Постраждалі від відходів виробництва Миколаївського глиноземного заводу понад 10 років домагаються компенсацій

4 хвилини
610
Постраждалі від відходів виробництва Миколаївського глиноземного заводу понад 10 років домагаються компенсацій

Боротьба із забрудненням Причорномор'я відходами виробництва Миколаївського глиноземного заводу триває. Після того, як у травні суд першої інстанції ухвалив рішення про виплату моральної компенсації 1279 постраждалим від отруйних відходів виробництва МГЗ, власники заводу розпочали наступ на організацію "Стоп Шлам", яка подала позов.

Червоний шлам під мікроскопом

Власники підприємства розгорнули інформаційну кампанію, мета якої – довести, що відходи виробництва МГЗ – червоний шлам – нешкідливі для людей.

Хоча існують результати експертизи Дослідницько-випробувального токсикологічного центру наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя при Міністерстві охорони здоров'я, які не заперечує ніхто.

Відео дня

Відповідно до цієї експертизи, у зразку червоного шламу був виявлений цілий ряд важких металів, які можуть привести до порушень обміну макро- і мікроелементів – кадмій, миш'як, ртуть, свинець і т. д.

І це ще не все. Серед виявлених у червоному шламі хімічних елементів – алюміній, бор, ванадій, манган, магній, сірка, кремній стибиум, станум, стронцій кальцій, хром і ферум. Тобто значна частина таблиці Менделєєва, яка становить серйозну небезпеку для здоров'я людини та навколишнього середовища.

На березі з'явився червоний шлам

Причому йдеться не про гіпотетичну небезпеку, а про конкретні факти.

Десять років безкарності

28 лютого 2011 року, понад десять років тому, миколаївські (а за ними – і центральні) ЗМІ повідомили новину про екологічну катастрофу: червоний пил зі шламосховища глиноземного заводу рознесло вітром по території села Лимани, передає кореспондент ІА "Контекст-Причорномор'я". Депутат Миколаївської обласної ради Тетяна Фабікова розповіла, що до неї звернулися жителі села Прибузьке, які повідомили про те, що кілька днів тому червоний пил покрив дерева і дороги, він чітко виділявся на білому снігу. Люди також стали скаржитися на головний біль і першіння у горлі.

Кількість червоних частинок у повітрі в ті дні досягла такої концентрації, що значно погіршилася видимість, і автомобілі змушені були проїжджати по трасі з запаленими фарами. Дихати можна було тільки у респіраторах або закривши рот і ніс хусткою.

Минув усього рік – і 8 лютого 2012 року ЗМІ повідомили про аналогічну катастрофу. Тепер головною жертвою отруйного пилу опинився Дніпро-Бузький лиман – його ширина становить три кілометри, з них у червоний колір забарвлене два. "Не менш жахливо виглядають і землі навколо шламосховищ, особливо другого, яке пилить по іншу сторону дороги на село Лупарево. Можна припустити, що довколишні землі використовують у сільськогосподарських цілях – з усіма наслідками, що випливають для людини", – розповідали журналісти.

Дніпро-Бузький лиман також постраждав

2013 рік – продовження історії. За повідомленням журналістів, обурені жителі сіл, розташованих поблизу від Миколаївського глиноземного заводу, скаржилися, що машини, які виїжджають зі шламового поля МГЗ, не миють колеса, розносячи червоний пил далеко за межі підприємства.

І все це – неглибока історія, що залишилася в минулому.

Ось повідомлення за 2019 рік: "У середу ввечері, 3 липня, село Лимани під Миколаєвом накрило червоним шламом з Миколаївського глиноземного заводу. Містяни відзначають, що приблизно після 17:00 пил червоного шламу з розташованого поруч шламосховища №2 вітер розніс на найближчі території... Жителі відзначають, що такого у селі не спостерігалося дуже давно. Концентрація шламу була дуже насиченою. Місцеві жителі скаржилися на важкість дихання і різь в очах".

А ось – червень 2021-го: "У Миколаєві шлам МГЗ дістався до акваторії Дніпро-Бузького лиману і річки Південний Буг. Обстановку біля шламосховища на своїй сторінці у Facebook показав депутат Миколаївської райради Олександр Дьяченко. Депутат продемонстрував потоки характерного червоного кольору від огорожі сховища вниз, до берега Південного Бугу. Крім цього, характерний колір присутній також у піску біля берега і у воді".

Дніпро-Бузький лиман також постраждав

Мін'юст проти постраждалих

Протягом десяти років відбувається одне й те саме: "стараннями" МГЗ околиці Миколаєва перетворюються у "марсіанські хроніки". Уже доведено, що червоний шлам не просто шкідливий – він ще і заборонений для утилізації в Україні, оскільки і бокситова руда, яку переробляє МГЗ, і відходи, і кінцевий продукт – імпортні.

Екологи неодноразово намагалися привернути увагу влади до проблеми червоного шламу. Але вона не тільки не зробила кроків щодо її вирішення, а й стала на бік власників підприємства.

Екологи намагаються привернути увагу влади

Так, Міністерство юстиції при особистій участі міністра Дениса Малюськи оперативно відреагувало на скаргу МГЗ й ухвалило рішення щодо покарання експертів, які визначили розмір морального збитку для постраждалих від червоного шламу. Тим часом у Миколаєві до самих потерпілих "навідується" поліція, вимагаючи відмовитися від участі в позові проти МГЗ.

Внаслідок загроза перетворення причорноморської зони у червону пустелю не тільки зберігається, але й збільшується. Адже локальні екологічні катастрофи через червоний шлам, що відбуваються чи не щороку, одного разу приведуть до того, що ця катастрофа стане глобальною.