Експерт забила на сполох через провальну екологічну політику в Україні
В останні роки в індустріальних містах України особливо загострилася проблема їхнього екологічного стану.
Дана ситуація виникла через те, що на перший план протягом багатьох десятиліть завжди висувалася гонитва за виробничими потужностями, а не питання захисту довкілля, йдеться у блозі голови громадської ради при Екологічній інспекції Дніпропетровської області, керівника "ЕкоПатруля" Тетяни Лампіки на OBOZREVATEL.
Так, вона зазначає, що в населених пунктах довкола Дніпровського металургійного комбінату, Комбінату імені Петровського, Криворізького залізорудного басейну нагромадилася величезна кількість екологічних проблем, які потребують негайного вирішення. Йдеться про мільйони тон відвальних гірських порід, шлаків металургійного виробництва, хвостосховищ підприємств хімічної промисловості, мільйони тон радіоактивних відходів у хвостосховищах на березі Дніпра в Кам'янському та інші надсерйозні проблеми.
"Все це негативно впливає на здоров'я людей, які проживають безпосередньо в зоні впливу цих підприємств. З огляду на ці фактори, питання термінового вирішення екологічних проблем для жителів цих міст стає пріоритетним. Незважаючи на те, що підприємства витрачають кошти на екологічні заходи для модернізації та устаткування з урахуванням вимог екологічної безпеки, ці заходи недостатні для вирішення проблем, які накопичені за століття. У цьому плані велика відповідальність лягає і на керівництво міст, які потрапляють у зону несприятливих екологічних впливів", — пише вона.
Лампіка звертає увагу на те, що в бюджетах місцевого рівня почали накопичуватися великі суми коштів, які обов'язково мають використовуватися зокрема для проведення екологічних заходів. За її словами, йдеться про створення нових зелених зон з урахуванням сучасного підходу до озеленення міст із забрудненим атмосферним повітрям, будівництво житла для переселення жителів із забруднених частин населених пунктів, забезпечення лікарень сучасним медичним обладнанням, виділення коштів для оздоровлення дітей у літній період та інші важливі ініціативи.
"Обов'язковою є розробка та затвердження нових генеральних планів розвитку міст із перспективою будівництва нових підприємств за межами впливу на жителів, з урахуванням напрямків вітру, наявності водних об'єктів і зелених зон. На жаль, поки керівництвом міст в цьому плані не здійснюються реальні кроки", — додала експерт.
Лампіка обурена тим, що аналіз типових заходів природоохоронних програм міст засвідчує лише шалене витрачання коштів екологічних фондів без досягнення позитивного результату впливу на довкілля і вирішення нагальних проблем. Як приклад вона навела масову закупівлю спецтехніки з вивезення побутового сміття, придбання сміттєвих баків і вивезення стихійних звалищ, які не дали належного ефекту для Дніпропетровщини.
"На всі ці заходи витрачаються мільйонні суми, а потім з'ясовується, що на території населеного пункту відсутня схема його санітарної очистки, в якій обов'язково вказується кінцевий пункт вивезення сміття, який зазвичай представлений стихійним звалищем, накопиченим за останні 50 років, що не відповідає жодній сучасній вимозі до умов безпеки та експлуатації", — наголошує Лампіка.
Не менш серйозною проблемою вона вважає і те, що обласні та місцеві програми майже по всіх областях України не "перетинаються" одна з одною. Так, якщо на обласному рівні пріоритетом оголошується розчищення малих річок, то в населеному пункті цієї області жителі потерпають від викидів підприємств гірничо-металургійної галузі та змушені розраховувати лише на свої бюджети.
"Після завершення терміну дії програм (обласних і місцевих) можна побачити, що відсутній комплексний підхід до вирішення екологічних проблем області, наявні стратегії розвитку області залишаються гарними словами на дорогому папері, в дорогому виданні (кошти на випуск яких бралися з того самого екологічного фонду)", — пише Лампіка.
Також експерт закликає вирішити таку серйозну проблему, як несистематизований моніторинг екологічної ситуації в Україні.
"Якби була спільна система, яка відображає нинішню ситуацію стану навколишнього природного середовища та являє собою не тільки збір даних, але й систему аналізу і реагування в разі надзвичайних ситуацій, то можна було б спостерігати актуальні дані, які відображають, що саме зараз заслуговує на більшу увагу, для розробки тих самих регіональних програм", — впевнена вона.
Лампіка наголошує, що такий комплексний підхід підвищив би ефективність розподілу бюджетних коштів на природоохоронні потреби для подальшого збереження здоров'я населення України загалом.