Лише 10% норм стосуються прямих європейських зобов’язань: чому розгорівся скандал навколо законопроєкту "Про медіа"

Лише 10% законопроєкту Про медіа стосуються прямих європейських зобов’язань, які взяла на себе Україна як країна-кандидат на вступ у ЄС.
"Це засвідчує Порівняльно-правовий аналіз до проєкту Закону України "Про медіа" (реєст. No 2693-д від 02.07.2020) в оновленій редакції, який на запит агентства "Українські новини" надав Секретаріат Кабінету Міністрів України", – написали Національної спілки журналістів України у своєму Telegram.
У повідомлені пишуть, що таблиця містить аналіз відповідності Законопроєкту Про медіа базовій Директиві 2010/13/ЄС про координацію певних положень, встановлених законами, нормативно-правовими або адміністративними актами в державах членах стосовно надання аудіовізуальних медіапослуг (Директива про аудіовізуальні медіапослуги) (у редакції Директиви 2018/1808/ЄС).
"Порівняльно-правовий аналіз складається з 422 сторінок. Лише 10% положень українського законопроєкту Про медіа стосується Директиви ЄС, все інше – новації українських розробників"– написали на Telegram-каналі НСЖУ.
Нагадуємо, що критику українських журналістів та медіа викликає пропозиція надати державному телерадіорегулятору – Нацраді – право регулювати онлайн та друковані медіа.











