Інфекціоніст: на Україну чекає ще кілька хвиль COVID-19, наступна вдарить по молоді

На Україну чекає ще не одна хвиля епідемії коронавірусу. Новий сплеск розпочнеться вже навесні і вдарить насамперед по молоді. Проте коронакризу можна подолати до кінця поточного року.

Усі три види тестів на COVID-19, що використовують зараз у Європі, актуальні не лише для "старого" коронавірусу, а й для нових штамів. Але, на жаль, 90% усіх тестів на українському ринку китайського виробництва, вони гірше "відчувають" інфекцію.

Про це в ефірі телеканалу Obozrevatel TV розповів лікар-інфекціоніст Віктор Петров.

– Бачимо оптимізм у ВООЗ, міністр Степанов також каже, що "червоних" зон зараз у країні немає. Та й бачимо статистику, наскільки вона відрізняється від кінця 2020 року. Яких обмежень чекати і до чого загалом готуватися? Це вже вихід із коронакризи?

– На жаль, із появою нових мутантних штамів у нас буде кілька хвиль підвищення та зниження захворюваності. Нагадаю, що мутації будуть виникати протягом року в різних частинах світу.

Ми вже чуємо про південно-африканський штам, про азійський, про американський штам і так далі. Ці повідомлення будуть надходити постійно. Однак такої кризи, як була станом на березень 2020 року, я думаю, вже не буде, тому що ми значною мірою інформаційно вже готові і технологічно більш забезпечені, ніж були раніше.

Щодо розвитку епідемічного процесу, то буде кілька хвиль підвищення та зниження захворюваності. Зараз ми йдемо на зниження захворюваності, але, на жаль, мушу сказати, що, найімовірніше, в березні, до початку весни, у нас знову буде зростання кількості інфікованих. Це буде пов’язано з тією хвилею, яка більше захопить молодих людей.

Від мутацій залежатиме, наскільки важко будуть хворіти люди. Ті країни, які вакцинуються, мають величезну перевагу, оскільки вони захищають свої групи ризику.

Я би хотів закликати передусім до спокою і до правильної поведінки, про яку всі ми дуже добре знаємо.

– Ви сказали, буде друга хвиля. Але чому саме молодь?

– Тому що більш активними людьми як у професійному плані, так і в плані комунікацій, контактів є молодь. Ми повинні враховувати психологічні особливості 2020 року, які призвели до того, що величезна кількість людей відмовилася від подорожей свідомо чи несвідомо через те, що не було перельотів.

Ми будемо бачити, як світ потихеньку повертається до звичного життя. Але Україна відстає у вакцинації, відстає у засобах профілактики коронавірусної інфекції, у нас, імовірно, буде кілька хвиль.

Це пов’язано з колективним імунітетом, який буде формуватися поступово. Тобто у нас буде кілька хвиль захворюваності, і наприкінці 2021-го – на початку 2022 року, найімовірніше, зможемо говорити про закінчення активної фази коронавірусної кризи.

Але за однієї умови – якщо не виникне такої мутації, до якої ми не готові або яку не передбачаємо.

– Ті тести, які використовують зараз, – наскільки вони точні з погляду різних мутацій коронавірусу?

– Якщо йдеться про ПЛР-тестування, то воно ловить саму РНК, незалежно від того, мутована вона чи ні. Цей тест на першому місці за чутливістю.

Якщо ми говоримо про антиген-тест, який роблять із носа і який досить поширений в Україні, то він також ловить навіть мутовані штами. Тому що виявляється так званий вірусний білок. Тобто ми виявляємо компоненти вірусу на слизовій оболонці. Його чутливість дещо менша, ніж ПЛР-тестування, але все одно він є досить достовірним.

І на третьому місці є тест на антитіла, який, по суті, є ретроспективним аналізом, коли ми отримуємо інформацію на 7-й–10-й день захворювання. І це для нас, лікарів, доволі часто є не дуже актуально.

Поки що всі ці тести є абсолютно актуальними, чутливими. Їх можна використовувати.

– А щодо країн походження цих тестів? Чи є різниця в якості і в ефективності?

– За моїми спостереженнями, найбільш ефективними є тести європейських виробників, які роблять їх передусім для своїх потреб, а вже надлишок продають за кордон. Але, на жаль, 90% усіх тестів на українському ринку китайського виробництва. Їхня чутливість дещо гірша через те, що витратні матеріали і пластик трошки гіршої якості. Збільшується кількість технологічних помилок на етапі виконання, там, де є людський фактор.

Але я думаю, що за місяць-два всі наші медичні працівники добре навчаться працювати з ними, помилок буде значно менше, а достовірності більше.

– А тепер щодо вакцини. Наскільки це може стати панацеєю? Лунають прогнози, що вакцинуватися від коронавірусу доведеться чи не щороку або кожні пів року.

– Ні, кожні пів року, ймовірно, ні. Мій прогноз – раз на два роки, залежно від кількості мутацій, які будуть виникати.

Нагадаю, що від грипу ми вакцинуємося щороку. Можливо, така сама ситуація на початках буде і з коронавірусною інфекцією. Однак думаю, що у нас з’являться дуже якісні вакцинні препарати на кінець 2021 року, тому що вчені врахують усі особливості як мутацій, так і білкової структури вірусу для того, щоб виробити найкращий механізм.

У нас є РНК-вмісні вакцини та білково-вмісні вакцини, ослаблені і неослаблені. Найбільш дорогі вакцини потребують великих логістичних витрат через те, що використовується температура -70 градусів.

Однак я хочу сказати, що яка б вакцина не з’явилася, ми повинні враховувати, що статистично як у світі, так і в Україні велика кількість населення, майже 50%, навіть безплатно вакцинуватися проти коронавірусної інфекції не готова і не буде.

Деякі європейські країни та Америка пішли іншим шляхом. Робітник, який працює на підприємстві, зобов’язаний вакцинуватися. Якщо він не вакцинується, його звільняють. Це є умовою трудового контракту.

Не знаю, як буде в Україні, бо в нас немає вакцини. Якби була, ми б уже могли якісь алгоритми напрацювати.

– Як думаєте, чи не вийде так, що з такими дозами вакцини, які ми будемо отримувати, перший вакцинований в Україні, який з’явиться найближчим часом, фактично зустрінеться на вакцинації з останнім вакцинованим, коли мине календарний рік чи, можливо, навіть два?

– Я не думаю. Я думаю, що в Україні з’явиться багато вакцинних препаратів інших виробників. У світі є близько десяти вакцин на різних стадіях випробування.

Наш народ настільки ефективно знаходить різні способи порятунку, що ми однозначно будемо вакциновані. Хто власним коштом, хто державним, хто корпоративним.

Хотів би закликати не сподіватися суто на вакцинацію, але й не відмовлятися, якщо ви справді є в групі ризику. Будь ласка, робіть щеплення, яке б вам не пропонували, тому що гірше від цього сто відсотків не буде.

– Якщо більш ніж половина населення відмовиться від щеплення, коли ми можемо говорити про колективний імунітет?

– Ми маємо розуміти, що щеплення відбуватиметься у два етапи. Це повинно мати певну циклічність у плані років. Тобто, ймовірно, не одне щеплення на все життя.

Але щодо щеплення я оптиміст і вважаю, що далі буде тільки краще.