Герої, які виявились нікому не потрібними: як насправді живуть ліквідатори Чорнобильської катастрофи

14 грудня в Україні вшановують героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Із цієї нагоди напередодні Дня ліквідатора у музеї Чорнобиля відбулася пресконференція "Ліквідатори живі та потребують нашої допомоги".

Учасники заходу розвіяли популярні фейки про ліквідаторів. Також на пресконференції презентували соціальний онлайн-сервіс кваліфікованої юридичної допомоги для них – HELP CHORNOBYL.

35 років тому найстрашнішу катастрофу у світі зупинили прості люди – пожежники, військові, вертолітники, медики, водії автобусів та вантажівок, вчені, журналісти. Середній їхній вік був 23-35 років, але були й значно молодші, й значно старші. Їхній ворог був невидимим, а наслідки боротьби з ним коштували комусь життя, а декому втраченого здоров' я.

Попри те, що ці люди вчинили справжній подвиг, вони виявились непотрібними своїй державі та співгромадянам, які не знають про ліквідаторів нічого, крім фейків.

На пресконференції назвали та спростували основні з цих хибних суджень.

Фейк 1. Усі справжні ліквідатори вже померли

Насправді попри те, що більшість із них справді вже загинули, сьогодні ще живі багато з них. Із 600 000 ліквідаторів залишилось менше ніж 180 000, при тому 48 000 із них інваліди.

При цьому ще живі пожежники з першої бригади, працівники станції, які чергували в ту ніч, і ті, що змінили їх із самого ранку, жінка, голос якої попереджував усіх про евакуацію, вертолітники, що літали над реактором та скидали на нього свинець. Живі також відомі "Чорнобильські водолази". Вони отримали звання "Герой України" тільки після серіалу Чорнобиль, коли всі дізнались, що вони ще серед нас.

"Багато людей узагалі не вірять, що ми є. Коли вони чують, що ми пілоти, то кажуть: о, та ні, ви ж усі померли! А ми існуємо, і нас багато! Ми створюємо товариства, аби підтримувати одне одного, допомагаємо у різних питаннях: чи то з документами, чи то просто поговорити. Якщо до нас таке ставлення, то таке ставлення буде й до військових, які сьогодні захищають нашу країну на Сході. Ставлення до хворих, дітей та літніх людей – це характеристика цивілізації", – зазначив Андрій Мізько, ліквідатор, штурман вертольоту Мі-6. Він у травні 1986 брав участь у засипці свинцем зруйнованого 4-го реактора АЕС.

Фейк 2. У чорнобильців великі пенсії та соціальні пільги

Насправді вони отримують цинічно малу допомогу. 450 гривень – така щомісячна доплата за службу в Чорнобилі у вертолітників, які тоді літали над реактором. А 228 грн на місяць отримують більшість інших ліквідаторів.

Серед пільг – оздоровлення в санаторіях, в які ніхто не хоче їздити і яким вони мають доплатити ще 50% вартості. Ще безплатні ліки, яких завжди не вистачає, та право на землю, яку вони мають отримувати впродовж року, але ніхто не виконує цих законів навіть після рішень Європейських судів.

Фейк 3. Існує державна програма підтримки

В Україні вже 10 років не існує програми з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, хоча її наслідки будуть з нами ще 10 тисяч років. Є Чорнобильський закон, але він не виконується, хоча Конституційний суд 3 роки тому визнав його чинним.

Реєстр постраждалих та ліквідаторів уже не працює понад 5 років, зупинено програми дослідження здоров'я та впливу радіації на організм людини.

Розформовуються та закриваються чорнобильські лікарні.

"Ліквідатори – це проблема для країни. Немає ліквідаторів – немає проблеми. Простіше потім ходити покладати квіти, ніж сьогодні допомагати живим ліквідаторам", – підсумував Андрій Мізько.

Фейк 4. Чорнобильці не справжні, посвідчення отримував хто завгодно

Насправді разом із ліквідаторами нараховують понад 1 700 000 постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС – це мешканці населених пунктів, які потрапили під опромінення.

Зокрема в Прип'яті 26 та 27 квітня 1986 року радіація перевищувала допустиму норму в 75 тисяч разів. Але мешканцям міста не говорили нічого про небезпеку, вони гуляли з дітьми, святкували весілля, проводились спортивні змагання школярів. Пізніше їх усе ж евакуювали "на три дні", насправді ж – щоб не повернути ніколи.

І це не лише місто Прип'ять – 100 населених пунктів просто закопали, разом із культурною спадщиною Полісся. Мешканці ж в один день втратили все. Цих людей не зустрічали привітно, замість підтримки їх вважали ледве не прокаженими.

"У Києві досі стоїть багатотисячна черга ліквідаторів на квартиру. Багато хто – корінні кияни, які за 35 років не побачили просвіту. В той самий час депутати отримують квартири відразу, як стають депутатами", – зазначив Валерій Макаренко, президент організації інвалідів і жертв техногенних катастроф "Союз Чорнобиль-Фукусіма".

Фейк 5. Є купа фондів, які їм постійно допомагають

На жаль – ні. Чорнобильцям сьогодні банально не вистачає сил та здоров'я на боротьбу за свої права. Більшість із них – зневірені, нікому не довіряють, вони звертаються по допомогу лише тоді, коли йдеться про їхнє життя. Навіть ці мізерні виплати, які вони отримують, для них дуже важливі, адже всім відомо, скільки сьогодні коштують ліки та операції.

В Україні створили зручний онлайн-сервіс юридичної допомоги ліквідаторам та постраждалим HELP CHORNOBYL, тут вони можуть отримати безплатну консультацію про те, як отримати свої законні виплати та пенсії, як вирішити те чи інше питання. Але в більшості з них немає часу чекати на судові рішення, виплати, черги – допомога потрібна їм сьогодні. Тому проєкт HELP CHORNOBYL відкриває краудфандингову платформу для точкової допомоги тим, хто потребує цього найбільше.

Сьогодні ви можете допомогти, просто купивши платівку, футболку чи шопер на сайті проєкту HelpChornobyl.com, кошти з яких підуть на допомогу ліквідаторам.