Краще для ґрунту і нешкідливо? Експерти розбили головні міфи про спалювання сухої трави

Краще для ґрунту і нешкідливо? Експерти розбили головні міфи про спалювання сухої трави

Над північними областями України вже декілька днів не сходить димова завіса, що стала причиною пожеж, які виникли через спалювання сухої трави та сміття. Саме через це у Києві нині найвищий у світі рівень забруднення повітря, а за даними ДСНС, з початку року в країні пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем.

Водночас люди переконані, що так вони роблять краще землі, знищують у ній шкідників для майбутньої городини, а ще твердо вірять, що в силах контролювати підпал.

Які існують міфи про спалювання сухої трави та листя, як вогонь насправді впливає на природу та чим можна замінити спалювання, повідомляє hromadske.

Експерти розбили головні міфи про спалювання сухої трави
Відео дня
Міф №1. Спалювання удобрює землю

Насправді ж високі температури пошкоджують верхній шар ґрунту та знищують мікрофлору, яка позитивно впливає на врожайність.

"Ґрунту краще не стає. Ґрунт – це рештки рослин, які розкладаються за допомогою мікроорганізмів. Жодного іншого рецепта немає. Коли горить – залишки рослинності згорають, розкладати немає що. Жодна бактерія, дрібна тваринка, яка живе у верхніх шарах ґрунту, не здатні вижити за високої температури. Вони загинуть, і ґрунт перестає утворюватися", – пояснює глава "Української природоохоронної групи" Олексій Василюк.

Він підкреслив, що немає користі й в "удобрюванні" землі золою – це наче підживлювати ґрунт грифелем з олівця.

Незначний підпал може спричинити масштабні наслідки
Міф №2. Спалювання знищує шкідників

За словами Василюка, спалювання листя, навпаки, заважає боротьбі зі шкідниками.

"Є види, які шкодять нашим господарським планам. Наприклад, попелиці, які практично все об’їдають. З ними боротися дуже складно. Вони зимують у тріщинах кори, не у траві чи опалому листі. Але сонечка, для яких попелиці є основним об’єктом харчування, живуть у листі. Тому, спаливши його, ми знищуємо корисні організми, які природним чином мають боротися зі шкідниками", – каже еколог.

Підтримує його й орнітологиня та наукова співробітниця Інституту зоології НАН України Наталія Атамась. Вона переконує, що під час спалювання гине велика кількість комах, зокрема рідкісних, якими могли харчуватися малі пташки. Крім цього, вогонь знищує жаб, рептилій, амфібій, ящірок, якими харчуються великі птахи, зокрема лелеки та чаплі. Загинути можуть і самі пташки, які роблять гнізда на землі або низько на деревах.

Від спалювання сухої трави гинуть тварини
Міф №3. Спалювання насправді нешкідливе

Прихильники підпалів сухої трави впевнені, що дим аж ніяк не може завдати шкоди організму людини. Хоча насправді вдихання такого диму може спричинити головний біль, кашель, труднощі з диханням, подразнення очей, запалення слизової оболонки носа та гортані, алергію, а також призвести до онкологічних захворювань.

"Легені забиваються частинками сажі. Кожна людина, яка підпалює траву, труїть себе та всіх інших. Це не зовсім отрута, але підриває здоров’я. В умовах із коронавірусом єдине, що ми маємо робити – берегти свій імунітет. Але через дим ми робимо прямо протилежне", – пояснює Василюк.

Тоді як Атамась зазначає, що вдихати дим птахам та іншим тваринам так само шкідливо, як і людям.

Спалювання сухої трави і листя шкодить здоров’ю
Міф №4. Це спосіб просто і швидко позбутися відходів

Можливо й так, але це незаконно. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який збільшує штрафи за таке спалювання.

Так, нині за самовільне випалювання рослинності або її залишків можуть оштрафувати на 3060-5100 гривень, а за забруднення повітря загрожує штраф 30 600-61 200 гривень чи обмеження волі до трьох років.

За знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу доведеться заплатити від 91 800-153 000 гривень штрафу або отримати обмеження волі від 2 до 5 років.

Експерти переконують, що листя та траву замість спалювання можна компостувати.

Під час спалювання вогонь не завжди вдається контролювати
Міф №5. Під час спалювання вогонь можна контролювати

Це явно не так. Адже через безсніжну зиму для пожеж склалися сприятливі умови, за яких вогонь може перекинутися на будинки, ліси. До того ж такі пожежі важко загасити.

"Суха трава, немає вологи, у річках – води, болота й торфовища сухі, сильний вітер прекрасно поширює вогонь. Збільшення кількості пожеж пов’язано з тим, що для них настали кращі умови", – каже глава "Української природоохоронної групи" Олексій Василюк.

Як писав OBOZREVATEL, у Міністерстві внутрішніх справ показали карту вогнищ лісових пожеж у Київській і Житомирській областях.