На Чернігівщині перед Новим роком російський снаряд убив медсестру: жінка пішла на ринок і загинула
На Чернігівщині перед Новим роком росіяни обстріляли місто Семенівка. Два снаряди прилетіли на центральну вулицю та вбили 41-річну медсестру. Її мати дивом не постраждала.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Уперше обстріляли Семенівку
Місто Семенівка Чернігівської області розташоване приблизно за 30 км від російського кордону. 24 лютого російська техніка окупантів була тут буквально за кілька годин після промови російського президента.
Чоловік загиблої Наталі Комар – прикордонник. О 5-й годині ранку він ще виїхав на зміну на заставу, а через 10 хвилин зателефонував дружині та сказав, щоб вони терміново виїжджали з міста. Але виїхати родина не встигла, вулицями вже гуркотіли танки.
"Тоді Наташа зібралася до лікарні, вона працювала там у процедурному кабінеті. Мені треба було сходити до банку, ми вийшли на вулицю, а там уже все гуркотить. Вони тоді розстріляли нашу заставу, але в місті не стріляли. Вся вулиця була заповнена їхньою військовою технікою", – згадує 65-річна мама, колишня вчителька української мови місцевої школи Галина Веретенник.
Наприкінці березня російські війська забралися з Чернігівської області. Проте обстріли прикордонних сіл продовжуються досі, останнім часом усе частіше й частіше. А 30 грудня вперше кілька снарядів прилетіли до Семенівки.
"Тут ваша донька лежить"
Галина Веретенник згадує, що того дня вони з Наталією вирушили на ринок, треба було зробити закупівлю до новорічного столу.
"Наташа багато років працювала в нашій міській лікарні медсестрою. Їй дуже подобалося, пацієнти її хвалили – їй завжди вдавалося з першого разу потрапити голкою у вену хворому. Ще вона знімала кардіограму. Пактично ніколи не ходила у відпустку. А тут керівництво сказало, що всі, хто не відпочивав, повинні обов'язково взяти відпустку. Тому вона була вдома, і ми змогли разом займатися домашніми справами", – каже жінка.
Дорогою додому Галина Петрівна вирішила забігти на кілька хвилин до школи у справі. Дочка залишилася на вулиці.
"Коли я вже зайшла всередину – почула страшний гуркіт. Жодної повітряної тривоги не було. Я швидко вибігла на вулицю. І тут дивлюся: через дорогу від мене знову вибух. Поцілили в трансформатор, він загорівся, проводи попадали. Я злякалася, подумала, що ще трохи – і я могла б опинитися в епіцентрі вибуху. Я була така налякана, що нічого навколо не бачила. Пішла вулицею у бік будинку, вирішила, що Наташа потихеньку подалася вперед", – згадує мама загиблої.
Але попереду її не було, Галина Петрівна озирнулася, дочки не побачила. Вже коли вона звернула до будинку, їй подзвонили по мобільному телефону.
"Жінка запитала: "Скажіть, а ваш чоловік удома? Кажу: "Ні, а що?" "Та тут ваша донька лежить". Я входжу в будинок і питаю, чи Наташа вдома. Кажуть, що ні. Й усе... Нас потім машиною відвезли до того місця. Там уже була поліція. Наташі вибухом знесло пів голови. Вона була на тому ж місці, де ми з нею розійшлися, чекала на мене. А я від переляку нічого довкола не бачила", – каже Галина Петрівна.
Була гарною господаркою і любила роботу
Поховали Наталю Комар 1 січня. Попрощатися з нею прийшло багато людей. У неї залишився чоловік та 19-річна донька студентка Чернігівського університету.
Галина Петрівна згадує, що дочка була дуже гарною господаркою. Жили вони всі разом. Наталя готувала, а найбільше любила робити заготівлі на зиму. Вона допомагала мамі на городі.
"Город у нас великий, вона весь його прополе, хоч і спина болить. Вона чудово розбиралася в сортах картоплі, її через це називали "агрономом". Любила в'язати. Й дуже любила свою роботу. Я не знаю, можливо, якби вона була того дня на роботі, то з нею нічого не трапилося б. Напевно, така доля", – зітхає Галина Петрівна.
Окупанти не перестають обстрілювати прикордонні райони Чернігівської області. Страждають села, що розташовані поблизу кордону. Так, 8 січня росіяни випустили дві міни по цвинтарю у селі Грем'яч, коли там йшов похорон. Снаряди розірвалися буквально за 30 метрів від людей.
А 2 січня ворог обстріляв два села Липівка та Єліне, всього було випущено 20 снарядів. Дивом ніхто не постраждав.