Загрози та напади: між Україною і Томосом залишилася лише одна перешкода
Об'єднання церков в Україні підходить до фінального етапу. За різною інформацією, всеукраїнський Собор, який стане майданчиком для юридичного створення помісної церкви, запланований на кінець листопада. Щоправда, окремі сторони як в Україні, так і за її межами всіляко протидіють процесу.
Які є загрози і з чим ідуть сторони на Об'єднавчий Собор — у матеріалі OBOZREVATEL.
Коли буде Собор
Як раніше писав OBOZREVATEL, на Соборі повинні фактично створити церкву — затвердити назву, прийняти статут і проголосувати за Предстоятеля. Нині попередньо сторони узгодили всі, крім єдиної позиції — щодо Глави єдиної помісної церкви.
Читайте: ''Готується захоплення'': коли Україна отримає Томос і що задумала Москва
Поки офіційної дати Собору немає. Але джерела в навколоцерковних колах, а також окремі церковнослужителі називаютьодну дату — 22 листопада. Про це вже заявив колишній прес-секретар предстоятеля УПЦ (МП), протоієрей Георгій Коваленко. Правда, чи встигнуть сторони домовитися до цього терміну — питання відкрите.
В УПЦ КП, навпаки, заперечують будь-які домовленості, які "просочилися" у ЗМІ.
"Дата Собору буде оголошена офіційно. Поки вона офіційно не оголошена — по суті дати немає. Так само, як проект Томосу був давно підготовлений, але документом він стане тільки після офіційного прийняття та поширення", — сказав прес-секретар Київської патріархії архієпископ Євстратій Зоря.
Чому так складно знайти компроміс
Усе впирається у розподіл церковних посад, а також позиції Предстоятеля. Найбільші шанси зайняти місце Глави донедавна мав Патріарх УПЦ КП Філарет. Однак, останні тижні вносять свої корективи. Є ймовірність, що він відмовиться від цієї посади на користь іншого, компроміснішого кандидата. Аналогічно може зробити й Патріарх УАПЦ Макарій.
У ЗМІ з'явилася інформація, що главою може стати вінницький митрополит Симеон (Шостацький). Власні корективи може внести й Константинополь. У навколоцерковних колах, за інформацією OBOZREVATEL, обговорюються і серйозні шанси правлячого єпископа Західної єпархії Української православної церкви у США Данила (Зелінського). Нібито його розглядає і сам Варфоломій.
Серед можливих кандидатур розглядаються також "варяги". Так, у ЗМІ з'явилася інформація, що одним із претендентів є митрополит Гальський Еммануїл. Нині митрополит очолює велику єпархію із центром у Парижі (Франція). Він уже прибув в Україну, з ним зараз обговорюються тонкощі проведення Собору.
Але з огляду на специфіку переговорного процесу, його кандидатура є малоймовірною. Відсутність підтримки серед місцевих архієреїв у закордонних єпископів OBOZREVATEL підтвердило і власне джерело в АП.
Правда, за Предстоятеля ще повинні проголосувати українські архієреї.
Попередньо відомо, що Собор складатиметься із Київського патріархату — це 41 архієрей, 12 із Автокефальної Церкви і архієреїв Московського патріархату (очікується до 10 осіб). Варто зазначити, що загалом у лавах УПЦ МП перебувають 88 діючих священнослужителів такого рангу.
У чому небезпека
У середу, 14 листопада, в Українському домі відбулася зустріч президента Петра Порошенка з представниками тих, які готові перейти на сторону нової церкви. Як повідомили OBOZREVATEL джерела в Адміністрації президента, на зустрічі вони поскаржилися на тиск із боку керівництва УПЦ МП.
Йдеться про погрози позбутися храмів, а також можливості вести богослужіння. Саме тому, за їхніми словами, частина єпархій чекає фактичного створення церкви, щоб пізніше "без зайвих" проблем перейти під її керівництво. Щоправда, скільки архієреїв готові перейти, поки невідомо.
Читайте: В Україні дали старт незалежній церкві: є дві загрози
У цьому контексті не варто забувати і про погрози з боку провокаторів. У четвер вранці, 15 листопада група невідомих кинула пляшки з горючою сумішшю в Андріївську церкву. Також зловмисники напали на священика і бризнули йому в обличчя із газового балончика. Після невдалої спроби підпалу вони зникли з місця злочину.
Крім того, СБУ і правоохоронці вже готуються до провокацій як із боку радикалів, так і з боку співробітників спецслужб Росії. В АП запевняють, що з ними проводиться робота, а УПЦ у свою чергу веде діалог із єпархіями для підготовки єдиної позиції перед об'єднанням.