День пам’яті Героїв Крут: яким був легендарний бій та його значення для України

Щороку наприкінці січня Україна вшановує пам'ять герої бою на біля залізничної станції Крути неподалік Ніжина на Чернігівщині, який стався 29 та 30 січня 1918 року. Це одна з найтрагічніших сторінок боротьби за незалежність України 1917-1920 рр. Тоді ціною життів кількох десятків українських юнаків вдалось на чотири дні затримати наступ більшовиків на Київ, що дозволило підписати Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу.

OBOZREVATEL розповідає історію цієї легендарної битви. І про події 2022 року, які почасти повторили цю сторінку української боротьби.

Як Україна боролась за незалежність на початку ХХ століття

Розвал Російської імперії, який очевидно намітився у 1917 році, призвів до активізації національного-визвольного руху в Україні. Побачивши реальний шанс заснувати власну незалежну державу, українські політики, військові, священники, громадські діячі та інтелігенція заснували Українську Центральну Раду – владний орган, який мав керувати цим рухом і домагатись політичного визнання незалежності Української Народної Республіки.

Тим часом у Росії були свої плани. Росіяни, попри розвал імперії, не хотіли полишати українські землі, тож після приходу до влади у Москві більшовиків (листопад 1917) практично одразу до Центральної Ради вони висунули ультиматум. Червоні домагались дозволу на переміщення більшовицьких військ в Україні, вимагали не пропускати із фронту Першої світової війни на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Це сталось у грудні. Українська влада відповіла відмовою і звинуватила більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі.

Комуністична Рада народних комісарів за це оголосила Центральній Раді війну. А уже 7 січня 1918 року більшовики почали загальний наступ на Україну. Ворожі війська просувались швидко і уже до середини місяця встановили свій контроль практично над всім Лівобережжям. Під загрозою опинився Київ. Що не завадило Центральній Раді 22 січня 1918 року проголосити ІV Універсал, який визнавав Україну незалежною державою.

Наступ на Київ

Це не переконало більшовиків облишити свої плани і вони продовжили наступати на столицю незалежної України з двох напрямків. З Полтавщини сунув загін під командуванням Михайла Муравйова, а з Чернігівщини – 1-й Мінський революційний загін на чолі з Рейнгольдом Берзіним. Командування української армії розцінило муравйовські підрозділи, як більш загрозливі, і направило йому назустріч найбільш боєздатні частини.

Однак дві загарбницькі сили пішли на несподіване з’єднання і 28 січня захопили ключовий пункт української оборони на Чернігівщині – залізничну станцію Бахмач. Протистояти їм відправили наспіх зібрані загони, які складались із курсантів Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольців Помічного студентського куреня Січових стрільців. Це були зовсім юні хлопці (здебільшого по 18-20 років) із Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. Уже 29 січня вони прибули на станцію Крути, щоби підкріпити загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка, який стояв тут ще з кінця грудня. Так почався бій з більшовиками.

Бій під Крутами

На ранок 29 січня українські сили на станції налічували близько 520 юних вояків, 16 кулеметів та 1 гармату на залізничній платформі. Сили противника переважали їх удесятеро. Червоні також мали бронепотяг та артилерійські знаряддя. З’єднання більшовиків складались із балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська та інших міст. А "український червоний уряд", утворений в Харкові, подавав ці події, як "громадянську війну".

Нерівні сили зійшлися між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Українськими героями командував Аверкій Гончаренко. Він зумів вивести своїх бійців на вигідні позиції і до темряви стримувати росіян, завдаючи їм значних втрат.

Втім, значна перевага ворога змусила захисників організовано відступити до ешелонів на станції неподалік. Вони вирушили назад до Києва, по дорозі руйнуючи за собою залізничні колії. На жаль, одна чота у складі 27 юнаків заблукала у темряві, знову вийшла до станції Крути і потрапила в полон більшовиків, які на той момент уже повністю її захопили. Усіх полонених катували, а потім стратили.

За різними оцінками українська сторона втратила в бою під Крутами від 70 до 100 осіб убитими. При цьому завдавши російським загарбникам втрат у майже 300 людей.

Події у Києві та Брестський мир

Героїзм оборонців Крут дозволив на чотири дні затримати наступ червоних. За цей час український уряд встиг підписати Брестський мир, сторонами якого стали Українська Народна Республіка та Четверний союз, і продовжити переговори. Закінчились вони 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Насамперед цим документом Четверний союз визнавав УНР самостійною державою та повноцінним суб’єктом міжнародних відносин. Також ним закріплювався новий територіальний поділ – Холмщина та Підляшшя входили до складу України, а Східна Галичина та Буковина мали бути виділені в окремий коронний край Австро-Угорщини.

Мирна угода також передбачала створення комісії, яка би визначила новий кордон із Польщею "на основі етнографічних відносин і бажань людности". Також сторони відмовлялись від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною і досягали домовленості про обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин. УНР брала на себе зобов’язання стати постачальником продовольства та сировини своїм партнерам.

Однак загони росіян не зважали на прояви дипломатії і продовжували свій наступ на Київ. Вони підійшли до української столиці уже 4 лютого. Через два дні почався масований артилерійський обстріл Києва, ще через 3 дні муравйовці увірвалися до столиці і розпочали свої звірства. Росіяни займались грабунком та мародерством, та полювали на українських чиновників, військових та усіх, хто здасться їм "підозрілим". Жертвами терору тоді стали кілька тисяч киян.

Але міжнародні домовленості були недаремні. Вже наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну.

Як історія повторилась у 2022

Під час нинішньої загарбницької війни Росії проти України історія дивовижним чином повторилась. Біля станції Крути між селами Пам'ятне та Хороше Озеро на Чернігівщині відбувся бій Збройних сил України та ТерОборони із загарбниками. Окупантів 28 лютого зустрічали вогнем РСЗВ БМ-27 "Ураган", що дозволило зупинити рух російської колони.

Внаслідок бою 1 березня, за оцінками місцевих мешканців, які займались збором трупів росіян, вдалось знищити майже 200 ворогів. Щоби вивезти їх тіла знадобилось аж два КАМАЗи.

Раніше OBOZREVATEL публікував фото зруйнованого Хрещатика, який комуністи підірвали у вересні 1941 року, відступаючи під натиском нацистів.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.