Венедіктова на зустрічі з НСЖУ відзвітувала про справу щодо вбивства черкаського журналіста Комарова

Серед резонансних злочинів, які на пріоритетному контролі в Офісі генерального прокурора, – справи щодо вбивства журналістів. З ініціативи генпрокурорки Ірини Венедіктової було заслухано звіт про стан розслідування справи про вбивство Вадима Комарова.

Зустріч ОГПУ з представниками Національної спілки журналістів України відбулася у четвер, 10 червня. Про це повідомив глава НСЖУ Сергій Томіленко в Facebook.

Зокрема, генеральна прокурорка України Венедіктова акцентувала на необхідності створення платформи співпраці з розслідування злочинів проти журналістів, у межах якої будуть діяти робочі групи, де постійно буде заслуховуватися стан розслідування справ про перешкоджання прав журналістів.

З ініціативи генпрокурорки сьогодні відбувся звіт про стан розслідування вбивства журналіста Комарова, який був убитий у Черкасах два роки тому. Незважаючи на всі зусилля правоохоронців, на сьогоднішні не встановлено ні підозрюваного, ні замовника вбивства.

Голова НСЖУ Томіленко під час заходу в Офісі генпрокурора зазначив, що чи не вперше справи, що стосуються безпеки регіональних журналістів, ставляться на контроль Генпрокуратури. Сергій Томіленко нагадав, що справа щодо журналіста Вадима Комарова – останнє вбивство працівника ЗМІ в Україні і 20 червня пройде два роки з дня смерті журналіста.

Керівник Черкаської прокуратури Олександр Воронін відзвітував, що вбивство черкаського журналіста Комарова (напад стався 4 травня 2019 року, а помер журналіст вналідок отриманих травм 20 червня того ж року в лікарні) стало для нього одним із пріоритетних після призначення на посаду.

"Це кримінальне провадження мною особисто заслуховувалося 6 разів. Робота була проведена велика, ми співпрацюємо з ГУНП. Було проведено більше 1700 допитів, проведено 25 експертиз (складні, зокрема, судово-медичні, молекулярні, комплексні тощо), проведено більше 200 негласних слідчо розшукових дій. У день злочину було встановлено рух самого потерпілого. Ми відпрацювали більше 1000 телефонних дзвінків. Напевно перша і основна причина, що не дає нам результатів по розслідуванню цього кримінального провадження – це, на жаль, позиція потерпілих, родичів Комарова. Коли ми вже через декілька днів прийшли з ухвалою суду на обшук, виявилося, що всі матеріали і робочі записи пана Комарова в комп’ютері були знищені. Знайти матеріали, з якими б працював журналіст у переддень нападу, не вдалося. У вилученій техніці знайшли більше 42 тисяч файлів, але це здебільшого особисті файли, а от блокноту, робочих записів не знайшли", – повідомив Воронін.

Процесуальна керівниця у справі Комарова, заступниця начальника відділу Черкаської облпрокуратури Вікторія Дідич повідомила, що після нападу на Вадима Комарова було вилучено по ходу його маршруту 44 відеозаписи камер спостереження, на 17-ти з яких, ймовірно, був зафіксований злочинець. Особа, що йшла за Комаровим, палила цигарки, тож були вилучені недопалки по маршруту для визначення генетичних ознак. Був складений фотопортрет ймовірного злочинця та психологічний портрет злочинця, проведено 25 експертиз, проте деякі можна було проводити лише в Києві, що уповільнювало роботу експертиз.

Аналіз мобільних з’єднань по маршруту журналіста і можливого злочинця дав змогу виділити з’єднання, які діяли на території правопорушення саме в той день та не діяли в інші дні. Всі абоненти було встановлено, а це більше сотні абонентів. Серед цієї маси було виділено 33 особи чоловічої статі, що підпадали під опис імовірних злочинців. У вказаних осіб було відібрано біологічні зв’язки, але результатів це не дало.

Водночас Дідич також вказала на перешкоджання рідних осіб Комарова. Адже слідчі хотіли з’ясувати, яку саме публікацію анонсував журналіст 3 травня 2019 року, за день до нападу на нього. Та родина потерпілого знищила всі дані, мотивуючи тим, що вони не хотіли, щоб їх особисті дані розповсюджувалися в органах досудового розслідування. У підсумку серед версій і мотивів прокуратура відкинула злочин з метою заволодіння майном, відкинула злочин на ґрунті раптової неприязні, але лишила мотив – злочин з метою помсти за професійну діяльність. У контексті цього допитано понад 60 чиновників Черкаської міськради.

Загалом курує справу Комарова в черкаській прокуратурі перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратурі Остап Сидор, а в ГПУ – заступник начальника департаменту офісу генпрокуратури Олег Пелепюк.

Заступник генерального прокурора Ігор Мустеца під час зустрічі зауважив, що нині у прокуратурі виокремлено 8 найбільш актуальних справ по злочинах проти журналістів, за якими будуть проведені окремі заслуховування. Також він висловив готовність за пропозиціями НСЖУ збільшити кількість кейсів злочинів проти працівників ЗМІ для звітування на найвищому рівні.

Венедіктова наголосила на необхідності інформування громадськості про перебіг подібних резонансних справ, сказавши, що немає сенсу нічого замовчувати. Крім того, в планах також підписання меморандуму про взаємодію і співробітництво між ЗМІ та органами прокуратури та проведення спільних навчальних заходів із роботі прокурорів, щоб поліпшити рівень взаємодії і щоб журналісти мали повний доступ до правосуддя. Крім того, до важливих резонансних справ готові будуть залучати представників органів досудового розслідування, а це і СБУ, і МВС тощо.

"Ми зараз дійсно хочемо змінити свідомість прокуратури, щоб бути відкритими до ЗМІ і щоб всі розуміли важливість нашої роботи, – зазначила Венедіктова. – Взагалі хочемо, щоб ми були в одному правовому полі – Нацполіція, прокуратура і суди. І щоб доступ до правосуддя був у всіх однаковий".

Публічно і акцентовано прогрес у справах щодо розслідування злочинів проти журналістів має висвітлюватися шляхом регулярних публічних звітів прокурорів та представників Нацполіції та МВС. Бо це може стримувати прояви нових атак на журналістів, вважає голова НСЖУ Томіленко.

Участь в спеціальній нараді в Офісі генпрокурора, окрім керівництва центральної та черкаської прокуратури, взяли також перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, професор, президент Академії української преси Валерій Іванов, керівник міжнародних проектів НСЖУ Микита Головченко та відповідальний редактор інтернет-видання "Прочерк" (Черкаси) Назарій Вівчарик.

Ініціативою оперативно провести звіт щодо стану розслідування убивства журналіста Комарова генеральна прокурорка відреагувала на коментарі голови НСЖУ Томіленка під час ток-шоу "Право на владу" (студія 1+1) минулого тижня. Телевізійний ефір ток-шоу було спеціально присвячено зусиллям в розслідуванні вбивств українських журналістів – Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета і Олеся Бузини.

Як писав OBOZREVATEL, раніше Томіленко закликав звільнити 84 заарештованих журналістів і заявив про солідарність НСЖУ з ними. Йдеться про громадян України, Білорусі, Росії, Азербайджану та інших пострадянських країн.