Відео дня
З нового року швидка допомога змінить свою роботу. Інститути, академії стануть доступні для всіх, але є нюанс
За новими правилами бригади швидкої медичної допомоги з 1 січня 2025 року доставлятимуть пацієнтів з інфарктами, інсультами та іншими критичними станами до профільних медичних закладів, а не до найближчої лікарні. Про плюси та мінуси цього рішення розповідає OBOZ.UA.
Кабмін змінив правила транспортування тяжких пацієнтів
Кабінет міністрів України затвердив зміни до Порядку функціонування госпітальних округів та кластерів та встановлення їх кордонів. Згідно з новим документом, з січня 2025 року маршрути транспортування екстреної медичної допомоги будуть узгоджуватися з Міністерством охорони здоров'я України. Що, за задумом чиновників, має сприяти ефективнішому наданню медичних послуг.
"Багато років поспіль існувала практика, коли швидка доставляла пацієнта до найближчої лікарні. Однак не завжди найближча лікарня має у своєму розпорядженні необхідні потужності, фахівців та обладнання. Через це хворий та лікарі втрачали дорогоцінний час – адже такі тяжкі стани, як інсульт, інфаркт чи політравма, вимагають невідкладного медичного втручання. Для вирішення цього питання, зокрема, було створено значну мережу медичних закладів. Затверджені урядом зміни – важливий крок для покращення доступності якісної медичної допомоги для людей", – заявив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко.
За його словами, тепер швидка має везти пацієнтів до чітко визначених медустанов, де є все необхідне для ефективного лікування. Ще один важливий момент – з 2025 року до єдиного медичного простору приєднуються медичні установи, які входять до сфери управління Міністерства охорони здоров'я, заклади вищої медичної освіти, Національної академії медичних наук, Державного управління справами.
"Це означає, що такі відомі медустанови, як, наприклад, Інститут серця чи лікарня "Феофанія", тепер будуть відкриті для всіх", – наголосив Віктор Ляшко.
Жителів сільської місцевості та невеликих міст зміни навряд чи потішать
Для мешканців Києва та інших великих міст це рішення Кабміну, безперечно, благо. Але проблема в тому, що "Феофанія", Інститут Амосова або, наприклад, Центр дитячої кардіології та кардіохірургії є не скрізь.
"Сама ідея правильна. Дійсно, пацієнтів з інфарктом, інсультом, "шумом" (це падіння тиску – наприклад, внаслідок черепно-мозкової травми) бажано негайно везти туди, де є досвідчені фахівці. Але як це все реалізовуватиметься? На жаль, кластерні та надкластерні лікарні на 50% створені лише на папері. У Києві добре: якщо що, швидка із сиренами та мигалками довезе пацієнта куди потрібно. А в регіонах намічаються чималі проблеми", – розповідає OBOZ.UA начальник медичної служби Київської міської клінічної лікарні №10, колишній військовий хірург Данило Михайлов.
За його словами, згідно з новою політикою в галузі охорони здоров'я після появи кластерних та надкластерних лікарень більшість невеликих лікарень будуть закриті – як такі, що не відповідають певним вимогам. Вони, власне, вже зараз закриваються. А везти із сільської місцевості тяжкого пацієнта за десятки кілометрів туди, де є необхідні фахівці, – можна й не довезти.
"У невеликих лікарнях можна хоч якусь проміжну допомогу отримати. Ось, наприклад, Чернігівська область. Надкластерна лікарня у Ніжині обслуговуватиме пацієнтів із населених пунктів, що далі на схід. Візьмемо Бахмач – там 50 км до Ніжина. А Глухів? Це вже 170 км. А який стан машин швидкої допомоги у Глухові, як швидко можна людину довезти? А бензин, зрештою?" – ставить риторичне запитання Данило Михайлов.
Залишається сподіватися, що у Міністерстві охорони здоров'я все передбачили. Адже Україна – це не лише Київ та обласні центри.