УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Віталій Портников
Віталій Портников
Журналіст, публіцист

Блог | Цинічний візит Шольца до Києва

Цинічний візит Шольца до Києва

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше прибув до української столиці з 2022 року, коли він відвідував Київ разом з іншими керівниками європейських країн.

Відео дня

Цей візит вважають важливим насамперед тому, що демонструє готовність Німеччини надалі допомагати Україні. І Шольц оголосив про виділення чергового пакета такої допомоги, пише Віталій Портников для espreso.tv.

Спостерігачі намагаються зрозуміти, про що ж федеральний канцлер конфіденційно розмовляв з Володимиром Зеленським після своєї недавньої розмови із Путіним. І вважають, що Шольцу буде цікаво дізнатися, на які ж поступки буде готовий піти Київ, якщо перемовини про закінчення російсько-української війни все ж таки відбудуться. 

Але я погоджуюся із тими німецькими журналістами, які вважають цей приїзд Олафа Шольца до Києва цинічним, таким, який не має до реалій російсько-української війни жодного відношення. Канцлер вже перебуває у режимі передвиборчої боротьби після розвалу власної коаліції та власного висунення соціал-демократами на посаду очільника німецького уряду. І великих перспектив стати цим очільником уряду у нього немає. 

Зараз найбільш очевидним кандидатом на посаду канцлера Німеччини після дострокових виборів до Бундестагу вважається лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц, який якраз і наполягає на тому, щоб Україна отримала ракети Taurus. Ракети, які, як відомо, категорично відмовляється надати Шольц. 

Шольц звинувачує Мерца в тому, що той може сприяти небезпечній ескалації у стосунках із ядерною державою. А Мерц підкреслює, що такий страх в політичній генетиці соціал-демократів, яких очолює Шольц. І в цій ситуації федеральному канцлеру просто необхідно прибути до української столиці, щоб продемонструвати дві речі. Перше — те, що Україна залишається важливим пріоритетом його зовнішньої політики й допомога Україні є пріоритетом його уряду. А друге — що саме він, а не Мерц, розуміє, як допомагати Україні правильно, так, щоб не викликати серйозної ескалації у стосунках між Німеччиною і Росією. 

Так що про якісь реальні зрушення щодо постачання Taurus до української армії після цього візиту не варто їй думати. Ба більше: Шольц якраз і прибув до Києва, щоб ці Taurus Україна не отримала. Бо якщо уявити собі, що його партія переможе на дострокових парламентських виборах, і що він знову стане федеральним канцлером, то буде дотримуватися політичної лінії, яка і визначала його ставлення до російсько-української війни з перших місяців після того, як Володимир Путін ухвалив рішення про великий напад на нашу країну. 

Тож Олаф Шольц просто використав цю поїздку і свій діалог із президентом України Володимиром Зеленським для власних внутрішньополітичних цілей, які не стосуються російсько-української війни. І варто нагадати, що він вже не перший західний політик, який саме так ставиться до приїздів в Україну і зустрічей з українським президентом. 

Варто нагадати, як використав зустріч із Зеленським прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який прибув до Києва в перші ж дні свого головування у Європейському Союзі. Можна сказати, під фанфари... Але не встигли в Києві та у європейських столицях порадіти конструктивності Орбана — людини, яка очолює тепер на певний термін Європейський Союз, як угорський прем'єр вибрався до російської столиці для перемовин із Володимиром Путіним. І можна сказати, що розмова із Зеленським з погляду Орбана легітимізувала його поїздку до Москви й перемовини з тим, з ким він насправді бажав розмовляти.

Шольц діє, можна сказати, у зворотному напрямку. Він спочатку зруйнував дипломатичну ізоляцію Путіна на заході та став першим західним лідером за багато років, який поговорив із Путіним ще до того, як до цієї очевидно принизливої процедури може вдатися новообраний американський президент Дональд Трамп. А тепер своїми перемовинами із Володимиром Зеленським ніби легітимізує власну розмову із Путіним. Хоча абсолютно очевидно, що під час цієї розмови Шольц нічого не добився від російського президента, хіба що вислухав його умови щодо закінчення російсько-української війни, які нічим не відрізняються від тих ультимативних умов, які російський очільник висував Україні ще на початку 2022 року. 

І що цікаво в цій розмові, так, можливо, це те, що Шольцу просто першим вдалося почути те, що згодом почує від російського президента, якщо, звичайно, розмова між ними відбудеться, новий президент Сполучених Штатів. Але після того, як Олаф Шольц відвідав Київ і порозмовляв із Володимиром Зеленським, може здаватися, що у його рішенні знову розмовляти із Володимиром Путіним немає нічого драматичного. Це просто частина зусиль, які мають призвести до призупинення російсько-української війни. Так би мовити, в новому тренді, який визначився на Заході після того, як стало відомо про перемогу Дональда Трампа на виборах президента Сполучених Штатів. 

Однак насправді новим трендом після перемоги Дональда Трампа на виборах президента Сполучених Штатів має бути усвідомлення європейцями того, як вони зможуть протистояти діям, які новий американський президент може здійснити з метою домовитися з Володимиром Путіним коштом України та коштом європейської безпеки як такої. Наскільки країни Європейського Союзу зможуть допомагати Україні в разі, якщо американської допомоги більше не буде, а Трамп буде тяжіти до принизливих компромісів у своїх стосунках із Володимиром Путіним.

І тут мова буде йти зовсім не тільки про фінансову допомогу в абсолютних числах. Тут, зрозуміло, Німеччина може докласти багатьох зусиль, враховуючи її власний економічний потенціал. Тут мова має йти насамперед про зброю, яку можуть відмовитися постачати Україні нові представники американської адміністрації. І в цій ситуації, що б там не думав федеральний канцлер, без Taurus не обійтися. Саме тому для України було б краще, щоб новий німецький уряд очолив Фрідріх Мерц, а зовсім не Олаф Шольц.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...