УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Здають сусіди, слідкують у соцмережах – розповідаємо про нові правила життя в окупованому Криму

4 хвилини
58,5 т.
Здають сусіди, слідкують у соцмережах – розповідаємо про нові правила життя в окупованому Криму

Окупанти змушують кримчан співпрацювати із ними. Тиснуть та погрожують проблемами на роботі. Переслідують за проукраїнську позицію.

Відео дня

26 травня підконтрольний Росії "Верховний суд Криму" відхилив апеляцію на продовження арешту журналісту "Крим. Реалії" Владиславу Єсипенку. Його звинувачують у співпраці з українськими спецслужбами. Єсипенко знімав опитування та висвітлював екологічні проблеми, які з’явилися через діяльність "влади" на півострові. Журналіст, який зараз перебуває в Сімферопольському СІЗО, розповів про тортури та знущання. І це не поодинокий випадок.

Розповідаємо, як наразі живеться проукраїнськи налаштованим жителям окупованого Криму.

"Співпраця з українськими спецслужбами"

Писати доноси почали з перших днів окупації. Тоді надавали інформацію про активістів та журналістів, що не скорялися російським загарбникам. Написати "листа" міг колега чи начальник через те, що ти не поділяєш проросійських поглядів.

Тепер ситуація трохи змінилася і сусіди можуть звести на тебе наклеп, якщо ти з ними посварився. 66-річну Галину Довгополу окупанти схопили в листопаді 2019 року. Інкримінували їй так звану держзраду та відправили в тюрму Лефортово. Знайомі кажуть – постраждала через свою позицію та сміливість.

"Галя ніколи не приховувала, що вона проти Росії та окупантів. Вона їм всім все казала в очі. Щоправда, проблеми почалися у 2019-му році, коли з нею по сусідству оселилися росіяни. Постійно то квіти їй витопчуть, то п’яний бешкет влаштують. Вона з ними сварилася як могла і говорила їм все, що могла. Напевно, вони на неї заяву накатали", – каже одна зі знайомих літньої жінки (дані приховані з метою безпеки).

Українську пенсіонерку Галину Довгополу звинувачують у "державній зраді".

У російській тюрмі пані Галину била співкамерниця, а 25 лютого 2020 року стало відомо, що вона зникла, і українська омбудсменка Людмила Денісова просила свою російську колегу Тетяну Москалькову з'ясувати місцеперебування українки. Уже 24 березня 2021 року підконтрольний Росії Севастопольський суд виніс черговий вирок – 12 років ув'язнення "громадянці Д." (а загалом окупанти тричі продовжували запобіжний захід для пенсіонерки у вигляді тримання під вартою). За словами Денісової, йдеться про Галину Довгополу. Одразу ж омбудсменка закликала міжнародні правозахисні організації "застосувати всі можливі інструменти" для визволення українців з російських в'язниць. З того часу місце перебування Галини Довгополої невідомо.

Думай, що говориш і з ким

Російські спецслужби використовують шпигунів у боротьбі з кримськими татарами. Стаття, за якою судять представників кримськотатарського народу, – участь у забороненій у Росії партії Хізб-ут-Тахрір.

Для цього в мечеті та в коло спілкування вводять агентів. На судах вони дають неправдиві свідчення проти людей.

Однією з причин написання доносів є конкуренція за робочі місця. Причиною стало переселення пів мільйона росіян на територію Криму. Жителі півострова скаржаться на те, що новим "землякам" забезпечили пріоритет у влаштуванні дітей у навчальні заклади, отриманні медичної допомоги та працевлаштуванні.

"Вже давно із колегами спілкуюся лише "привіт" та "пока". У нас у колективі здебільшого материкові росіянки, які брешуть начальству, розносять плітки. Так вони видавлюють кримчан. Мою колегу звільнили через "розмови про політику", хоча та "ватниця" (прихильниця Росії. – Ред.)", – каже Анастасія з окупованої Євпаторії.

Соцмережі та тиск

Одним із інструментів пошуку незгодних є соціальні мережі. Активістів шукають за коментарями, лайками та постами у Facebook чи Вконтакті. Небезпечно навіть мати обліковий запис у популярних месенджерах – через прослуховування.

Більш ретельно за українцями в Криму стежать перед значущими святами – це День Незалежності України, день народження Тараса Шевченка, день початку окупації – 26 березня та день депортації кримськотатарського народу.

"У нас стає гіршим зв’язок та інтернет. У ці дні щось відправляти варто з обережністю, бо вирахують і все – без роботи, без грошей. Я в березні вирішила день народження Шевченка відсвяткувати. Наступного дня бачу, а мої знайомі мене обходять стороною, а потім з роботи звільнили і вже навіть прибиральницею не беруть. Карають", – каже Яна з окупованої Алушти.

Владислав Єсипенко розповів, як його катували в тимчасово окупованому Росією Криму співробітники ФСБ.

Кримчани розповідають, що силовики погрожують та тиснуть. Вимагають у людей дані на їхніх друзів, що переїхали з Криму, чи друзів їхніх дітей, які поїхали навчатися в Україну.

"Залякували проблемами на роботі, погіршенням оцінок у моєї дитини. Я просто подзвонила подрузі й розплакалася, бо я не знала, що робити", – розповідає жителька окупованого Сімферополя Анна.

Постійні стеження

Російські окупанти роблять усе, аби ті, хто має проукраїнські погляди, їхали з Криму. Активістам та незгодним відмовляють у роботі, за ними встановлюється постійне зовнішнє спостереження. Страждають їхні діти – їм занижують оцінки в школі, прискіпливо ставляться вчителі.

Родичів та знайомих теж не обходять – викликають у відділки, булять на роботі, дзвонять та погрожують.

Що в підсумку

За даними Кримської правозахисної групи, за 8 років окупації Криму Росія незаконно ув'язнила 170 громадян України.

Станом на 30 травня 2021 року 111 осіб незаконно сидять у російських тюрмах.

74 – переслідуються окупаційною владою за нібито участь у забороненій на території Росії організації Хізб-ут-Тахрір. Шістьох людей незаконно переслідують за причетність до батальйону Номана Челебіджіхана.

П'ятьох – за участь у релігійній організації Свідки Ієгови, а 28 – за неприйняття російської окупації. РФ звинувачує їх в участі у Революції Гідності та закликах до повалення так званого конституційного ладу.

За 8 років були звільнені з місць несвободи 59 громадян України.

За даними організації КримSOS, з початку незаконної окупації Криму на півострові жертвами насильницьких зникнень стали 44 людини. Живими знайшли 19 громадян України, троє були незаконно ув'язнені, а одного вдалося екстрадувати.

Шістьох активістів знайшли мертвими.

Доля ще 15 громадян досі невідома.