"Зробили все можливе": як Україна боролася на Олімпіаді за відсторонених фристайлістів, сноубордистку Данчу та готувала боб

Олімпійська місія України на Олімпіаді-2022 до останнього виборювала допуск до змагань для нашої команди фристайлістів, а також зуміла відстояти право на старт сноубордистки Аннамарі Данчі. Про це розповів призер чемпіонату світу з біатлону, а зараз в.о. начальника відділу зимових олімпійських видів спорту Мінмолодьспорт Сергій Седнєв, який приїхав до Пекіна вже як офіційна особа.

Відео дня

У розмові з OBOZREVATEL Седнєв розповів про колосальну роботу, яку виконує за лаштунками Ігор українська команда, починаючи від підготовки номерів та закінчуючи переговорами з Міжнародним олімпійським комітетом. Сам Сергій уже навчився ставити на біб ковзани, отримав досвід відеооператора та став розбиратися у гірських лижах.

– Коли я був спортсменом, то думав: "Як це важко бігати, переносити великі навантаження. Ось тренери чи організатори відпрацювали – і все. І не перевантажуються фізично. А коли сам став наставником, а потім почав брати участь у підготовці всіх зимників та увійшов до офіційної делегації на Олімпіаді, я розумію, що бути спортсменом просто кайф.

Коли ти спортсмен, то для тебе все організовано. Твоє завдання – встати, зробити зарядку та дотримуватись графіка: сніданок, тренування чи старт, відпочинок, реабілітація. Вже у своєму нинішньому статусі я розумію, що спортсменом бути легше, ніж організатором та функціонером. Особливо зараз. А це велике навантаження.

Хочеться зробити так, щоб спортсмени були всім забезпечені і нічого не потребували, отримуючи задоволення від змагань. Це моя перша Олімпіада в такому статусі, але бачу, що це нам вдається. Ми працюємо та вирішуємо дуже багато складних питань. Особливо під час пандемії. Ми робимо все, що потрібно для спортсмена, а вони цим користуються.

– Які зараз ваші обов'язки у збірній?

– Ми маємо Олімпійську місію, яка займається повністю всім супроводом та підготовкою команди до участі в Олімпійських іграх. Від переїзду, квитків, багажу, логістики до заселення, тренувань, графіків. На команді із семи чоловік лежить спілкування з волонтерами і організація повністю всього, що необхідно для тренувального та змагального процесу.

Нині такий час, що дуже багато карантинних обмежень. І це постійний психологічний тиск. Але розуміємо, що є правила, і їх необхідно дотримуватись. Кожна команда має свій графік здавання тестів, і ми повинні до них донести, що і коли потрібно робити. Тому що постійно виникають питання, де здавати і коли. І це не просто здав та отримав результат.

Кожен позитивний тест супроводжується постійним зв'язком з різними медслужбами та зі спортсменами, адже атлети з ковідом живуть поза селищем, в ізоляційному готелі. І потрібно вирішувати питання щодо їхнього перебування, харчування і навіть спортивних тренувань. Адже Олімпійські ігри ніхто не скасовував.

До речі, спортсменів та тренерів постійно супроводжували і перед вильотом до Пекіна. Михайло та Владислав Гераскевичі, Аннамарі Данча та Віталій Калініченко, отримавши позитивні тести перед вильотом, супроводжувалися лікарями, ми міняли їм квитки, погоджували координацію після приземлення.

Також ми пояснюємо, куди можна ходити та їздити в умовах карантину, а куди – ні, яким транспортом користуватися. І все треба вирішувати оперативно, але є непередбачувані ситуації, які спочатку потрібно вивчити.

А буває таке, що сьогодні тести показали позитив, а завтра вже все гаразд і треба забирати людину. І це знову спілкування з волонтерами, з усіма службами Олімпійського села, зокрема з медичною. Потрібно підготувати номери, щоб вони були чисті та продезінфіковані до приїзду спортсмена чи тренера.

Я живу в Яньцині, у середньому селі, де бобслей, скелетон, санний спорт та гірські лижі. І мені навіть довелося встановлювати ковзани на бобі, щоб допомогти нашій бобслеїстці Лідії Гунько. Якраз прибув її монобоб, а тренера не було, і ми допомагали, бо спортсмен має тренуватись.

Так, складно. Деякі речі не залежать від нас. Є багато людей, із якими приходити узгоджувати ті чи інші дії. І ми спілкуємося з МОКом та оргкомітетом, щоб прискорити вирішення питання, але водночас не отримати якоїсь негативної реакції. Ми відчуваємо велике навантаження та розуміємо, що не маємо права на помилку. Ти не можеш відкласти це на завтра, бо від тебе залежить життя та графік спортсмена на Олімпіаді.

– Ви вже навчилися ставити ковзани на монобоб, а які ще несподівані проблеми вирішували на цій Олімпіаді?

