Знадобилося багато років: коли США та інші країни встановили дипломатичні відносини з СРСР

Сучасні події на світовій арені та російська воєнна агресія, насамперед проти України, веде до суттєвого охолодження дипломатичних відносин між РФ та світовими країнами. І спостерігати за цим тим більш дивно з огляду на те, як складно СРСР, правонаступницею якого є Росія, ці відносини встановлював.

Відео дня

OBOZ.UA розповідає історію спілкування між Америкою та Радянським Союзом. Драми там було на цілий гостросюжетний серіал.

У перші роки свого існування Радянський Союз існував у доволі ізольованому вигляді. Станом на 1924 рік країна мала дипломатичні зв’язки тільки з 10 країнами: Естонією, Литвою, Латвією, Фінляндією, Іраном, Афганістаном, Туреччиною, Польщею, Монголією та Німеччиною. США у цей період були більше зосереджені на внутрішній політиці. І навіть коли після 1924 року почалось потеплішання у сфері міжнародних відносин і європейські країни стали одна за одною відкривати у Москві свої посольства, США не поспішали встановлювати їх з СРСР.

З осені 1929 року в Америці почався значний економічний спад, який увійде в історію, як Велика депресія. Американська влада зосередилась на подоланнях її наслідків.

Лише у 1932 році, коли до влади прийшли демократи, вдалося взяти економічну турбулентність під контроль. І кабінет Франкліна Рузвельта поставив собі за мету налагодити відносини з СРСР, який уже переконливо продемонстрував, що претендує на роль супердержави в євразійському регіоні. Відповідні договори були підписані у 1933 році.

Тим не менше, адміністрація Рузвельта провадила більш ізоляціоністську політику – ключову увагу звертала на внутрішні проблеми США, намагаючись якомога менше втручатись у справи інших країн. Це, зокрема, вилилось в ухвалення закону про нейтралітет 1935 року. Згідно з ним, у разі воєнного конфлікту американський президент повинен був застосувати ембарго на експорт зброї воюючим країнам. При цьому закон не розрізняв агресора і жертву і був за своїми наслідками подібним політиці "умиротворення", що її проводили Англія і Франція.

Водночас в Європі сили набував фашизм. Лиш умовна присутність США на континенті дозволила Гітлеру та його союзникам успішно будувати плани початку великої війни. Зокрема, підписати з СРСР сумнозвісний Пакт Молотова-Ріббентропа про взаємний ненапад і переділ територій в разі агресії Німеччини проти Польщі.

Лише початок Другої світової війни змусив США послабити свій закон про нейтралітет. А напад Гітлера на Союз зробив із двох супердержав ситуативних союзників. Рузвельт навіть першим із американських президентів прибув до СРСР. У лютому 1945 року він відвідав Ялтинську конференцію, де разом з Йосипом Сталіним та прем’єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем вирішував, як закінчити війну і як облаштовувати світ після її завершення.

Втім, ще до входження Червоної армії до Берліна Рузвельт помер і на його місце прийшов Гаррі Трумен. Саме за його каденції було завершено Другу світову, засновано ООН та впроваджено план Маршалла по відновленню Європи. Але при цьому він дав дозвіл на ядерне бомбардування Японії і розпочав боротьбу з поширенням комунізму в Америці, яка окрім іншого, призвела до початку холодної війни з СРСР.

Дипломатичні місії в обох країнах зосередились на тому, щоби стежити за воєнно-технічним розвитком опонента. Це вилилось у гонку озброєнь, в тому числі ядерних. А також у запеклу конкуренцію у космічній сфері.

Чергове потепління у відносинах двох супердержав сталось уже після смерті Сталіна. Прихід до влади Микити Хрущова ознаменував початок "відлиги" в СРСР, одним із проявів якої стало проведення взаємних виставок досягнень обох країн. На американській виставці в Москві, наприклад, Хрущов вперше скуштував Pepsi.

Однак справді послабити протистояння вдалось уже у 1970-х. Саме у травні 1972 року стався другий в історії візит американського президента в СРСР. Річард Ніксон приїхав у гості уже до Леоніда Брежнєва. А за два роки Союз відвідав його наступник Джеральд Форд. Цей візит привів до підписання Гельсінських угод, які сприяли зниженню міжнародної напруги.

Завітав до Москві і Рональд Рейган, який не тільки вивів США із затяжної економічної кризи 1970-х рр., але й намагався налагодити відносини з СРСР. Влітку 1988 року він взяв участь у переговорах про підписання Договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності, яка послабила напругу між США та СРСР. Вона знову посилилась після вторгнення рядянських військ в Афганістан.

Останнім із американських президентів відвідав Радянський Союз Джордж Буш-старший. Його адміністрація передбачала швидкий розвал СРСР і побоювалась його, тому лідер Америки особисто відвідував не тільки Москву, але й, скажімо, завітав до Києва, де застеріг українців від "самовбивчого націоналізму". Тим не менше, Союз все ж припинив своє існування і Вашингтону довелось встановлювати дипломатичні відносини уже з державами, які виникли на його місці.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які катастрофи десятиліттями приховував СРСР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.