб Роналду був аргентинцем, але в нас був дехто схожий на нього – Габріель Батістута. І все-таки Мессі мені подобається більше.
Я нічого не відчував, я був зомбі. Я вживав наркотики, коли грав у футбол, але не для того, щоб стимулювати себе. Ті, хто каже, що кокаїн допомагає творити, нічого не розуміють. Якщо ви приймаєте кокаїн і залишаєтеся професійним футболістом, то дуже скоро не зможете виходити на поле. Він з'їдає ваші сили. Він безкорисний і нещадний до життя.
Мені було 22 роки, і цього було досить, щоб відчувати себе живим, але я спробував наркотики, тому що вони були всюди у футболі.
Найгірше я себе відчув, коли мене застукала моя донька Дальма. Щоб прийняти чергову дозу, я закривався у ванній з вимкненим світлом. Одного разу я був у ванній, і Дальма несподівано постукала в двері. Я був шокований. У мене почалася паніка. Я усвідомив, що я наркоман і завжди буду наркоманом в очах кожного. Завжди – бо наркомани залишаються залежними, навіть якщо перестають вживати. Завжди – бо наркоманів ніколи не прощають.
Блаттер любить мене як сина. Так... як су*ого сина!
Джордж Буш – вбивця, я вважаю за краще дружити з Фіделем Кастро.
Якось я хотів поїхати до США, але термос з головою Білла Клінтона не впустив мене.
Дональд Трамп – маріонетка.
Коли я потрапив до Ватикану і побачив все це золото, то перетворився на вогняну кулю.
Я проти гомосексуалістів? В жодному разі. Мені вигідно, щоб вони існували, адже так більше жінок залишаються вільними для справжніх чоловіків.
Читайте також в OBOZREVATEL: