Блог | Звичайні розваги сірого повсякдення
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Останній тиждень зими-2019 почався прикольно. В Києві біля Кабміну – мітингують нотаріуси.
В Дніпрі натовп, що зібрався у день чергового завозу поношених сорочок та штанів з Європи, ледь не розніс до біса крамницю секонд-хенд.
Депутати Верховної Ради обговорюють розміри штрафних санкцій за порушення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", більш відомого як "закон про мову".
Штрафні санкції законотворці пропонують накладати на власників різноманітних державних і недержавних установ, відносно яких будуть надходити скарги від небайдужих активістів на адресу новоствореної мовної комісії.
Читайте: Хабарників вже ''беруть оптом''
Ой, тільки не треба верещати. Все нормально. Питання мови завжди піднімається напередодні виборів, а цей рік саме таким і є. Що відбувається після виборів, сподіваюся, всі добре пам’ятають.
Тому, не поспішаємо з коментарями і ставимося до цієї ідеї за стандартним принципом – поживемо, побачимо.
Те, що відбувається, і особливо такі заяви – ніщо інше, як продовження класичної шахової партії, яка розігрується з періодичністю раз у чотири-п’ять років, аби кандидатам у керманичи, що продовжують кататися країною – як від влади, так і від опозиції – було про що поговорити с потенційними виборцями.
Схема стара – така ж сама, як і традиційні, нескінченні перевиборчі балачки про тотальну скупку голосів з боку конкурентів. Про очікувані масовані фальсифікації результатів волевиявлення. Про вибори, які вперше за всі часи незалежності є вирішальними. Про те, хто, де, ким і з ким поруч був за часів злочинної влади.
Плюс, само собою, новий тренд цих перегонів – тикання пальцями у бік конкурента і звинувачування його в усьому, що завгодно, окрім, хіба що, причетності до вбивства Джона Кенеді та принцеси Діани.
Читайте: Менше 5 євро ''за голову''
І ось вони – передбачувані наслідки. На Львівщині правоохоронці затримали 26-річну жіночку, яка "надсилала на телефон одного з кандидатів у президенти України повідомлення з погрозами". Свої дії вона пояснила тим, що підтримує іншого кандидата. От що з людьми передвиборчі батли роблять.
Або як вам таке – в Києві на автозаправці двоє чоловіків посварилася на підставі розбіжності у поглядах на 23 лютого. Один водій наполягав на тому, що це свято, другий стверджував, що ні. От так, слово за слово – і стрілянина у фіналі.
Почитаєш таке і вже зовсім не дивуєшся, що у вітчизняному інформпросторі, у рубриці "Розваги", з’являються ось такі повідомлення – "Шокуючий сценарій кінця світу: люди помруть болісно, а Земля перетвориться на попіл".
Читайте: Ще 9 мільярдів остаточно – тю-тю
Погодьтеся, є в цій новині щось спільне з тими перспективами, які обіцяють нам кандидати у президенти в своїх рекламних роликах у разі свого прольоту на виборах.
Але, судячи за все, суспільство, м’яко кажучи, не зовсім поділяє стурбованість учасників забігу. М’яко кажучи. Воно й зрозуміло – за 25 років, у переважній більшості, наші люди навчилися ставитися до усього, що відбувається навколо, з достатньою долею здорового пофігізму. А новини про неминучу страшну загибель людства або про перспективи перемоги не того кандидата на виборах вони сприймають як чергову розвагу в їх сірому щоденні.
Хоча за баталіями на політичному Олімпі спостерігають, затамувавши подих. Знову ж – чисто по приколу.