Блог | Катастрофа для "руского міра": чого злякався Нікіта Міхалков
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
...нікіта міхалков злякався
--------------
української мови. 'Самі словосполучення в українській транскрипції або вимові формулюють світові ненависть до росії. І це катастрофа..."- заявив він.
І знаєте, він не далекий від істини.Тільки йдеться не про заточеність саме на ненависті до росії. А про те, що українська мова самим своїм звучанням генерує наративи, глибоко ворожі російському імперському мисленню.
На початку двохтисячних популярний колись у росії письменник, який вважає себе філософом, Сергій Переслегін писав, що на відміну від англійської та інших світових мов російська несе в собі не тільки інформаційне навантаження, але й є ретранслятором наративів руского міра. І навіть у перекладній літературі англійських чи американських письменників ці наративи відчутно присутні.
Зрозумів, як це відбувається, коли дивився свого часу дубльований російською якийсь англійський костюмований серіал, де умовні Шерлок Холмс і доктор Ватсон, спілкуючись між собою, так і сиплять фразеологемами з російської літератури, на кшталт " а был ли мальчк", " народ безмолвствует ", "немая сцена" тощо...начебто й Британія ХІХ ст, а насправді рускій мір.
Звичайно, навіть побіжне знайомство з українським текстом, де ці семантичні милиці, а отже й підперті ними наративи прибрані, бо в українській мові їх просто не існує, викликають у людей , подібних до міхалкова, почуття сирітства, хиткості міфу про богообраність російського народу, а отже й екзистенційні переляк і гикавку. Наче б така близька до російської мова, а насправді- підступна вбивця, що руйнує рускій мір.
І головна небезпека міхалкову ввижається
саме в тому, що українська схожа на російську, зрозуміла росіянам, може ними сприйматися і засвоюватися. А отже, може замінити російську, як мінімум, на просторах канонічного руского міра!
І це для нього, дійсно, катастрофа.
І я замислився: а що як піти дал?.Що як перекласти, скажімо, Достоєвського сучасною українською, з українськими ж наративами мову? Звичайно, з таким же блиском і дотепністю, як це робили Микола Лукаш чи Олекса Нагребецький, той, що створив україномовного Альфа? Щоб Раскольніков говорив з інтонаціями й лексикою Голохвастова, скажімо?
Ви тільки уяаіть собі що це буде за феєрія мандрів!
Або попрохати Леся Подерв'янського перекласти Полтаву Пушкіна у властивому йому пафосі?
Або, ще краще, продублювати фільми самого Міхалкова гуцульським діалектом (що сьогодні модно в мемах інтернету).
І вийти з цим на ринок колишнього СНГ? Ото буде людям розвага!
Міхалкова кондрашка хватить, чи точніше шляк трафить...
Ми ще не до кінця розуміємо, якою, дійсно, катастрофою є для русміра розвиток і поширення у світі української мови, як виразного носія антиімперських наративів.
І на жаль не навчилися цим, на серйозні наукові засади спираючись, користатися...