Відео дня
Найбільша криза за сприяння Кремля: Румунія на порозі потрясінь, послаблення підтримки України, а також відмови від співпраці з НАТО та ЄС
Конституційний суд Румунії пішов на безпрецедентний крок, скасувавши запланований на 8 грудня другий тур президентських виборів, та схвалив рішення розпочати процес виборів президента з нуля. Хоча спочатку він же затвердив результати першого туру, в якому переміг прихильник російського диктатора Путіна та критик НАТО і допомоги Україні Келін Джорджеску.
Судді ухвалили несподіване рішення, проаналізувавши доповіді спецслужб країни про порушення під час передвиборчої кампанії. Зокрема стверджується, що Румунія стала мішенню для "гібридних дій" із боку Росії. У результаті зібрані матеріали щодо масштабного втручання у виборчу кампанію на користь одного з кандидатів і змінили позицію суду.
Однак таке рішення суду загрожує дестабілізацією Румунії – стратегічного члена НАТО і важливого партнера України, адже країна поринає у процес важких політичних протистоянь.
Про те, що сьогодні відбувається у Румунії та як країна поринає в політичну кризу, – у матеріалі OBOZ.UA.
Проросійський кандидат і спірне рішення
24 листопада в Румунії відбувся перший тур президентських виборів. Аутсайдер перегонів, проросійський кандидат Джорджеску, який вважає російського диктатора Володимира Путіна "справжнім лідером та патріотом", приголомшив румунську громадськість та європейських союзників, ставши переможцем. Ця подія і викликала найбільшу політичну кризу в Румунії від часів падіння комунізму.
Вже через кілька днів Конституційний суд країни зобов'язав ЦВК перерахувати підсумки першого туру, але цей самий суд відхилив своє ж рішення, адже влада Румунії нібито "побоювалася викликати обурення громадськості та підняти авторитет переможця Келіна Джорджеску, який виступає проти традиційного політичного істеблішменту".
Напередодні другого туру Конституційний суд несподівано ухвалив ще більш спірне рішення – повторно провести президентські вибори після звинувачень у втручанні у голосування з-за кордону. Так, передумови для цього ніби й були, але все ж саме такий крок викликав нерозуміння багатьох у Румунії.
Те, що про утиски кричать проросійські ультраправі, було передбачувано. Але, наприклад, це рішення вважає дуже спірним і лідерка правоцентристської партії "Союз порятунку Румунії" Елена Ласконі, яка посіла друге місце в першому турі голосування й активно підтримує Україну. Ласконі розглядає скасування виборів як спробу "старого" істеблішменту, який користується великою недовірою в Румунії – Соціал-демократичної партії (СДП) і правоцентристської Націонал-ліберальної партії (НЛП) – утримати владу, смикаючи за ниточки в судовій системі. Здається, політикиня натякає на те, що чинна влада прагне змінити правила гри в ході процесу через те, що прем'єр-міністр країни Чолаку вибув із боротьби за президентське крісло, хоча йому й пророкували перемогу.
Румунія звинувачує Росію
Результати першого туру анульовані після того, як було розсекречено документи румунської розвідки про роль соцмережі TikTok у просуванні проросійського кандидата. Звіти, опубліковані адміністрацією президента Румунії, свідчать про "масштабне стороннє фінансування кандидата у президенти Келіна Джорджеску". Фінансові потоки підтримки його кампанії через TikTok визнано дев'ятими за масштабністю у світі в період з 13 по 26 листопада, тобто напередодні президентських виборів.
За оцінками румунських експертів, фінансування кампанії проросійського Джорджеску становило понад 50 мільйонів євро, а в деякі періоди перевищувало 3 мільйони євро на день. Проте кандидат не прозвітував про ці витрати на свою президентську кампанію. Як результат, відбулося різке зростання електоральної підтримки Джорджеску з 6% до понад 20% за результатами першого туру президентських виборів.
"Румунія є мішенню для скоординованих агресивних російських гібридних дій, включно з кібератаками, витоками інформації та саботажем", – заявили в Раді національної безпеки Румунії.
