У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – "Cool Games"

6 хвилин
21,5 т.
У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – 'Cool Games'

Фінал найспортивнішої шкільної події року - "Cool Games" пройшов 16-20 листопада у Львові на території комплексу Emily Resort. За призові місця у фінальному раунді всеукраїнського культурно-оздоровчого заходу боролися команди з 8 областей.

Відео дня

Ці змагання стали унікальними – вони проводилися серед дітей захисників України. У фіналі за першість боролися 250 учнів з усіх регіонів України, які перемогли у відбіркових етапах у своїх містах та областях.

Зазвичай загальна кількість учасників Cool Games з урахуванням початкових стадій – близько 100 тисяч учнів. Цього року через війну, звісно, їх було менше, та все одно – це тисячі дітей.

У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – ''Cool Games''
У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – ''Cool Games''

Окрім спортивних змагань, цьогоріч на Cool Games була багата культурна програма. Це і урок фізкультури від військових, і уроки хімії від зірки тік-тока і викладача "Атмосферної школи" Гліба Ріпича, і мистецький воркшоп від Діани де Навасель де Кубертен – праправнучки засновника сучасного олімпійського руху барона П‘єра де Кубертена.

У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – ''Cool Games''
У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – ''Cool Games''

Кожен учасник Cool Games має свою унікальну історію. Проте кожна історія має спільний знаменник – боротьба заради перемоги.

У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – ''Cool Games''
У Львові пройшов гранд-фінал найспортивнішої шкільної події року – ''Cool Games''

Навчатися попри розбомблені школи

Чернігівчанка Наталія Дудко та всі її однокласники мусили перейти до іншого навчального закладу, тому що їхній розгромила російська армія.

"Я навчалася у школі №18, але її, на жаль, розбомбили, зруйнували повністю. І мені довелося перейти в 13-ту. Проте і в цю школу ми не маємо можливості ходити, оскільки вона теж розбита: в ній немає вікон. Тому ми на дистанційному навчанні зараз", - розповідає Наталія.

Учениця згадує, що було дуже боляче бачити на місці рідної школи самі руїни.

"Ми ходили туди фотографуватися для альбому. Це було важко. Оглянули приміщення нашого класу - у ньому вибиті вікна. А от початкова школа та нова - зруйновані повністю".

Після бомбардування Чернігова, родині Наталії довелося переїздити з місця на місце, тікаючи від російських снарядів. Спершу подалися в село до бабусі на Чернігівщині, потім у Київ, а потім і за кордон. Але врешті повернулися до рідної країни.

Уроки - тривога - підвал

Через постійні обстріли українські діти змушені багато часу ховатися в бомбосховищах.

"Зараз наше життя проходить у підвалі, з вибухами. Коли було тихіше, я долучалася до волонтерства, допомагала плести маскувальні сітки. А так у нас зараз уроки, тривога, підвал. Батьки мене відпустили на змагання, аби я трохи відірвалася, відпочила від постійних гучних звуків, щоб додати кольорів сірим будням", – поділилася Діана Лузан, учениця 10 класу Придніпровського ліцею, що в нікопольській громаді.

Під час Cool Games команда з Нікопольщини через Діану де Навасель де Кубертен звернулася до європейців: допоможіть врятувати Нікополь, #SaveNikopol, який вже багато місяців є мішенню російської артилерії, який щогодини обстрілюють з "Градів", заганяючи дітей і дорослих у підвали, нищачи чудове українське місто і навколишні села.

"Під час підготовки до Cool Games досить часто були тривоги, і доводилося тікати в підвал, - розповідає учень 11-го класу Чернігівського ліцею №32 Станіслав Кропивний. - Та не зважаючи на це, я активно тренувався, тому що такі командні ігри - це дуже цікаво: вони завжди заохочують, це спілкування з людьми, розуміння одне одного".

"Коли виїжджали на змагання, то в нашому місті розпочався ракетний обстріл, - каже Владислав Авраменко з Донецької області, школа №3. - На щастя, батьки все одно нас відпустили, тому що розуміють, як важливо інколи змінити картинку, відволіктися. Мої батьки мене завжди підтримують і дають надію на краще майбутнє".

