Ракета залишила сиротою 5-річного киянина: нова історія в музеї "Голоси Мирних"

Вранці 10 жовтня, під час масованого обстрілу Києва, дорогою на роботу загинула 36-річна Оксана Леонтьєва — лікарка-гематолог НДСЛ "Охматдит" та мама п’ятирічного Гриші. Хлопчик залишився сиротою, адже батько його помер рік тому. Історію Гриші розповів амбасадор Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, журналіст Олексій Суханов.

За п'ять днів до трагедії родина святкувала день народження сина та онука. Хлопчик був щасливий: рідні люди, подарунки, повітряні кульки. На відео мама Оксана щасливо посміхається... А 10 жовтня знайомий надіслав її батьку відео з вибухами. Григорій Олександрович знав, що десь там мала їхати донька. Почав телефонувати, але у слухавці була суцільна тиша.

"У центрі Києва, на перехресті біля університету Шевченка, того ранку о восьмій все палало від російських ракет і дронів. Саме цією дорогою їхала мама Гриші", — розповідає Олексій Суханов, стоячи неподалік від місця вибуху.

До роботи Оксана не доїхала. Батько набирав та набирав її номер, але вона не відповідала. Він не міг залишатися вдома та поїхав на місце вибухів. Там йому сказали, що машина згоріла.

"Я спитав, чи є на задньому сидінні дитяче крісло? Але все вигоріло, окрім металу. Поліцейські знайшли номер дитячого закладу — онук був у садочку", — розповідає батько загиблої.

Російська ракета не залишила Оксані жодного шансу. Тоді загинули ще шість мирних жителів Києва. У батька залишилися кадри останніх секунд її життя, знятих на камеру спостереження: 8 годин 19 хвилин та 19 секунд. Потім вибух — і все.

"Я сказав Гриші, що мама їхала на роботу, лікувати діточок. Поруч упала російська ракета. І тепер мама разом із татом на небі. Онук спитав: "А вона встигла допомогти діткам?"", — ділиться Григорій Олександрович.

Батько Оксани довго не хотів говорити про те, що сталося. Але одного дня побачив фото із засідання естонського парламенту. Голосували за визнання Росії країною-терористом. Депутат на трибуні тримав у якості аргументу фото Оксани, загиблої лікарки з Києва... І тоді батько вирішив розповісти її історію. Дивіться та слухайте за посиланням.

Спогади Григорія Олександровича увійшли до архіву Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 40 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

— відвідайте портал Музею та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001