В одному з документів, підготовлених Румунською розвідувальною службою (SRI), йдеться, що "кіберзлочинні платформи російського походження" отримали інформацію для входу до виборчої мережі Румунії напередодні першого туру президентських виборів, у якому переміг Джорджеску – раніше другорядний кандидат.
Секретні служби Румунії заявили, що було виявлено понад 85 тисяч кібератак. Їхньою метою було отримати "доступ до даних ІТ-систем, змінити їхню цілісність, змінити зміст, представлений широкому загалу, і зробити інфраструктуру недоступною". У розсекречених документах також докладно описано, як кампанія Джорджеску отримала вигоду від масштабних скоординованих дій у соціальних мережах, які, як виявилося, були пов'язані з іноземними структурами.
Проти України та НАТО
Відтоді як Росія напала на Україну, Румунія допомогла експортувати мільйони тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, проводила навчання українських льотчиків для F-16 та передала Києву батарею ППО Patriot. За словами Джорджеску, у разі його перемоги все це припиниться, і загалом він та закликав до "російської мудрості" під час формування зовнішньої політики.
Румунія, член Європейського Союзу та НАТО, має 650-кілометровий спільний кордон із Україною, розмістила у себе американську систему протиракетної оборони та постійну бойову групу НАТО. Однак, як заявив Джорджеску, ці питання не входять до його пріоритетів, як і співпраця з політико-економічними інституціями Євросоюзу.
"Як я можу погодитися на це? Усі ці речі неможливі", – каже проросійський кандидат у президенти Румунії.
Таким чином, Румунія може опинитися в ізоляції у рамках ЄС та НАТО, а її ключова підтримка України в межах НАТО може зруйнуватися.
З одного боку, якщо Джорджеску все-таки буде схильний вийти з НАТО та реально припинити допомогу Україні, йому це було б важко досягти, оскільки ультраправі не мають більшості у парламенті країни. Але з іншого, за політичної системи Румунії, побудованої за французьким зразком, президент є главою держави, головнокомандувачем збройних сил і відповідальним за зовнішню політику. Тому присутність скептика НАТО на президентській посаді однозначно може створити великі проблеми як для Альянсу, так і для України.
Джорджеску може скопіювати, наприклад, тактику угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана і виступити в ролі прокремлівського тригера в ЄС та НАТО. Таким чином, різкі політичні зміни в Бухаресті можуть підірвати роль Румунії як одного з основних гравців військового альянсу у сфері регіональної безпеки.
Строката, нестійка коаліція
Протистояти ймовірній загрозі у вигляді перемоги проросійського кандидата має румунський парламент. За результатами виборів, які відбулися 1 грудня, чотири провідні проєвропейські партії Румунії – Соціал-демократична партія (PSD), Націонал-ліберальна партія (PNL), "Союз порятунку Румунії" (USR) та "Демократичний союз угорців Румунії" (UDMR) – домовилися створити коаліцію, яка має на меті блокувати прихід до влади правих радикалів.
Однак на сьогодні дуже велике питання – наскільки така коаліція є життєздатною. Та ж Елена Ласконі з "Союзу порятунку Румунії" досить скептично ставиться до старих партій – PSD та PNL, які за останні роки неодноразово були замішані в корупційних скандалах і які все більше втрачають популярність серед румун. Про що і свідчить її заява щодо скасування президентських виборів та фактичного обвинувачення представників соціал-демократів у намаганні "скасувати демократію". Та й власне, між заклятими друзями по минулій коаліції – PSD та PNL – дедалі більше особистих образ та протиріч.
Однак реальна загроза приходу до влади у країні ультраправих, проросійських сил, все ж може виступити тим зв’язувальним тригером, який на певний час зцементує цю строкату коаліцію. Адже сьогодні радикали не лише нав’язали боротьбу за президентське крісло, але й мають третину голосів у парламенті.
