Навіщо в СРСР Другу світову війну назвали "Великою Вітчизняною"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

В усьому світі велику війну, яку спровокував нацистський режим Адольфа Гітлера в Німеччині, називають Другою світовою, а період з 1941 до 1945 року описують, як німецько-радянський конфлікт. Проте у Росії та більшості країн, що входили до складу СРСР, вона досі має назву Велика Вітчизняна Війна.
Чому так склалось, розбирався OBOZ.UA. А також дізнавався, чому радянська пропаганда сконструювала та запровадила цей термін.
Як пише український Інститут національної пам’яті, виокремлення "Великої Вітчизняної війни" як окремої особливої частини Другої світової розпочалося в СРСР за часів правління Леоніда Брежнєва. Країна, яка перебувала у кризі та застої, намагалась перевинайти власну ідеологію, одним із елементів якої мав стати міф про Велику Вітчизняну Війну.
Назву запозичили у Вітчизняної війни 1812 року, коли Російська імперія оборонялась від вторгнення військ Наполеона. Проте надали подіям 1941-1945 року особливого значення, додавши слово Велика.
У часи становлення цього конструкту, а саме у 1970-80-ті рр., будував свою кар’єру у КДБ диктатор Російської Федерації Володимир Путін. Її він і взяв за одну з основ свого політичного режиму.
Історики вважають, що виокремлення ВВВ, як якогось особливого періоду Другої світової, дозволило радянській, а потім і російській пропаганді приховати причетність СРСР до початку німецької агресії в Європі. А також применшити роль інших держав у перемозі над нацизмом. Наприклад протягом тривалого часу вторгнення у Польщу з метою її поділу радянська пропагандистська історіографія називала "Визвольним походом Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року".
Так само не розповідали у радянських школах, що напад СРСР на Фінляндію у листопаді 1939 року теж був одним з етапів запланованого поділу Європи між Сталіним та Гітлером. Історики в СРСР називали цей акт агресії "збройним конфліктом на кордоні з Фінляндією" або "оборонною війною СРСР проти агресії буржуазної Фінляндії". Хоча насправді Червона армія тоді окупувала 10% фінських територій, які досі перебувають під владою Кремля.
Так само історики виносили за межі ВВВ агресію СРСР проти Японії. Після підписання капітуляції Німеччини у травні 1945 року і до капітуляції Японії на початку вересня, Москва встигла анексувати чотири острови Курильського архіпелагу. Цей акт агресії теж обходять увагою російські історики. Як і той факт, що війна СРСР (і Росії, як правонаступниці) з Японією досі офіційно не завершена – замість мирного договору між країнами діє перемир’я. Це теж не узгоджується з "вітчизняним оборонним конфліктом".
І навіть перемогу у ВВВ Росія намагається привласнити собі, применшуючи внесок народів СРСР у подолання нацизму. Навколо 9 травня створюється культ із центром у Москві. Головний парад буцімто може відбуватись тільки на Красній площі, а Путін при цьому неодноразово стверджував, що російський народ міг би впоратись із нацизмом і без допомоги українців, білорусів, інших поневолених націй, а також союзників. Що західні історики вважають хибним і навіть брехливим твердженням.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як СРСР привласнив собі технологію панельних будинків, яку насправді винайшли на заході.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.