– Насправді у нас тут щодня якісь проблеми. Але особисто я на цій Олімпіаді ближче познайомився з такими видами спорту, як бобслей скелетон, сани, брав участь у їхніх тренуваннях, допомагав знімати на відео проходження віражів у скелетоні та бобслеї, щоб зробити аналіз тренування та внести корективи.

У результаті я навчився правильно знімати спортсменів, тому що вони буквально за пів секунди пролітали повз мене. Спочатку взагалі неможливо було щось зняти, а тепер уже знаю всю специфіку: як треба ловити та проводжати атлета, коли він їде. Здобув цікавий досвід.

– Тобто значно розширили свої навички?

– Так, це точно. Із гірськими лижами також доводилося допомагати. Вони мають небагато тренерів. І спочатку чоловічі та жіночі перегони відбуватися у різні дні, але через перенесення швидкісного спуску у чоловіків він пройшов того ж дня, що і гігантський слалом у жінок. Звичайно, спортсмен не може бути сам, він повинен відчувати підтримку.

Функцій у мене було небагато, але треба було підтримати Настю Шепіленко. Тренер її зверху випускав і треба було, щоби внизу на фініші її хтось зустрічав. На вулиці дуже холодно, і спортсмен має швидко одягнутися. Потрібно було речі піднести, лижі потримати.

Скажу, що хоч я сам на гірських лижах люблю кататися і вважаю, що у мене виходить, але зараз дивлюся на цей вид зовсім по-іншому. Гірські лижі на Олімпіаді – це дуже потужні змагання. Хтось вважає, що там складного з'їхати вниз? Але навантаження дуже великі. Бачив, як травмувалися дівчата, і це був просто жах. Коли береш участь у цьому процесі, то розумієш, наскільки складний вид спорту.

Ще була неприємна історія з Аннамарі Данчею, коли в останній момент її вирішили зняти зі змагань через тест на ковід. Хочу сказати, що добре, що наш шеф місії була особисто присутня на цих змаганнях. Прийшла підтримати, бо тренер сноубордистки перед вильотом до Китаю здав позитивний тест на коронавірус і не зміг полетіти на Олімпіаду. Але вона була тут не сама. І знаю, що відчувала підтримку.

Просто дивом у Аннамарі з собою виявився телефон, коли їй сказали: "Ми тебе не допускаємо, бо там якийсь позитивний тест". Данча не розгубилася і набрала Ганну Сорокіну, яка напередодні займалася тим, щоб українку допустили до тренування. А така можливість була, інакше її не заявили б і не дали стартовий номер.

Буквально за сім-вісім хвилин наша місія зв'язалася з Міжнародним олімпійським комітетом, з тими людьми, які займалися напередодні питанням сноубордистки. І її допускають до старту.

Знаю з власного досвіду, що будь-яка стресова ситуація перед стартом спортсмена – просто жах. І на виступ Аннамарі це все також вплинуло. 26 місце – це зовсім не її результат. Засмутилася? Звичайно. Чи ми зробили все, що могли? Так, ми зробили все можливе у тій ситуації. І все, що могла зробила Аннамарі, яка зорієнтувалася та трималася впевнено.

Але сподіваюся, що таких випадків на цих змаганнях більше не буде.

– Хотілося б...

– Ви знаєте, що наші фристайлісти не змогли взяти участь у командному турнірі. Той, хто не знає, то думає: "Ну, не допустили, здали позитивні тести..." Але якщо розповісти, яка робота була зроблена президентом НОК Сергієм Бубкою та всією місією, щоб команда таки виступила...

Це були зустрічі, переговори та наради з медслужбою селища, яка підпорядковується безпосередньо медичній службі Китаю, з оргкомітетом Ігор, МОКом. Щоб вивчити аналізи і зрозуміти, чи правильно вони намагаються стримати наших фристайлістів і захистити інших, щоб ніхто не постраждав. Зроблено було все. Міністр спорту Вадим Гутцайт також на постійному зв'язку, переживав, цікавився.

Але, на жаль, за аналізами було ухвалено рішення ізолювати наших спортсменів. Звісно, ми розраховували, що фристайлісти у команді поборються за медаль. Тому що вони були готові.

Тренер Енвер Аблаєв шокований, він не розуміє, як таке може бути. Але ми підняли всіх, вивчили всі питання і просто не можемо порушувати правила. У результаті кількох фристайлістів ізолювали. Вони всі безсимптомні, але правила є правилами.

Проте сьогодні вже вийшла з ізоляції ціла група наших спортсменів: олімпійська чемпіонка Сочі-2014 біатлоністка Олена Білосюк та сервісмен Іван Білосюк, тренер чоловічої команди біатлоністів Юрай Санітра та його помічник Ігор Ященко, а також лижниця Дар'я Рубльова.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, як скелетоніст Гераскевич пояснив росіянам плакат "Ні війні в Україні" на Олімпіаді-2022.