Існує загроза тривалої та глибокої політичної нестабільності в Румунії
"Румунія дійсно опинилася в ситуації політичної кризи, яка викликана тим, що, власне, у першому турі відбулися суттєві порушення правил виборчого процесу. Конституційний суд зважив на ті дані, котрі надала йому низка румунських спецслужб, і в результаті навіть було звинувачено Росію в тому, що вона намагалася втрутитися у виборчий процес і насадити свого кандидата. Як наслідок, ми отримали перевернуту шахівницю і Румунія йде на нові президентські вибори, які відбуватимуться, по суті, з нуля. Тобто кандидати знову мають зареєструватися, потім має відбутися голосування за них у першому турі, й вже далі, якщо жоден із кандидатів не набере 50 плюс 1 відсоток голосів, тоді ми перейдемо до другого туру, де тепер теж є повна невизначеність", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
На думку експерта, основна інтрига тут полягає в тому, чи буде зареєстровано знову кандидатом Джорджеску, беручи до уваги, що він порушував правила під час першої спроби. Також до кінця не зрозуміло, хто представлятиме мейнстримні політичні сили – націонал-лібералів та соціал-демократів, тому що в попередній версії виборів від соціал-демократів брав участь чинний прем'єр-міністр Чолаку, від націонал-лібералів – експрем'єр-міністр Чуке, але коли вони програли в першому турі, то обидва оголосили, що знімаються із посад керівників своїх політичних сил, подають у відставку з цих посад. То ж тепер не зрозуміло, чи будуть їх знову висувати, чи їхні політичні сили будуть думати про інших кандидатів.
Є проблемна ситуація і в проукраїнської політикині Елени Ласконі, яка за першою версією виборів проходила до другого туру, але з незначною перевагою, а зараз їй знову доведеться виборювати це місце і невідомо, чи вдасться це. Тому що якби вибори відбувалися 8 грудня, то Елена Ласконі мала б підтримку всіх проєвропейських політичних сил, а зараз вже очевидно, що відбуться зміни, тому в неї ситуація не така райдужна, як здавалося напередодні другого туру.
Чи можливі політичні потрясіння у Румунії? На думку Сергія Герасимчука, це досить реальний сценарій. Якщо Келіна Джорджеску спробують зняти із виборів через зафіксовані порушення, то вже на цьому етапі можна чекати на протести із боку його прихильників. Окрім цього, маємо ще двох проросійських кандидатів – часту гостю російського посольства, яку на попередніх виборах зняли з реєстрації, Діану Шошоаке і лідера ультраправої партії AUR Георга Сіміона. Очевидно, що на цих виборах вони теж можуть спробувати знову балотуватися і, можливо, цього разу будуть ще більш радикальними. Зрештою, є прихильники Ласконі, які побудували теорію, що її зняли навмисно з перших виборів через те, що чинний прем’єр-міністр Чолаку хотів потрапити до другого туру, бо знав, що він там 100% виграє. Тому ситуація дійсно нестабільна.
"Шанси на перемогу Джорджеску лишаються все ж таки низькими через те, що політична система Румунії фактично спрямувала всі свої зусилля для того, щоб не допустити цієї перемоги. Але якщо таку гіпотезу допустити, то теж слід пам'ятати, що не буде ситуації "все пропало", бо Румунія лишається все ж таки парламентсько-президентською республікою, де президент не є всесильною фігурою, хоча й має суттєві повноваження у сфері зовнішньої політики, фактично визначає і у сфері політики оборони, але й уряд теж грає свою роль.
Так, Джорджеску, ставши президентом, дійсно може порушувати питання про вихід з Альянсу та з ЄС, про відновлення тісних зв'язків з Росією і Китаєм. Але говорити про те, що цей розворот він здійснить лише своїми силами, лише своїми президентськими повноваженнями, було би перебільшенням. А ось шанси на те, що Румунія ризикує потрапити у тривалу політичну яму нестабільності, як, наприклад, Болгарія, де за останні три роки шість разів відбулись парламентські вибори і де знову не можуть сформувати коаліцію, дуже високі. Це, звичайно, позначиться на відносинах країни з ЄС і НАТО і на продовженні співпраці з Україною", – зазначив Сергій Герасимчук.