В Україні дали старт незалежній церкві: є дві загрози
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
В Україні офіційно дали старт створенню єдиної помісної церкви, проте це ще не кінець шляху. Президент Петро Порошенко і Вселенський Патріарх Варфоломій підписали у Стамбулі "Договір про співпрацю між Україною та Константинопольською церквою".
Що це означає і які небезпеки очікують українців на шляху до автокефалії — з'ясовував OBOZREVATEL.
У чому суть зустрічі
Цією угодою Вселенський Патріарх визнає незалежність української церкви і після обрання на Соборі Предстоятеля вручає Томос. Фактично документ створює умови для того, щоб усі процеси були законними і відповідали канонам (правилам) православ'я. Крім того, для покращення комунікації та співпраці у Києві відкривають Представництво Вселенського Патріархату.
Читайте: ''Автокефалія нічого не означає!'' У РПЦ зробили різку заяву через Філарета
Чому підписує президент?
Крім участі церкви, у процесі має бути представлена і держава. Органи влади мають організаційно допомагати об'єднанню, але не заважати. Крім того, на державі лежить функція пошуку компромісу в суспільстві, а також створення юридичних умов для утвердження церкви. Адже після об'єднання треба передати власність, отримати офіційну назву, розподілити єпархії тощо.
Чи може Константинополь давати право на автокефалію Україні?
Згідно з канонами, Константинопольський патріархат має статус Церкви-Матері, тому він може надавати автокефалію.
"Це право — мати автокефальну Церкву, і це бажання, яке було у вас багато років, здійснюється в ці дні", — заявив сам Патріарх Варфоломей.
Читайте: Фальстарт єдиної церкви: що не так із ''сенсацією'' щодо Томосу для України
Як називатиметься Українська православна церква Московського патріархату?
Як раніше пояснив у інтерв'ю OBOZREVATEL Патріарх УПЦ КП Філарет, перехід до автокефальної церкви буде добровільним. Ті, хто не захоче об'єднуватися, зможуть залишитися під Московським патріархатом. На думку Філарета, назва у такої церкви буде "Російська православна". Щоправда, чи зможе парламент ухвалити рішення, поки невідомо.
Що буде далі?
Об'єднавчий Собор в Україні. Представники всіх 3-х церков мають зустрітися і прийняти рішення про фактичне і юридичне створення єдиної помісної церкви. Їм треба визначитися з її назвою, статутом і обрати Предстоятеля. Після цього Глава церкви отримає від Вселенського Патріарха Варфоломія Томос. Саме тоді, згідно із церковними правилами та законами, в Україні буде визнана одна церква.
Коли це станеться?
За словами співрозмовника видання в Адміністрації президента, дата проведення Зборів поки невідома. Але орієнтовно, за найкращого збігу обставин Собор відбудеться в кінці листопада — на початку грудня. Цю інформацію OBOZREVATEL підтвердило і джерело в УПЦ КП.
Дивіться відео на тему
Як відреагували в РПЦ?
У РПЦ висловили переконання, що угода України з Константинополем нібито не дає жодних гарантій, що незалежна церква буде створена. У Раді Федерації Росії ж назвали договір "нонсенсом з точки зору місця і ролі церкви у суспільстві".
Які є загрози?
Перед єдиною помісною церквою стоять два великих виклики.
Чи зможуть церковні діячі прийти до єдиного рішення і завершити процедуру отримання автокефалії? Варто зазначити, каменем спотикання може стати посада Предстоятеля. Наразі найбільш імовірною кандидатурою є Патріарх УПЦ КП Філарет. Але чи знайдуться необхідні голоси — питання відкрите.
Дров у вогонь підкинули і на Банковій. З'явилася інформація, що главою може стати вінницький митрополит Симеон (Шостацький). Його кандидатуру активно обговорюють у навколополітичних колах. Крім того, Симеон на 30 років молодший за Філарета, а також є представником Московського патріархату. З огляду на всю складність у відносинах між церквами, його кандидатура може бути компромісною.
Читайте: За крок від Томосу: які небезпеки чекають на Україну і що буде далі
Важливою проблемою є і вплив Росії. З огляду на фінансові та ідеологічні ресурси РПЦ і РФ, в Україні можуть бути спроби розхитувати ситуацію. У цьому контексті особливу загрозу становлять можливі захоплення храмів і церковного майна. Силовики заявляють про активну профілактичну роботу як з ультраправими, так і з можливими проросійськими елементами. Щоправда, чи буде ця робота успішною, покаже час.