Відео дня
Прагнення Трампа покласти край війні в Україні збігається з інтересами Пекіна. Погляди китайського науковця
6 січня 2025 року було опубліковано статтю декана Інституту міжнародних відносин Університету Цинхуа (КНР) Ян Сюетуна, в якій він виклав своє бачення зовнішньополітичних перспектив Китаю на наступні чотири роки каденції нового президента США Дональда Трампа. Також увага була приділена й темі війні в Україні, яка є важливим фактором глобальних міжнародних відносин.
Президентство Трампа як значний виклик стратегії Китаю
У своєму тексті Ян Сюетун виділив 6 основних тез, які можуть стати визначальними для політики його країни у найближчі роки. Тому варто розглянути їх більш детально, особливо ті, в яких йдеться про війну в Україні.
На початку свого матеріалу китайський вчений прогнозує, що президент Трамп готовий ще більше посилити лінію щодо Китаю, яка вже була характерна для його першого терміну посаді. Це, на думку Ян Сюетуна, поглибить економічний конфлікт між КНР та США, призведе до посилення військового тиску на Китай та імпульсивні дії від Трампа, які напевно роздратують Пекін.
Таким чином, відносини між США та Китаєм будуть погіршуватися й надалі, хоча і не так різко, як це могло б бути за президентства Камали Харріс. Також Ян Сюетун зауважує, якщо Вашингтон ймовірно суттєво обмежить імпорт китайської продукції, Китай зможе ввести лише певні обмеження на американську продукцію.
Війна в Україні має негативний вплив на зовнішньополітичні інтереси Китаю
У другому блоці свого тексту китайський аналітик констатує той факт, що вторгнення Росії в Україну завдало Китаю суттєвих геополітичних та економічних збитків, наслідки яких будуть зберігатися протягом багатьох років. Відповідно, внаслідок "українського конфлікту", пише Ян Сюетун, східноазійські та розвинені країни Європи суттєво зблизилися зі США, збільшуючи як військові, так і економічні ризики для Китаю. Далі зазначається, що спірна позиція Пекіна в російсько-українській війні надала Індії, геополітичному конкурентові Китаю, чудову можливість позиціювати себе як законного лідера т.зв. "Глобального Півдня".
Відтак Ян Сюетун констатує, що бажання Дональда Трампа покласти край війні в Україні тісно пов'язане з інтересами Пекіна. Однак при цьому він вельми лицемірно зазначає, що Захід часто переоцінює вплив Китаю на Росію: "якщо Європа та США разом не можуть приборкати таку маленьку країну, як Ізраїль, як вони можуть очікувати, що Китай зробить це з Росією? Як Китай може вплинути на Росію, щоб вона внесла якісь серйозні зміни в політику? Це неможливо".
Однак за час повномасштабного вторгнення економічна, а відповідно й політична залежність Росії від Китаю значно посилилась, і саме це є головним фактором впливу на Кремль, про що навмисно мовчить китайський аналітик.
Китай прагне уникнути прямого військового зіткнення із США
Надалі у своєму матеріалі Ян Сюетун торкається теми Тайваню, обережно зазначаючи, що "Китай не збирається складати графік возз'єднання з Тайванем, коли його передусім хвилює зростання власного ВВП". При цьому він зазначає, що в Тайванській протоці та Південнокитайському морі можливі різноманітні інциденти, але ризику їхнього переростання у повномасштабну війну немає.
Надалі увагу як президента Трампа, так і Сі Цзіньпіна буде зосереджено насамперед на зміцненні внутрішньої економіки, що дозволить знизити ймовірність військового зіткнення або навіть опосередкованої війни між США та Китаєм. Відтак суперництво цих двох великих держав визначатиметься не ідеологією, а технологічним прогресом, економічною потужністю та ефективністю державного управління.
Китай найближчими роками не зможе наздогнати США в рівні військової потужності
Також варто відзначити тезу китайського дослідника про те, що в наступні 10 років Китай навряд чи перевершить Америку як у військовому, так і в економічному плані. Зокрема, він зазначає: "США витрачають на оборону понад 900 мільярдів доларів на рік, а Китай витрачає менше ніж 30 відсотків від цієї суми. США також беруть участь у війнах і накопичують бойовий досвід. Тому в найближчі п'ять років у Китаю менше можливостей скоротити розрив із США у військовій потужності, у період 2024-2034 років Китай зможе лише зупинити збільшення розриву".
Відповідно Пекіну необхідно буде звернути увагу своєї дипломатії насамперед на сусідні країни та прагнути до розвитку більш дружніх відносин із країнами на своїй периферії.
Світ вступає в епоху біполярного порядку
Наприкінці свого матеріалу Ян Сюетун знову подає оптимістичну для Китаю картину, зазначаючи, що ми вступили до біполярного, а не багатополярного світового порядку, у якому домінують США і Китай. Китай та інші країни, включно із США, можуть просувати багатополярність, але це всього лише бажання, а не реальність, вважає він. При цьому роль малих країн та багатосторонніх організацій у формуванні завтрашнього світу, ймовірно, продовжить знижуватися, з чим цілком можна погодитись на прикладі безпорадності ООН та інших міжнародних організацій щодо зупинки повномасштабної агресії Росії проти України.
Отже, у підсумку можна констатувати, що цей аналітичний матеріал впливового китайського дослідника міжнародних відносин є певним сигналом для китайського керівництва щодо необхідності налагодження прагматичних і раціональних відносин між КНР та США у наступну каденцію новообраного президента Дональда Трампа.
Відтак, зближення позицій обох країн у питанні якнайшвидшого зупинення війни в Україні може стати позитивним кроком для зниження напруги між Пекіном та Вашингтоном, особливо зважаючи на низку негативних факторів від російської агресії в Україні, які мають як прямий, так і опосередкований вплив на економічні та геополітичні інтереси Китаю.