Чому Масницю ще називають Колодієм: які традиції існували в українців

Масниця – традиційне слов'янське свято, що має давню історію. Відзначають його в останній тиждень перед Великим постом. Масниця пов'язана з проводами зими, а основними елементами здавна були народні гуляння, приготування вареників та млинців, а також участь у обряді спалення опудала.

Відео дня

Масницю ще називають Колодієм, а святковий тиждень – Сиропусним, Сирним, Заговинами або Запустами. OBOZ.UA розповідає, які традиції здавна існували на проводи зими та звідки пішла назва Колодій.

Коли святкують Масницю у 2025 році

Період Масниці залежить від дати святкування Великодня, дата якого в свою чергу визначається за складним астрономічним розрахунком і пов'язана з фазами Місяця та положенням Сонця. Саме тому дата Великодня, а відповідно і Масляної, щороку різна.

Масниця у 2025 році розпочнеться 24 лютого, а завершиться 2 березня.

Чому Масницю називають Колодієм

Історія свята сягає праслов’янських часів, задовго до хрещення Київської Русі. Вважається, що період Масниці був одним із основних етапів підготовки до весни, тож має тісний зв'язок із традиціями народного календаря, що відображали зміну сезонів. Особливістю цього свята були обряди, пов'язані з "колодками", і саме ці обряди дозволяють розкрити суть і значення Колодія.

Одним з найцікавіших обрядів було "колодування", коли до ніг неодружених хлопців та дівчат прив'язували колодки – невеликі дерев'яні поліна. Це символізувало жартівливе покарання за те, що вони не створили сім'ю протягом року: "Не жинився єси, то колодку носи!".

Щоб зняти колодку, потрібно було відкупитися – пригостити жінок або ж пожертвувати на користь громади.

В понеділок зранку заміжні жінки збиралося у шинку, де готували пишне застілля та справляли колодки. Одна дівчина приносила полінце чи палицю, що слугувала за "колодку". Усі разом вбирали її у полотняну тканину, ніби сповиваючи немовля, та примовляли: "Наша "Колодка" народилася!".

У понеділок "колодка народжувалась", у вівторок – "охрещувалась", у середу – "похрестини", у четвер – "помирала", у п`ятницю "колодку хоронили", у суботу - "оплакування колодки", а у неділю відбувалось завершення життєвої долі "колодки". Ці дійства, попри назви, мали жартівливий характер.

За іншою версією, назва "Колодій" походить від давнього слов'янського бога Кола, який уособлював сонячний коловорот та оновлення природи. Вважалося, що Масниця символізує боротьбу зими з весною, де весна врешті-решт перемагає. У деяких регіонах також існував культ бога Колодія – опікуна шлюбу, що щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини.

Українські традиції на Масницю

Звичайно ж, невід'ємним атрибутом Масниці є млинці, які символізують сонце та прихід весни. Їх пекли з різноманітними начинками та пригощали всіх охочих. Вареники з сиром також були важливою стравою на Масницю. Їх вважали символом добробуту та родинного щастя. Історики, до речі, кажуть, що у давнину в Україні на Колодія частіше їли саме вареники, а не млинці.

Готували інші страви на молоці: сирники, сирні баби, налисники, запіканки. А з молока робили ряжанку, колотуху, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.

Популярною і досі лишається традиція спалювання солом'яного опудала, яке уособлює зиму. Цей обряд здавна символізував собою прощання з холодами та зустріч тепла.

Масниця – це час веселих гулянь, ігор та розваг. Люди збиралися разом, щоб поспівати, потанцювати та просто насолодитися атмосферою свята.

Раніше OBOZ.UA розповідав про значення кожного дня Масниці.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.