В Україні заговорили про скасування локдауну через зниження COVID-статистики: чи є привід і чого чекати

В Україні заговорили про скасування локдауну через зниження COVID-статистики: чи є привід і чого чекати

В Україні вже з п'ятниці, 8 січня, планується введення локдауну. Однак, за офіційними даними, епідемія коронавірусу нібито йде на спад. З огляду на це ЗМІ запідозрили, що жорсткий карантин може бути скасований або ж пом'якшений. Такі новини вже викликали ажіотаж у мережі, хоча ще зовсім недавно в Міністерстві охорони здоров'я запевняли, що відмовлятися від запланованих раніше обмежень не будуть.

Чи скасують локдаун і що українців чекає далі – розбирався OBOZREVATEL.

Локдаун. Є три сценарії?

Зниження статистики щодо захворілих в Україні спостерігається приблизно з 28 листопада, коли було встановлено останній негативний рекорд у 16 тис. 294 хворих.

Розвиток епідемії коронавірусу в Україні
Відео дня
Добовий приріст хворих понижується

Поступове зменшення кількості аж до цього часу зумовило чутки про можливе скасування запланованого локдану, але їх щоразу заперечували очільники Міністерства охорони здоров’я. Мовляв, незважаючи на суттєве зменшення кількості хворих, про жодне скасування жорсткого карантину не може йтися.

Проте за останні чотири дні офіційно кількість хворих на коронавірус зменшилась аж до 4,1 тис. Такі показники в Україні були ще наприкінці вересня.

В Україні ЗМІ та інші джерела в соцмережах уже заговорили про три варіанти розвитку ситуації з локдауном, які нібито розглядають в Офісі президента:

  1. Повністю скасувати локдаун або перенести його запровадження;

  2. Поетапно зняти деякі обмеження перед локдауном і під час його дії;

  3. Замінити локдаун на карантин вихідного дня.

В Україні з 8 січня 2021 року посилять карантин

Проте головний лікар Українського центру контролю і моніторингу захворювань МОЗ Роман Родина в коментарі OBOZREVATEL запевнив: заплановане на 8 січня посилення карантину в Україні скасовувати ніхто не збирається.

За його словами, основне навантаження чекає країну вже в кінці січня – на початку лютого, коли кількість хворих, ймовірно, стрімко зросте. Він зазначив, що під час локдауну Кабінет міністрів може тільки внести певні уточнення щодо роботи окремих видів об'єктів.

"Не було ще жодного року, коли б у період новорічних свят захворюваність на ГРВІ та грип була високою і перевищувала епідеміологічний поріг. Оскільки COVID-19 належить до гострих респіраторних захворювань, він не є винятком. Люди справді менше звертаються, менше хворіють, діти на канікулах.

Щороку в кінці січня – на початку лютого спостерігався пік із захворюваності на ГРВІ та грип. Щоб стримати й запобігти йому – із 8 січня заплановано локдаун. Його не скасують, він уже затверджений постановою. Можливо, будуть певні уточнення щодо роботи окремих видів об’єктів, цього тижня це питання з'ясують. Рішення ухвалить Кабінет міністрів", – розповів Родина.

Він наголосив, що мета посилення карантину – максимально стримати зростання захворюваності на коронавірус і підготувати систему охорони здоров'я до наступної хвилі.

"У нас є 77% ліжок, забезпечені киснем, плануємо дійти до 80%. Деякі країни Заходу знову підсилюють введений раніше карантин тому, що цифри щодо хворих у них пішли вгору через недотримання карантину на Різдво, 25 грудня", – зазначив чиновник.

Українці перестали звертатися до лікарів?

За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, нинішнє зниження показників захворюваності пов'язано з періодом новорічних свят, коли зазвичай люди уникають звернень по медичну допомогу.

Цю тезу OBOZREVATEL підтвердили медики однієї із бригад столичної невідкладної допомоги. Мовляв, викликів справді значно менше. Якщо в жовтні-листопаді очікування на приїзд швидкої займало 3-4 години, то тепер бригада приїжджає за 40 хвилин, максимум за годину.

"Немає черг і на госпіталізацію, чула, що багато лікарняних ліжок у Києві вільні, навіть ті, що мають кисневу терапію. От що буде після свят – не знаю", – сказала медикиня.

У приватних лабораторіях Києва ПЛР-тест на наявність коронавірусу роблять уже не 24 години, як раніше, а 12-14. Один із лаборантів зізнався OBOZREVATEL, що черги зменшилися за 2-3 тижні до Нового року, а в останні дні грудня їх не було зовсім. За його словами, нині завантаженість майже на нулі.

"У період свят менше людей звертаються до лікарів. Це видно за цифрами. У грудні кількість госпіталізованих була під 3 тис., а зараз – 1-1,2 тис. Менше звертаються – менше виявляють. Безумовно, недотримання протиепідеміологічних заходів, яке ми бачили на вихідні, спричинить сплеск захворюваності. Побачимо, наскільки він буде великим. Ще раз нагадую: навіть якщо перебуваєте надворі, де ймовірність зараження справді менша, але є скупченість – обов’язково потрібно носити маску. Обов’язково", – нагадав Родина.

Розслаблятися зарано

Відома інфекціоністка Ольга Голубовська і головний анестезіолог Сергій Дубров раніше зазначили OBOZREVATEL, що під час типової картини вияву інфекції хворі справді не йдуть робити ПЛР-тестування.

Мовляв, для госпіталізації пацієнта лабораторного підтвердження не потрібно. За наявності типових клінічних ознак, звичайної пневмонії, контакту із хворим усі вже знають, що це. Та й самі хворі не поспішають робити ПЛР-тест, як це було хоча б восени минулого року.

Ольга Голубовська не вірить офіційній статистиці

"Не дивлюся на офіційні цифри щодо хворих, бо вони абсолютно не відповідають реальності. У такому масштабному захворюванні, щоб мати плюс-мінус правильну статистику, треба тестувати величезну кількість людей. Не бачу в цьому великого сенсу. Тим більше, у 30% чи навіть у 40% випадків результат може бути помилково негативним", – говорила Голубовська.

За словами президента Асоціації анестезіологів України, професора та головного спеціаліста МОЗ за фахом "Анестезіологія" Сергія Дуброва, черг на тести в державних лабораторіях немає ніде. Люди отримують готовий результат за день-два. Однак розслаблятися не варто, бо коронавірус аж ніяк не зменшив свою агресивність, і про це каже вік госпіталізованих до лікарень.

"Якщо у вересні на госпіталізації були пацієнти 70+, то зараз багато пацієнтів 29 років, 35, 44-46 з тяжким і критичним перебігом, і на ШВЛ зокрема. Молоді більше, ніж було в кінці літа і на початку осені", – підсумував Дубров.