УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Микола Томенко
Микола Томенко
Український політик

Блог | Про необхідність реформації в православній Україні, або Хто не проти нас, той за нас!

Про необхідність реформації в православній Україні, або Хто не проти нас, той за нас!

Останні події щодо очищення нашої святині - Києво-Печерської лаври від ідеології "руського міра" та звільнення наших давніх храмів від слуг Путіна-Кіріла спонукає привернути увагу й до загального стану в новітньому українському православ‘ї.

Україна від часу отримання Томосу розпочала виконувати світоглядні заповіти наших попередників та виправляти історичні помилки минулого. Нагадаю, що в Конституції Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року (вважаємо, що співавтором на початку був також Іван Мазепа) було заплановано:

"коли наша батьківщина буде звільнена від московського ярма, мусить сприяти поверненню її у підпорядкування первісній екзаршій владі Апостольського Константинопольського престолу…нести світло і утверджуватися у Святій Вселенській Вірі".

Наступним кроком, як на мене, мусить стати завдання активного впровадження УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ в богослужіння.

Вважаю історико-теологічною дикістю подальше обґрунтування "канонічності" так званої церковнослов’янської, а по факту російської мови, у богослужінні в православній Україні 21 століття.

Нагадаю, що в 1517 році МартІн Лютер розпочав свою реформаторську діяльність із переконання, що прихожани мають право спілкуватися з Богом своєю рідною мовою, а згодом підготував переклад Біблії німецькою, щоб вона стала зрозумілою для всіх.

Між іншим тотальна комерціалізація діяльності, передовсім церков московського патріархату, теж повертає нас до однієї із причин реформації 500-річної давнини. Бо продаж тодішньою церквою за гроші індульгенцій про відпущення гріхів останні роки масово практикувала команда так званого Паші-Мерседеса в Києво-Печерській Лаврі.

Недаремно урядова комісія інформує про незаконну появу на території нижньої Лаври 36 нових торгово-комерційних будівель.

Саме тому біблейська теза про "ВИГНАННЯ ТОРГІВЦІВ з ХРАМУ" вкрай актуальна. Як і актуальний перехід на БЛАГОДІЙНІ,а не ОБОВ‘ЯЗКОВІ внески за церковні обряди.

Багаторічний вплив традицій "середньовічного і авторитарного" московського православ‘я досі міцно засів у формах і діях багатьох священників. Вже давно варто підтримати традицію не лише католицьких храмів, а й для прикладу дружньої нам Грецької православної церкви, де прихожани сидять під час богослужіння.

Про забобонні вимоги щодо одягу вже й не пишу…

І, звісно, ПЦУ має підтримати ініціативу Архієрейського Синоду Української Греко-Католицької церкви щодо переходу з 1 вересня 2023 року на НОВИЙ стиль у відзначенні нерухомих свят.

В той же час не забуваємо, що силу різних обставин, багато священників та прихожан УПЦ щирі у своєму бажанні служити Богу та Україні. Тож мусимо знайти формулу об‘єднання в ЄДИНІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ, що почала шлях свого РЕФОРМУВАННЯ.

І не забуваємо мудру християнську настанову:

"ХТО НЕ ПРОТИ НАС, ТОЙ ЗА НАС!"

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...