Попри війну, освіта дітей має продовжуватися, і вона триває в тих умовах, які склалися. Навчальні заклади мають укриття, а навчання проводять як у класах, так і онлайн.

“Наразі країна переживає тяжкі часи, і особливо тяжко переносять тривоги і загалом війну - наші діти, адже вони перебувають в неврівноваженому психічному стані, - коментує ситуацію Тетяна Гаврилюк - заступник директора з виховної роботи ліцею міста Хмельницький. - Тому ми дуже раді, що відбуваються такі ігри, як Cool Games. Це дає можливість учням відпочити, відволіктися, порухатися, поспілкуватися з дітками з інших областей".

Рідні на фронті

Сотні тисяч дітей зараз чекають на повернення з війни когось із рідних. У когось країну боронить батько чи мати, у когось - брат або дядько.

“У мене тато військовий. Зараз він перебуває на реабілітації, тому що в нього проблеми з ногою, - говорить Марія Бардук із 3-ї школи міста Южного Одеської області. - Дуже переживав за нас, коли ми поїхали на Cool Games, тому що час зараз нелегкий. Але, звісно підтримував та бажав удачі".

“А моя мама служила 21 рік в армії, вона була телеграфісткою, - каже Ангеліна Сергієнко, яка теж з Одещини. - В мами дуже багато грамот, медалей. Їй надзвичайно подобалося працювати, віддавалась цій роботі повністю. Але наразі мама вже на пенсії".

“Мій дядько зараз воює на Сході України, - розповідає Вікторія Блажієвська з Борщева Тернопільської області. - Він майже не має можливості виходити на зв'язок. Але говорить, що дуже важко там... Коли дізнався, що я їду на змагання, побажав перемоги. І я йому побажала того ж самого у відповідь".

“Моя мама працює на електростанції, а батько - на металургійному заводі. Мама спеціалізується на подачі та вимкненні електрики, і коли почалась війна, вони активно допомагали, - говорить Інга Шумко з 9-ї школи Ужгорода. - Крім того, ми всією родиною їздили по дитячих будинках і різних притулках, усіляко допомагали тим, хто цього потребує. Ми дуже перейнялися цією війною, приймали до себе наших друзів, які стали переселенцями. Війна дуже сильно нас усіх згуртувала - і рідних, і нерідних. Є нові реалії, до них потрібно підлаштовуватися".

Та попри надзвичайно складні умови, коли рідні та батьки українських дітей воюють і значна частина волонтерить, все ж таки діти дуже раділи змаганням.

“Безумовно, діти переживають. По них це видно, - каже Ярослав Нечай, учитель з Тернопільській області. - Наші учні за цей час стали набагато серйознішими, пропали пустощі. Вони знають і розуміють, в якій ситуації живе зараз держава. Вони не ставлять якихось своїх персональних вимог. Вони дуже раді, що мають можливість займатися. Cool Games - гра надзвичайно цікава, змістовна, виховує дітей не тільки фізично, а й розвиває спритність, активність і колективізм. Навчає не тільки бігати, але й думати".

Президент Української федерації учнівського спорту Роман Греба: “Приємно, що про наші українські Cool Games знають за кордоном. Підтримати дітей у Львові, зокрема, приїхала пра-правнучка П’єра де Кубертена - Діана де Навасель де Кубертен. Вона, без перебільшення, була вражена, наскільки сміливі наші діти, наскільки вмотивовані, і наскільки тут всі об’єднані - адже попри змагальну конкуренцію учні з різних команд підтримують один одного".

“Скажу чесно: провести цього року Cool Games було надзвичайно важко. Але усі разом ми це зробили, - говорить голова Комітету фізичної культури і спорту МОН України Вадим Стеценко. - Я вдячний Міністерству освіти і науки за потужну підтримку, вдячний нашим дітям, які тренувалися буквально у підвалах, під час повітряних тривог, вдячний батькам, які відпустили дітей на змагання, вдячний оргкомітету, який взяв на себе таку відповідальність. Cool Games-2022 відбулися на найвищому рівні. Ми знову показали, завдяки чому цей унікальний культурно-спортивний формат, винайдений в Україні, здобув міжнародне визнання - тож, думаю, треті Міжнародні Круті Ігри не за горами".