Ціна життя на війні: керівник групи медичної евакуації ПЦУ розповів про складнощі порятунку поранених

На війні все має свою ціну, і навіть врятовані життя. Стабілізувати, довезти, врятувати – ключова місія волонтерів, медиків і парамедиків, котрі роблять надзусилля, щоб доставити поранених захисників та цивільних до стабілізаційних пунктів чи лікарень.

Евакуація - це теж війна: війна ресурсів, ризик, небезпека та люди. Люди, яких евакуюють, люди, які попри загрозу повертаються, щоб врятувати своїх. Вороги вираховують маршрути, якими вивозять поранених, і обстрілюють їх. Тож небезпека чатує ледь не на кожному метрі. А ще є економічна складова евакуації. Щоб врятувати людей із зон, які знаходяться під прицільним вогнем ворога, потрібні еваки на базі "швидких" чи мегаеваки на базі звичайних міських автобусів.

Еваки - таку назву отримав транспорт, яким доставляють поранених на стабілізаційні пункти чи до лікарень.

Спеціальні реанімобілі дістати непросто. Тож для забезпечення найбільш ефективного транспортування поранених використовують звичайні "швидкі", які передають волонтери чи благодійники. Їх перетворюють на еваки для чотирьох осіб - двох сидячих та двох лежачих. Більшу ефективність показали автобуси, які переобладнують під мегаеваки. Там встановлюється спеціальне обладнання, яке дає змогу підтримувати життя, допоки поранених не передадуть в руки лікарям для надання фахової допомоги.

Отже, на війні перемагає системність, і, на жаль, ресурси: гроші, пальне, транспорт. Та це не все.

Роман Холодов, волонтер, керівник групи медичної евакуації ПЦУ розповідає: "Щоб евакуювати одного пораненого, в середньому потрібно 400 грн. Близько 20% цих коштів іде на ремонт еваків, покупку запчастин, а також мінімальну оплату водіям та медикам, які є евакуаційною бригадою. Інших 80% - це витрати на пальне, яке надзвичайно цінне, оскільки дає змогу бути мобільними та не зупинятися в порятунку. А ще - це найбільша стаття витрат, яка стабільно має бути закритою, а не поповнюватися час від часу. Тому що на евакуацію ми маємо виїжджати регулярно, а не коли назбираємо кошти, щоб заправитися. На жаль, лише поодинокі компанії надають системну допомогу, на яку ми можемо покладатись. Для розуміння, щомісяця ми долаємо тисячі кілометрів, а це означає, що потрібно тисячі, а іноді й десятки тисяч літрів пального".

"Останнім часом бізнес почав мірятися сотнями мільйонів чи мільярдів наданої допомоги. Беззаперечно, це дуже потрібно, але краще, приміром, кожні 400 млн грн розбити на 40-50 окремих адресних проєктів. Завдяки цьому допомога зможе швидше потрапляти до конкретної евакуаційної місії чи військового підрозділу. Можливо, з точки зору PR це звучатиме не так вагомо, але для волонтерів та Сил оборони буде значною, швидкою, і, головне, адресною підтримкою", - зазначив керівник групи медичної евакуації ПЦУ.

І додав, що кожна евакуація поранених за рівнем складності та відповідальності нагадує спецоперацію. І підтримка партнерів у здійсненні таких місій має велике значення.

Ворог не припиняє агресії. А отже потреба в евакуації поранених залишається стабільно високою, і необхідність системної та адресної підтримки таких місій також.

"Загалом за два роки повномасштабної війни WOG передав на заправку евакуаційних місій понад 667 000 літрів пального, та системно підтримує до 10 різних спеціалізованих фондів та волонтерських евакуаційних ініціатив одночасно. Якщо взяти в розрахунок математику Романа Холодова, кожен може порахувати кількість евакуаційних рейсів, які забезпечив WOG пальним, а також скільки десятків тисяч поранених вдалося вчасно евакуювати", - наголошує Геннадій Карлінський, директор з маркетингу мережі АЗК WOG.